Яремче. Подорож вихідного дня
Понад 10 років тому, відвідуючи рідних на Прикарпатті, я раптом вирішив "побачити гори". Сів у автобус та поїхав у Яремче на декілька годин. Водоспад, магнітики, банош - все як у людей :)
Потім у моєму житті був переїзд у Івано-Франківськ, захоплення гірським велосипедом... І Яремче вже не сприймалось як справжні гори, скоріше транзитне місце, з якого можна стартувати у цікаві веломандрівки Карпатами.
І ось прийшов час показувати доньці ці самі "гори".
Оскільки Ліза давно просила покатати її на поїзді, вибір був очевидний - приміський поїзд о 9-22. Боявся, що буде багато пенсіонерів-дачників, а Укрзалізниця дасть 2 "убиті" плацкартні вагони. Натомість їхали ми звичайною "червоною рутою", а людей було приблизно стільки, скільки й сидячих місць. Ще й зустріли Тараса, який їхав з татом і командою юних регбістів, тому 2 години пролетіли швидко та весело.
2.
Оля недавно прочитала в Інтернеті про музей "Карпати в мініатюрі", ми хотіли подивитись на нього, та й дитині такі речі завжди цікаві. Тому прямо з вокзалу пішли по вулиці Грушевського у напрямку Ведмежої гори. Трохи більше кілометра, переважно по асфальту, і ось ми на місці. Уважний і привітний персонал, пропонують екскурсії, мініатюри дуже гарні, все одразу впізнається, а для туристів з далеких країв є таблички. Також порадувало, що частина території - це просто зелений газон. Тобто музей ще буде розвиватись.
Як і очікували, Ліза була у захваті від залізниці - тунель, водоспад, копії татарівського вокзалу та ворохтянського мосту.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
І невелике "залізничне відео":
Потім прямо на території музею відпочили на лавочках під навісом, прямо над рікою, підкріпились бутербродами, зробили кілька фото і відправились далі - у вольєрне господарство (воно на кілька сотень метрів вище музею).
Також не нове для нас місце - був там з Олею років 6 тому, а також пролітав мимо на велосипеді, спускаючись з гір. Очікував просто показати Лізі через сітку-рабицю оленів та кабанів. Але за ці роки туристична інфраструктура дуже розвинулась - сходи, вежа, клітки з птахами. Ну, і кіоски та магазини з сувенірами, само собою. Дуже цікаво, особливо для дітей.
9.
10.
11.
12.
І хто на наступному фото дикий? :)
13.
14.
15.
16.
Відпочили на лавочці біля гарно облаштованого озера і пішли вниз. Машин і туристів стало набагато більше, ніж в 11-тій ранку - тепер стало помітно, що це другий день довгих вихідних.
Потім була дорога на водоспад через залізничний міст, тисячі людей біля "Гуцульщини", на містку та за ним. До води ледве підійшли. Що ж, чудове місце, але з нашого боку не дуже розумно було його відвідувати на вихідних. Наступного разу нехай Ліза йде туди без нас, наприклад, зі шкільною екскурсією :) Єдиний позитив - пообідали в кафе на протилежній стороні. Швидко, смачно, недорого. Ліза навіть поспала на лавці, а потім звалилась з неї :)
17.
18.
19.
20.
Купили сувеніри, вибрались з цього too crowded місця, взяли каву у "Гражді" і пішли назад в центр міста.
Влад молодець, ще й купався у Пруті.
21.
22.
23.
24.
25.
Зранку ми планували відвідати і скелі Довбуша, але після водоспаду зрозуміли, що для одноденної дитячої подорожі це буде занадто.
На автостанції купили воду, Ліза дістала по попі за недоречні капризи, майже одразу сіли в маршрутку, і вже за годину були у Франківську.
І якесь розумне summary треба написати... Це важко :)
По-перше, нам дуже пощастило з дорогою. У поїзді було комфортно, що для "раховоза" скоріше виняток. І нормальна маршрутка на зворотній дорозі порадувала - якось вже звик до переповнених повільних смердючих "Еталонів" або розбитих німецьких бусів, перероблених з вантажних.
По-друге, Ліза - молодець. В її віці такі подорожі даються не так легко, але інтерес до всього нового додає сил.
По-третє, Яремче - красиве місто. Навіть у такому переповнено-туристичному варіанті.
Великий позитив Яремчанського регіону - це розвиток інфраструктури для літнього туризму.Багато зроблено для того, щоб туристам було чим зайнятись влітку (а також весною і восени). Сім'ї моїх колег із задоволенням проводять вихідні у горах, і не лише на Буковельскому озері.
