Луцьк. Замок Любарта і не лише він
Продовжуємо туристичні подорожі Україною.
Нарешті нам з Олею вдалось відвідати місто, у яке давно хотілось, але відстань і незручність добирання зупиняли. Про Луцьк неодноразово чув і читав, що «місто на один день». Мушу погодитись з цим твердженням, для пересічного туриста ситуація саме така. І це не образливо, наприклад, про наш Франківськ кажуть «там більше двох годин немає що робити».
(одне з самих попсових фото у моєму житті :) )
Власне, через цю туристичну «одноденність» багато туристів поєднують візит до Луцька з відвідуванням інших місць у регіоні - Шацькі озера, «Тунель кохання» і т.д. Ми ж приїхали поїздом Чернівці - Ковель в 7-26 ранку і поїхали не назад тим же поїздом (він вертається близько 19 год.), а відправились у Київ після 10-ї вечора. Все ж таки заради одного дня важко проводити дві ночі у поїзді, ще й другу не повністю, а просинатись о 4 ранку. Так що і ми вирішили сумістити Луцьк із Києвом.
Зранку отримали задоволення від відвідування вокзалу - маленький, акуратний і чистий.
2.
Потім не спішачи рушили в центр. По дорозі поснідали у кав’ярні, дійшли до місцевої «стометрівки» - вулиці Лесі Українки. Там відвідали місцевий туристичний центр.
Тепер трохи ліричного відступу. При підготовці до подорожі шукав матеріали на тему «що подивитись у Луцьку». Це місто не має такого зручного туристичного сайту, як Чернівці. Луцький аналог містить багато цікавої і корисної інформації, однак не дуже вдало структурованої (виключно моя оцінка). По ній важко піти на екскурсію типу «все саме цікаве за півдня». І ще недолік - немає у відкритому доступі карти старого міста в нормальній якості.
Зате у туристичному центрі на куті вулиць Сенаторки Левчанівської та Лесі Українки є велопрокат і багато цікавих сувенірів за доступними цінами. І дуже дякуємо дівчатам за безкоштовну карту Луцька, була корисною. Приємно, що місцева влада робить такі представництва в Інтернеті та оффлайні. Респект управлінню міжнародного співробітництва та туризму Луцької міської ради.
Отже, погуляли вулицею Лесі Українки…
3.
4.
5.
6.
… відвідали ще кілька місць…
7.
8.
9.
10.
… і пішли в замок. Перед тим зігрілись гарячою кавою, причому не у туристично-орієнтованому ресторані при вході, а в студентському буфеті на протилежній стороні площі. Таку смачну ватрушку, як у них, я їв ще у школі :)
Дрібний дощик не сприяв прогулянкам, на вулицях було малолюдно, а в замку взагалі за перші 20 хвилин зустріли лише касира і прибиральника.
Сам замок дуже сподобався. Інформації про нього дуже багато, просто покажу кілька фото. І ще скажу, що в середині є колодязь зі смачною водою, цікаво набирати її у пластикову пляшку і думати про воду та жителів цього замку кілька сотень років тому, наприклад, під час облоги.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
Цікавий музей книги. І під ним сувенірна крамниця.
18.
Поки гуляли у замку, стало трохи тепліше. Зранку місцеві жителі в куртках здивовано дивились на наші голі ноги, а в обід вже ми час від часу дивувались, чи не жарко перехожим у шерстяних светрах.
Тому вирішились пройтись до «будинку з химерами». Ось тут можна прочитати про скульптора, чесно намагався щось зрозуміти у цій творчості… І не зрозумів. Але то таке, я - технар.
19.
Потім посиділи на березі річки Стир. Сподобалось спостерігати за її повільною течію, чистою водою… Так вийшло, що виріс на півдні біля Південного Бугу, а на Західній Україні був лише на Дністрі та гірських річках типу Бистриць. Тут щось зовсім нове.
20.
Повертаючись на вулицю Лесі Українки, зайшли в аптеку-музей - небагато цікавого. Перед міською радою посміялись над «книжковим пасажем», а точніше, кількома кіосками і столиками, де можна випити пива. Сподіваюсь, франківські чиновники не переймуть цей досвід і не віддадуть площу перед нашим Білим домом під черговий базар :)
21.
Класна вивіска:
22.
Пообідали у вареничній на верхньому поверсі універмагу Луцьк. Це там, де всі страви коштують 10 грн за 100 г :) Класний універмаг, і цікавий заклад харчування.
Потім дивились на університет, гуляли величезним міським парком, відвідували військовий музей…
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
… і завершили цей день у торгово-розважальному центрі Порт-сіті. Весела комедія у кінотеатрі, піцерія, безкоштовний wi fi, 10 хвилин до вокзалу - що ще потрібно змученим туристам, щоб вбити кілька годин вільного часу до поїзду?
