про фантазії
Любіца Арсич
Що кажуть люди, чому я ніде не з’являюсь із своїм чоловіком
Із сербської переклала Оксана Микитенко
Вона гарна старша медична сестра. Мріє про щастя, як і всі жінки, має на те право. Часто блискає в неї пристрасна думка, що хтось телефонує їй опівночі, приїздить машиною й везе її до річки. Потім сльози, розрив та благання, вологі поцілунки, доки вони миряться й клянуться на вірність. Не треба їй коштовної каблучки ані шкіряної сумки, лише щось найпростіше - фольга від сигарет з її та його іменем, паперова новорічна троянда з написом: “Єдиній”. Вона вагається між пристрастю й духовною насолодою. Якщо інколи й відчує орґазм, хіба його можна порівняти з духовною насолодою? Орґазм триває кілька секунд, а духовна насолода тебе тримає принаймні дві години. Духовній насолоді можеш віддатися навіть, коли прасуєш або чистиш овочі з базару, а орґазму - ні. Орґазм домагається жінки без остатку й не терпить, щоб ліпити дурня. Духовна насолода може впасти на тебе й на вулиці, коли дивишся на обличчя перехожих, орґазм - навряд. Осяяння може прийти навіть коли лущиш квасолю, займаєшся пранкою або рано-вранці несеш на лабораторний аналіз баночки з уриною.
Її чоловік Тоша, старший фінансовий інспектор, одночасно відмовився і від орґазму, і від духовної насолоди. У спортивних штанях, що випнулися на колінах і в яких живіт його видавався вдвічі більшим, він вирушив із реального життя просто у фантазію. Там якась білявка збирає польові квіти. Це його дружина, тільки він її не впізнає. Й вона теж не впізнає його. Усміхається, вимахує букетиком, здуває йому кульбабу в обличчя. Вони беруться за руки. Чоловік і дружина в тій самій фантазії, та вони не впізнають одне одного.
Джерело: http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=577&Itemid=41
Що кажуть люди, чому я ніде не з’являюсь із своїм чоловіком
Із сербської переклала Оксана Микитенко
Вона гарна старша медична сестра. Мріє про щастя, як і всі жінки, має на те право. Часто блискає в неї пристрасна думка, що хтось телефонує їй опівночі, приїздить машиною й везе її до річки. Потім сльози, розрив та благання, вологі поцілунки, доки вони миряться й клянуться на вірність. Не треба їй коштовної каблучки ані шкіряної сумки, лише щось найпростіше - фольга від сигарет з її та його іменем, паперова новорічна троянда з написом: “Єдиній”. Вона вагається між пристрастю й духовною насолодою. Якщо інколи й відчує орґазм, хіба його можна порівняти з духовною насолодою? Орґазм триває кілька секунд, а духовна насолода тебе тримає принаймні дві години. Духовній насолоді можеш віддатися навіть, коли прасуєш або чистиш овочі з базару, а орґазму - ні. Орґазм домагається жінки без остатку й не терпить, щоб ліпити дурня. Духовна насолода може впасти на тебе й на вулиці, коли дивишся на обличчя перехожих, орґазм - навряд. Осяяння може прийти навіть коли лущиш квасолю, займаєшся пранкою або рано-вранці несеш на лабораторний аналіз баночки з уриною.
Її чоловік Тоша, старший фінансовий інспектор, одночасно відмовився і від орґазму, і від духовної насолоди. У спортивних штанях, що випнулися на колінах і в яких живіт його видавався вдвічі більшим, він вирушив із реального життя просто у фантазію. Там якась білявка збирає польові квіти. Це його дружина, тільки він її не впізнає. Й вона теж не впізнає його. Усміхається, вимахує букетиком, здуває йому кульбабу в обличчя. Вони беруться за руки. Чоловік і дружина в тій самій фантазії, та вони не впізнають одне одного.
Джерело: http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=577&Itemid=41