Більше наших фото тут. Автор більшості - Влад:
2015-08-23 Яремче
Потім у моєму житті був переїзд у Івано-Франківськ, захоплення гірським велосипедом... І Яремче вже не сприймалось як справжні гори, скоріше транзитне місце, з якого можна стартувати у цікаві веломандрівки Карпатами.
І ось прийшов час показувати доньці ці самі "гори".
Оскільки Ліза давно просила покатати її на поїзді, вибір був очевидний - приміський поїзд о 9-22. Боявся, що буде багато пенсіонерів-дачників, а Укрзалізниця дасть 2 "убиті" плацкартні вагони. Натомість їхали ми звичайною "червоною рутою", а людей було приблизно стільки, скільки й сидячих місць. Ще й зустріли Тараса, який їхав з татом і командою юних регбістів, тому 2 години пролетіли швидко та весело.
2.
Оля недавно прочитала в Інтернеті про музей "Карпати в мініатюрі", ми хотіли подивитись на нього, та й дитині такі речі завжди цікаві. Тому прямо з вокзалу пішли по вулиці Грушевського у напрямку Ведмежої гори. Трохи більше кілометра, переважно по асфальту, і ось ми на місці. Уважний і привітний персонал, пропонують екскурсії, мініатюри дуже гарні, все одразу впізнається, а для туристів з далеких країв є таблички. Також порадувало, що частина території - це просто зелений газон. Тобто музей ще буде розвиватись.
Як і очікували, Ліза була у захваті від залізниці - тунель, водоспад, копії татарівського вокзалу та ворохтянського мосту.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
І невелике "залізничне відео":
Click to viewПотім прямо на території музею відпочили на лавочках під навісом, прямо над рікою, підкріпились бутербродами, зробили кілька фото і відправились далі - у вольєрне господарство (воно на кілька сотень метрів вище музею).
Також не нове для нас місце - був там з Олею років 6 тому, а також пролітав мимо на велосипеді, спускаючись з гір. Очікував просто показати Лізі через сітку-рабицю оленів та кабанів. Але за ці роки туристична інфраструктура дуже розвинулась - сходи, вежа, клітки з птахами. Ну, і кіоски та магазини з сувенірами, само собою. Дуже цікаво, особливо для дітей.
9.
10.
11.
12.
І хто на наступному фото дикий? :)
13.
14.
15.
16.
Відпочили на лавочці біля гарно облаштованого озера і пішли вниз. Машин і туристів стало набагато більше, ніж в 11-тій ранку - тепер стало помітно, що це другий день довгих вихідних.
Потім була дорога на водоспад через залізничний міст, тисячі людей біля "Гуцульщини", на містку та за ним. До води ледве підійшли. Що ж, чудове місце, але з нашого боку не дуже розумно було його відвідувати на вихідних. Наступного разу нехай Ліза йде туди без нас, наприклад, зі шкільною екскурсією :) Єдиний позитив - пообідали в кафе на протилежній стороні. Швидко, смачно, недорого. Ліза навіть поспала на лавці, а потім звалилась з неї :)
17.
18.
19.
20.
Купили сувеніри, вибрались з цього too crowded місця, взяли каву у "Гражді" і пішли назад в центр міста.
Влад молодець, ще й купався у Пруті.
21.
22.
23.
24.
25.
Зранку ми планували відвідати і скелі Довбуша, але після водоспаду зрозуміли, що для одноденної дитячої подорожі це буде занадто.
На автостанції купили воду, Ліза дістала по попі за недоречні капризи, майже одразу сіли в маршрутку, і вже за годину були у Франківську.
І якесь розумне summary треба написати... Це важко :)
По-перше, нам дуже пощастило з дорогою. У поїзді було комфортно, що для "раховоза" скоріше виняток. І нормальна маршрутка на зворотній дорозі порадувала - якось вже звик до переповнених повільних смердючих "Еталонів" або розбитих німецьких бусів, перероблених з вантажних.
По-друге, Ліза - молодець. В її віці такі подорожі даються не так легко, але інтерес до всього нового додає сил.
По-третє, Яремче - красиве місто. Навіть у такому переповнено-туристичному варіанті.
Великий позитив Яремчанського регіону - це розвиток інфраструктури для літнього туризму.Багато зроблено для того, щоб туристам було чим зайнятись влітку (а також весною і восени). Сім'ї моїх колег із задоволенням проводять вихідні у горах, і не лише на Буковельскому озері.
Більше наших фото тут. Автор більшості - Влад:
2015-08-23 Яремче