Ще трохи вражень і думок про Луцьк, а також порівнянь із іншими містами. Він більше туристичний, ніж Франківськ, і менше, ніж Чернівці та Львів. Хоча особисто мені Луцьк ближче, ніж останні два. Центр тихий. І досить малолюдний удень, коли люди працюють. Гарні широкі вулиці у післявоєнних районах. Ті ж ознаки бідності, що у Франківську - секонди на кожному кроці, переважно поганий асфальт і т.д. Одна з найбільших відмінностей - це майже відсутність новобудов. Якщо у нас втискають нові будинки на будь-який вільний клаптик землі, то в Луцьку центр не спотворений таким ущільненням. Взагалі будинки різні, є і 19 століття, і трохи «хрущовок» та «сталінок». Ну, і радянські панельні будинки, куди ж без них :)
Луцьк на 300 км північніше, тому не так пожовтів від літньої спеки. І взагалі місто дуже зелене.
Люди якісь м’якші, спокійніші.
Туристичний потенціал Луцька вже непогано розкритий, і радує, що його розкривають надалі - фестивалі, музеї і все таке.
З Луцька ми поїхали у Київ. Звичайно, найбільший позитив поїздки - зустріч з двоюрідною сестрою. Подивились на Ірпінь, погуляли парками - дуже симпатичне містечко.
Я прожив у Києві багато років, чомусь негативних спогадів лишилось більше, ніж позитивних. Але цього разу вдалось гарно погуляти по центру, Андріївському узвозу, Володимирській гірці. Також побували у Музеї води і на виставці рухомого складу історичних локомотивів та вагонів. Останнє найбільше сподобалось, обов’язково навідаємось туди з дитиною.
У той же час відвідав район, де жив 10-15 років тому… Подивився на облуплені старі будинки, що затуляються новими висотками, зведеними з порушенням усіх можливих норм і просто проти здорового глузду. На припарковані на газонах і тротуарах авто. На вичавлених наче лимони людей у метро і на кумедні понти понаєхавших (сам таким був)… Згадав, як треба пахати в столиці, щоб бути на плаву...
І зрозумів, наскільки ми щасливі у своєму Івано-Франківську.
А Київ… Він гарний… Місцями.
Трохи більше наших фото тут:
2015-09 Луцьк Ірпінь Київ
Нарешті нам з Олею вдалось відвідати місто, у яке давно хотілось, але відстань і незручність добирання зупиняли. Про Луцьк неодноразово чув і читав, що «місто на один день». Мушу погодитись з цим твердженням, для пересічного туриста ситуація саме така. І це не образливо, наприклад, про наш Франківськ кажуть «там більше двох годин немає що робити».
(одне з самих попсових фото у моєму житті :) )
Власне, через цю туристичну «одноденність» багато туристів поєднують візит до Луцька з відвідуванням інших місць у регіоні - Шацькі озера, «Тунель кохання» і т.д. Ми ж приїхали поїздом Чернівці - Ковель в 7-26 ранку і поїхали не назад тим же поїздом (він вертається близько 19 год.), а відправились у Київ після 10-ї вечора. Все ж таки заради одного дня важко проводити дві ночі у поїзді, ще й другу не повністю, а просинатись о 4 ранку. Так що і ми вирішили сумістити Луцьк із Києвом.
Зранку отримали задоволення від відвідування вокзалу - маленький, акуратний і чистий.
2.
Потім не спішачи рушили в центр. По дорозі поснідали у кав’ярні, дійшли до місцевої «стометрівки» - вулиці Лесі Українки. Там відвідали місцевий туристичний центр.
Тепер трохи ліричного відступу. При підготовці до подорожі шукав матеріали на тему «що подивитись у Луцьку». Це місто не має такого зручного туристичного сайту, як Чернівці. Луцький аналог містить багато цікавої і корисної інформації, однак не дуже вдало структурованої (виключно моя оцінка). По ній важко піти на екскурсію типу «все саме цікаве за півдня». І ще недолік - немає у відкритому доступі карти старого міста в нормальній якості.
Зате у туристичному центрі на куті вулиць Сенаторки Левчанівської та Лесі Українки є велопрокат і багато цікавих сувенірів за доступними цінами. І дуже дякуємо дівчатам за безкоштовну карту Луцька, була корисною. Приємно, що місцева влада робить такі представництва в Інтернеті та оффлайні. Респект управлінню міжнародного співробітництва та туризму Луцької міської ради.
Отже, погуляли вулицею Лесі Українки…
3.
4.
5.
6.
… відвідали ще кілька місць…
7.
8.
9.
10.
