Cічневий Сталкер - Грудневий Табурет

Dec 25, 2006 16:21

1. Перший зимовий Сталкер - на Василя, в Київській області



фотка - grablia

Збирайте команду, творіть чудеса. 12-14 січня 2007 року Божого. Реєстрація закінчується в цьому році.

Докладніше - http://community.livejournal.com/ua_stalker/13517.html

ДЛЯ ТИХ, ХТО ВПЕРШЕ

Сталкер - це не квест. Сталкер - це мандрівка. Спілкування. Життя. Під час Гри ви майже дві доби живете в реальних умовах. Спілкуєтесь із реальними людьми. Приймаєте рішення, від яких реально залежить ваше майбутнє, в тому числі й перемога. :) І мандруєте. Причому ця мандрівка реальною територією має елементи нереальності - загадки, випробовування, пригоди, зустрічі, закономірності - як у Зоні братів Стругацьких. Тому й територія, де відбувається Сталкер, називається Зона Гри. :)

І скарб - не головне. Азарт - не головне (хоча він є, ще й який!). Навіть екстрим - не головне. Головне - випасти на кількадесят годин і кілометрів з рутини, побачити, як живуть люди, поспілкуватися. Відкрити для себе нових друзів або старих друзів у нових якостях. Відчути їхню підтримку. Перемогти власний облом. Задіяти ноги. Задіяти мозок.

Є ще версія, що організм під час Сталкера виробляє якусь наркотичну речовину - ту ж саму, що під час статевого акту. :) Ендорфін якийсь, чи що. Тому, хто зіграв раз - гратиме й далі, хе-хе.

А ще є версія, що в Сталкер грають (змучуються, зляться, сваряться :) ) для того, щоб потім відпочити по-справжньому. Хоча Гра - це ж і є відпочинок, хіба ні? Не квест, а мандрівка. Спілкування. Життя. Щастя усім, кожному - хай ніхто не піде ображеним.

Це - Сталкер. Все інше - компроміс. :)

Удачі! МОЖНА СПОДІВАТИСЯ НА ПЕРЕМОГУ!

2. Другий - азійський - Табурет у "Жовтні".

28-29 грудня 2006 року Божого в кінотеатрі "Жовтень" - http://staburetom.livejournal.com/101223.html

Я не знаю, що зробив Лисенко з Монголією, але "Тибет Нелегал" від Слави Попова - це вже не документалістика. Це художній бойовик, справжня сюжетна ІСТОРІЯ про те, як восьмеро життєрадісних людей прориваються до зелених джунглів Непалу через купу, нереальну купу перешкод - менти, солдати, гебе, внутрішні сварки і непорозуміння, бюрократи із вітчизняних міністерств, дощі, дорогі квитки, заборона, заборона, заборона, відсутність грошей, відсутність перепусток, висота, гірська хвороба, без трави, без фарб, під палючем сонцем і сніговою віхолою, голе каміння, мох, гівно кіз і яків замість хмизу, озеро, в якому вдень купаєшся, а вночі воно замерзає, бо температура падає на 40 градусів і дубак стоїть такий, що шкіра на пальцях тріскає від найменшого навантаження типу спальник защіпнути і з-під неї гострими цівочками бризкає густа і солодка європейська кров.

Забування Табурету у незнайомому джипі на перевалі! Погоня за ним на монастирському мотоциклі! :) Православний Великдень у Лхасі - канадійка Стефані христосується з монахом Аки крашанками. І пейзажі, бляха, які пейзажі! Гори. Гори без кінця і краю! Оператор просто годинами сидить за лобовухою бусіка, в кузові вантажівки, за спиною мотоцикліста, на фірі з яками і знімає різні тибетські дороги, різні пейзажі обабіч. - А люди які? - Люди? Люди як люди. Абсолютно інші і в той же час такі ж самі...
Previous post Next post
Up