Минулого місяця прочитав в блозі у Володі
akceptor про те, як він
ходив у рідну школу і виступав перед випускниками. Потім був monthly meeting у нас на роботі, де ще раз почув про цю ініціативу. Сказав Наталі про своє бажання приєднатись, і ось сьогодні реалізував намір - ми удвох із викладачем ІФНТУНГ Романом розповідали 10- та 11-класникам СШ №16 про те, що таке ІТ, які там є напрямки і що потрібно вчити, щоб туди потрапити.
З одного боку, мені було дуже приємно виступати перед тими, кого політики традиційно називають «нашим майбутнім». З другого боку, більшість цих дітей прийшли тому, що вчитель сказав прийти, а не з власного інтересу. На презентації були діти з розумними очима, але вони мовчали - чи то ми з Романом не дуже цікаво розповідали, чи то діти не звикли задавати питання без «відмашки» вчителя.
Вже вертаючись на роботу, зустрів у місті директора 16-тої школи (він лише завів нас до завуча, а потім поїхав по справах). Той спитав, як все пройшло, і порадив у наступному навчальному році приходити у першому півріччі - якщо випускники зараз вирішать поступити «на програміста», то на ЗНО вони вже записані, і вибір дисциплін змінити не можна. Порада слушна.
Також зробив для себе висновок, що варто лишати якісь матеріали. Діти ще настільки малоініціативні, що не задають ніяких питань. А якщо лишити інформацію, то потім бажаючі її перечитають і сходять на сайти університету та ІТ-компаній. Звичайно, наша компанія може роздати пачку ручок або блокнотів, але для чого? Має бути інформація про ВНЗ і «айтішні» напрямки у ньому. Тобто буклет або хоча би якийсь календарик з лінком на відповідні матеріали.
Буде перебільшенням сказати, що я відчув великий позитивний ефект від свого сьогоднішнього виступу, але маю надію, що хоч трохи дали дітям інформації про ІТ - одну з небагатьох галузей української економіки, у якій зараз може себе реалізувати розумна і небайдужа молодь. Сподіваюсь, ця ініціатива буде продовжена у наступному навчальному році.
Також переконався у своєму враженні від спілкування з сучасною молоддю - вона стала більш «полярною» порівняно із моїм поколінням, дуже великі розриви у розвитку між ровесниками. Маю на увазі, що є багато розумних, світлих дітей - завдяки сучасним освітнім технологіям, Інтернету, підтримці батьків вони ростуть дуже розвиненими. Ну, і «завдяки» недосконалій соціальній політиці держави, переказам з-за кордону замість батьківської опіки, загальній деградації суспільства частина дітей вже у 16-17 років нічого не хочуть і нічим не цікавляться. «Лише би не чіпали».
PS. Презентація Володі (ми виступали фактично по ній) -
тут.