Сьогодні заметушилися слова у моїй голові і ось так вишикувалися:
А поший мені вишиванку,
Біла-біла щоб була вона,
Щоби радості сонячне сяйво
Та сорочка в мені зберегла.
А поший мені вишиванку,
Візерунки барвисті, ясні,
Аби мужність, сміливість і гідність
Ті узори зміцнили в мені.
А поший мені вишиванку
З полотнища лляного, міцну,
Щоби магія трав живосильних
Додала мені сили й красу.
А поший мені вишиванку,
І, прошу, межи інших ниток
Уплети десь небесно-блакитний
Мудрості скромний пучок.