Богдан-Ігор Антонич "ПІСЕНЬКА ДО СНУ"
Богдан-Ігор Антонич
ПІСЕНЬКА ДО СНУ
Не думай! Спи! Думки - отрута щастю.
Цвітуть дві тіні - дві лілеї чорні.
Не думай! Спи! До всіх скорбот причасний
і так усього в думці не обгорнеш.
Прощаючись із спомином останнім,
що тінню вихиливсь з-за яви краю,
в солодкім марнотратстві почуваннів
кохання вицвіле знов прикликаеш.
Це справді зле, що покохав занадто,
заміцно, зарозтратно. Захват ясний
в екстазу чорну ночі не міняти!
Засни! Чи це життя, чи лампа гасне?