про розмови
незважаючи на мою безкарну асоціальність, люди зі мном розмовляють.
Божевільна бабця в метро скаржилась, шо в неї нариває палець на нозі. і не полінувалась встати з нагрітого місця, стати поруч і розказувати, перегукуючи шум, шо палець то болить, а ше й криза і жити важко, і шо грошей їй то не треба, лиш би всі були здорові і палець не болів.
підстаркуватий кондуктор, продаючи квиточок, завів бесіду про те, що ціни підскочили, і шо жити, навіть молодим, стає все важче і важче. і шо трамвай тепер стає розкішшю, а не громадським видом транспорту. і шо він завжди попереджує, коли в вагон заходять контролери, а я можу не компостувати квиток, бо контролери зайдуть за дві зупинки після того, як я вийду. як він мене запамятав та вивчив маршрут - я намагаюсь не задумуватись.
курили з усіма співробітниками, поряд стояв чоловічок, літній уже. усі розійшлись, я затрималась, провітрити голову після навали дрібних проектів. він розповів мені, шо от цю абрикосу садив сам. і шо раніше на місці парковки був газон і густі кущі. а тепер все продали, все знищили, залишилась лише абрикоса, шо несамовито росте і цвіте.
а шо ви мені скажете?
Божевільна бабця в метро скаржилась, шо в неї нариває палець на нозі. і не полінувалась встати з нагрітого місця, стати поруч і розказувати, перегукуючи шум, шо палець то болить, а ше й криза і жити важко, і шо грошей їй то не треба, лиш би всі були здорові і палець не болів.
підстаркуватий кондуктор, продаючи квиточок, завів бесіду про те, що ціни підскочили, і шо жити, навіть молодим, стає все важче і важче. і шо трамвай тепер стає розкішшю, а не громадським видом транспорту. і шо він завжди попереджує, коли в вагон заходять контролери, а я можу не компостувати квиток, бо контролери зайдуть за дві зупинки після того, як я вийду. як він мене запамятав та вивчив маршрут - я намагаюсь не задумуватись.
курили з усіма співробітниками, поряд стояв чоловічок, літній уже. усі розійшлись, я затрималась, провітрити голову після навали дрібних проектів. він розповів мені, шо от цю абрикосу садив сам. і шо раніше на місці парковки був газон і густі кущі. а тепер все продали, все знищили, залишилась лише абрикоса, шо несамовито росте і цвіте.
а шо ви мені скажете?