Південний-схід, "російський світ" і Білорусь.
Побачив у стрічці новин у homelka'и (адміністраторки Вікіпедії білоруською мовою (офіційним правописом)) посилання на допис користувача pulemet4ikvsur (теж учасника Вікіпедії, як випливає з допису homelka'и) з Харкова про відвідування тим Білорусі. Назва допису, в принципі, говорить сама за себе: " Юг России в Беларуси" ("Південь Росії в Білорусі")
Оскільки і я сам був в Білорусі двічі, то мені цікаво було це прочитати і порівняти. Окрім того, я теж раніше був активним дописувачем Вікіпедії, переважно, україномовної та білоруськомовної ("клясичним" правописом).
Найцікавішою для мене частиною допису є його кінцівка, що стосується білоруської та української мов. Тут варто зацитувати (жирним курсивом україномовний переклад, звичайним - оригінал):
"Білоруську мову в Мінську можна зустріти лише на вивісках". ("Белорусский язык в Минске можно встретить только на надписях.")
Мої враження аналогічні. Щоправда, я умисне зустрічався з білоруськомовними, вони в Мінську, звісно є, але їх точно не більше за 2%, а скоріш за все, набагато менше. Не впевнений, чи в принципі є такі, хто в Мінську говорить білоруською не з культурно-політичних міркувань, тобто, свідомо, а просто тому, що так простіше. Для порівняння, в Києві такі однозначно є, хай вони і в меншості.
"Все місто живе по-російськи, думає по-російськи, робить все по-російськи, в кращому сенсі цього слова". ("Весь город живет по-русски, думает по-русски, делает всё по-русски, в лучшем смысле этого слова")
Тут без коментарів...
Навіть в метро оголошення (назв) станцій здійснюється приємним чоловічим голосом білоруською мовою, але важливі повідомлення, кшталту "Будьте обережні, кишенькові злочинці!", "про підозрілі предмети повідомляйте машиніста" - російськомовні. (Даже в метро, объявления станций приятным мужским голосом осуществляется по белорусски, но важные сообщения наподобие "остерегайтесь карманных краж", "о подозрительных вещах сообщайте машинисту"- производятся на русском.)
По фактажу - так воно і є. По суті - білоруська мова в Білорусі виконує суто декоративно-фольклорну функцію, використовується для створення місцевого колориту.
"Білоруська мова настільки органічно вписується в іншу частину культурно-мовного простору, задає загальний фон, що, на відміну від української мови в Україні, яка штучно насаджується, зовсім не викликає жодного відчуження, а навпаки, дуже вдало вписується в загальний контекст самобутньої культури цього західноруського краю. ("Белорусский язык настолько органично вписывается в остальную часть культурно-языкового пространства, задает общий фон, что, в отличие от искусственно насаждаемого украинского на Украине, вовсе не вызывает никаких отторжений, а наоборот, очень удачно вписывается в общий контекст самобытной культуры этого западнорусского края".)
Як то кажуть в таких випадках, "приїхали"...
По-перше, білоруської мови в цілому в Білорусі настільки мало, що суто фізично нічого "задавати" вона зараз (та і в інші історичні періоди) неспроможна.
По-друге, "насаджування української мови в Україні" це таки щось! :-) Я хочу жити в такій країні, де це "насаджування" справді матиме місце! На жаль, це не та країна, де я живу зараз. Бо в цій країні у моєму вузі, що знаходиться на центральній площі столиці цієї країни мені та іншим доводиться боротися за те, аби лекції велися українською мовою. Щось погано держава "насаджує" українську, якщо прихильникам цієї мови доводиться боротися за право отримувати освіту державною мовою! І значить погано держава "насаджує" державну мову (!), якщо менше 30% телеетеру - українською, якщо менше 20% накладу газет - державною мовою, якщо в столиці цієї держави українською розмовляє заледве 20% - продовжувати можна ще довго.
