експерименти з
червоною шапочкою - тривають
цього разу поети протягнули руку допомоги автору, тобто мені і заримували ЧШ (плескати та дякувати творчому союзу незрівнянних
kanja_bibrka та
diversey_ua )
авторський стиль збережено.
:)
повинна зауважити, що трактування було вільним, як і заведено у справжніх поетів. якщо і вам раптом нестримно захочеться поримувати на цю чи іншу тему - ласкаво просимо у коментарі.
:)
Як чудово бути влітку
Схожій на червону квітку,
Чи хоча б на помідор!
Так і Шапочка гадала,
Та у лісі виглядала
Як ходячий світлофор.
Комуністи, сатаністи,
Славні браття-онаністи
Всі писали їй листи.
Всі бажали цю феміну,
А мисливець до загину
Ладен був її ....
(Він ховався в будяках
Із рушницею в руках,
Круглим писком і прищами
Наганяв на неї страх).
Рано Шапочка вставала,
Біле личенько вмивала,
Заплітала десять кіс,
І, поклавши у корзинку
Три бананові резинки,
Йшла до вовка в темний ліс.
Той спочатку кремпувався,
Вмілим ручкам опирався,
Потім втішено вищав.
А вночі про злую долю
І розмноження в неволі
Гірко плакав у хащах.
потім звик він і змирився
і по лісі вже не крився
тихо у норі сидів
шкірив часом свої зуби
а в цілому ж, друзі любі
шапочку він полюбив
зажили вони як в казці
у добрі, любові й ласці
тут і казочці кінець
а хто слухав - всім пиздецьмолодець