… і пішли в замок. Перед тим зігрілись гарячою кавою, причому не у туристично-орієнтованому ресторані при вході, а в студентському буфеті на протилежній стороні площі. Таку смачну ватрушку, як у них, я їв ще у школі :)
Дрібний дощик не сприяв прогулянкам, на вулицях було малолюдно, а в замку взагалі за перші 20 хвилин зустріли лише касира і прибиральника.
Сам замок дуже сподобався. Інформації про нього дуже багато, просто покажу кілька фото. І ще скажу, що в середині є колодязь зі смачною водою, цікаво набирати її у пластикову пляшку і думати про воду та жителів цього замку кілька сотень років тому, наприклад, під час облоги.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
Цікавий музей книги. І під ним сувенірна крамниця.
18.
Поки гуляли у замку, стало трохи тепліше. Зранку місцеві жителі в куртках здивовано дивились на наші голі ноги, а в обід вже ми час від часу дивувались, чи не жарко перехожим у шерстяних светрах.
Тому вирішились пройтись до «будинку з химерами». Ось тут можна прочитати про скульптора, чесно намагався щось зрозуміти у цій творчості… І не зрозумів. Але то таке, я - технар.
19.
Потім посиділи на березі річки Стир. Сподобалось спостерігати за її повільною течію, чистою водою… Так вийшло, що виріс на півдні біля Південного Бугу, а на Західній Україні був лише на Дністрі та гірських річках типу Бистриць. Тут щось зовсім нове.
20.
Повертаючись на вулицю Лесі Українки, зайшли в аптеку-музей - небагато цікавого. Перед міською радою посміялись над «книжковим пасажем», а точніше, кількома кіосками і столиками, де можна випити пива. Сподіваюсь, франківські чиновники не переймуть цей досвід і не віддадуть площу перед нашим Білим домом під черговий базар :)
21.
Класна вивіска:
22.
Пообідали у вареничній на верхньому поверсі універмагу Луцьк. Це там, де всі страви коштують 10 грн за 100 г :) Класний універмаг, і цікавий заклад харчування.
Потім дивились на університет, гуляли величезним міським парком, відвідували військовий музей…
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
… і завершили цей день у торгово-розважальному центрі Порт-сіті. Весела комедія у кінотеатрі, піцерія, безкоштовний wi fi, 10 хвилин до вокзалу - що ще потрібно змученим туристам, щоб вбити кілька годин вільного часу до поїзду?
Ще трохи вражень і думок про Луцьк, а також порівнянь із іншими містами. Він більше туристичний, ніж Франківськ, і менше, ніж Чернівці та Львів. Хоча особисто мені Луцьк ближче, ніж останні два. Центр тихий. І досить малолюдний удень, коли люди працюють. Гарні широкі вулиці у післявоєнних районах. Ті ж ознаки бідності, що у Франківську - секонди на кожному кроці, переважно поганий асфальт і т.д. Одна з найбільших відмінностей - це майже відсутність новобудов. Якщо у нас втискають нові будинки на будь-який вільний клаптик землі, то в Луцьку центр не спотворений таким ущільненням. Взагалі будинки різні, є і 19 століття, і трохи «хрущовок» та «сталінок». Ну, і радянські панельні будинки, куди ж без них :)
Луцьк на 300 км північніше, тому не так пожовтів від літньої спеки. І взагалі місто дуже зелене.
Люди якісь м’якші, спокійніші.
Туристичний потенціал Луцька вже непогано розкритий, і радує, що його розкривають надалі - фестивалі, музеї і все таке.
З Луцька ми поїхали у Київ. Звичайно, найбільший позитив поїздки - зустріч з двоюрідною сестрою. Подивились на Ірпінь, погуляли парками - дуже симпатичне містечко.
Я прожив у Києві багато років, чомусь негативних спогадів лишилось більше, ніж позитивних. Але цього разу вдалось гарно погуляти по центру, Андріївському узвозу, Володимирській гірці. Також побували у Музеї води і на виставці рухомого складу історичних локомотивів та вагонів. Останнє найбільше сподобалось, обов’язково навідаємось туди з дитиною.
У той же час відвідав район, де жив 10-15 років тому… Подивився на облуплені старі будинки, що затуляються новими висотками, зведеними з порушенням усіх можливих норм і просто проти здорового глузду. На припарковані на газонах і тротуарах авто. На вичавлених наче лимони людей у метро і на кумедні понти понаєхавших (сам таким був)… Згадав, як треба пахати в столиці, щоб бути на плаву...
І зрозумів, наскільки ми щасливі у своєму Івано-Франківську.
А Київ… Він гарний… Місцями.
Трохи більше наших фото тут:
2015-09 Луцьк Ірпінь Київ