І взагалі, для мене, людина яка постійно живе в Україні і цілком серйозно говорить про "штучне насадження української мови" є або закінченим ідіотом або ж доконаним українофобом, а найпевніше - є і тим, і тим водночас.
По-третє, білоруська саме тому і "не викликає жодного відторгнення", бо "рускомірянє" не бачать більше в ній жодної загрози своєму існуванню. Якщо імовірність почути білоруську і польську в Мінську приблизно однакова (а так воно зараз і є), то в "російського світу" немає підстав хвилюватись, отже, немає підстав й ненавидіти її. А як мова вивісок, мова фольклорних колективів вона їм не заважає, культура "тубільців" в цьому аспекті навіть якоюсь мірою для них і цікава...
А от українська в Україні становить для "російського світу" очевидну загрозу. Тому проти неї і йде кампанія ворожої пропаганди, що підтримується Росією, лоббі в "українській" владі манкуртів-ПРасів та за підтримки чисельної російської меншини в Україні, разом з зденаціоналізованою зголодомореною частиною люмпену з числа українців.
А тепер іще цитата:
"Її (білоруську мову) хочеться вивчити, хоча вона і так переважно зрозуміла вихідцю з Півдня. Це діалект російської, що, можливо, є найбільш близьким до давньоруської мови." "Его хочется изучить, хотя он и так преимущественно понятен выходцу с Юга. Это диалект русского, возможно, наиболее близкий к древнерусскому языку."
От, до речі, звернув увагу: зацікавленість Білоруссю притаманна водночас як і російскьоорієнованим елементам, хоч "червоним", як Вітренко з її регресивним соціялізмом, комуністам, які вбачають в державі Лукашенка щось своє(-рідне), "білим"-російськоімперцям, як оцей, якого я цитував тут, так і певній частині українських націоналістів, до яких я і належу. За інших не скажу, бо не знаю, але моя мотивація - це подбність і спорідненість Білорусі, її історії з нашою історією, спільні проблеми (Росія), спільні інтереси (разом легше було б протистояти тиску). Окрім того, ситуація з білоруською мовою є чудовим доказом, що буде з українською мовою в разі поразки націоналізму в Україні.
Втім, між совками-імперцями всіх мастей з одного боку, і частиною українських націоналістів/національно-орієнтованих є одна важлива різниця: перші можуть скільки завгодно торочити про "любов" до Білорусі, про те, як їм подобається білоруська мова (хоча як правило, останнє вони опускають), натомість серед українських націоналістів чимало людей, які вивчили білоруську мову. Таким ,як Вітренко ,та іншим, котрі ратують за "союз Росії України Білорусі", "моє дружнєє посланіє" - вивчіть білоруську (та й українську вам, як правило, згадати не завадить), а потім щось там патякайте про "союзи". Інакше ви для мене (окрім того, що зрадники та колабораціоністи) ще й клоуни.
P.S. Ну і не можу не згадати "незлим тихим словом" білорусів. Вже згадана тут пані homelka написала там в коментарі: "Гарний звіт, мені сподобалось" "Хороший отчёт, мне понравилось."
Тобто, або людина не читала цього звіту (що малоімовірно, але можливо), або ж пані сподобалося:
1) Що її мову було названо "діалектом російської";
2) Саму Білорусь названо "западнорусским краем".
Якби якийсь "білорус" приїхав в Україну, і почав тут розповідати про те, що українська мова - то діалект російської, а сама Україна - то "Південно-західний край" (тобото, я змалював обернену ситуацію), то, ІМХО, висока вірогідність того, що в переважно російськомовному Києві такій істоті, м'яко кажучи, прощупали б внутрішні органи. До речі, це не просто припущення.
І тому для мене залишається загадкою, як можна, реально, докладати зусиль для збереження білоруської мови (чим, наприклад, є розвиток білоруськомовного сегменту Вікіпедії), і писати, що тобі подобається, коли цю ж мову називають діалектом російської, а твою державу іменують окупаційною назвою ХІХ століття...