Сучасні помилкові погляди щодо науки
У кожного покоління свої упередження. Наразі те, що земля кругла, здається вочевидь, але у свій час багато людей не були с цім згідні. Часи упереджень на жаль не минули, на зміну старим прийшлі нові.
Упередження 1. Що треба припинити державне фінансування наук.
Прихильники цієї думки доводять аргумент, що наука повинна сама заробляти собі гроші. Тобто науковці мають розробляти тільки те, що вони зможуть продати.
Але велика частина базової науки спрямована на розробку того, від чого можуть мати хист тільки наступні покоління. Немала частина того, що ми маємо зараз, була відкрита на основі минулих винаходів, від яких першовідкривачі не мали такого хисту, як маємо ми.
Наприклад пеніцилін, - пройшло майже 10 років з його відкриття до того моменту, як науковці-біохіміки відкрили, як стабілізувати розчин, і налаштували його серійне виробництво. Роботи Луі Пастера наприкінці 19 століття по стерилізації матеріалів уможливили проведення сучасних складних медичних операцій. Фарадей не мав інтернету, але ми маємо його завдяки у тому числі і його розробкам генераторів.
Нещодавно відкриту нову припустиму планету далеко за межами Плутону, підтвердження існування бозона Хіггса завдяки великому андронному колайдеру, відкриття темної матерії, - все це не можна продати або купити. З цього неможливо зробити «товар». Але наступні покоління будуть мати з цього всього зиск, до якого ми ще не «доросли».
Чи можуть приватні кампанії витрачати свої гроші на нові розробки? Навіть якщо вони дуже цього хочуть, їм це не вигідно. Відомий приклад - кампанія Xerox, що розробила сучасний інтерфейс, з якого однак мав хист Apple, а не Xerox (спочатку Стівен Джобс позичів технологію, розроблену Xerox, а потім вже удосконалював її). То навіщо то було Xerox'у? І навіщо втрачати гроші на розробку того, від чого підійміться твій конкурент. Приватні компанії не можуть витрачати безкорисливо свої ресурси.
Без державного фінансування науки просто немає завтра.
Упередження 2. Ажіотаж з приводу відкриття нової технології, а не її впровадження.
Це як «наукова наркоманія», бо таким людям потрібна доза якоїсь наукової «сенсації». Але дуже скоро виявляється, що це Велике Відкриття кудись «потєрялось». Відкрили ліки, що радикально вилікують ВІЧ? Елізабет Холмс зробила прорив у медицині? Де воно все? У якій аптеці? Або у якому журналі? І найголовніше, - а чи правдиві взагалі ці «сенсації»? (відповідь, - ні, принаймні зараз).
Упередження 3. Негативне відношення до помилок.
Вже давно помітили, що негативне відношення до помилок призводить до трагедій. Коли зі страху покарання, медичний персонал просто замовчував та приховував помилки, що у свою чергу призводить до повторення помилок. Навіть якщо когось покарано, - покарання не виправляє систему.
На замість цього на заході впроваджують нову культуру. Якщо виникла помилка, не питають «Кого покарати?», а питають «Що зробити, щоб таких помилок більше не виникало». Завдяки цьому люди більш відкрито розповідають, що пішло не так і мають можливість попереджати нові трагедії.
Цей підхід доказано більш ефективний ніж покарання «козла відпущення». Звичайно, хотілось щоб не було неяких помилок, але всі, хто хоч щось робить у своєму житті, знає що таке людський фактор і що буває, як його ігнорувати.
Люди, що ніколи не визнають своїх помилок, бо корона впаде, - це небезпечні люди, бо вони готують ґрунт для нових трагедій. Люди, що визнають свої помилки заслуговують на довіру.
Упередження 4. Прориви у науці роблять тільки генії.
Це упередження йде зі школи, - ти повинен буди «надзвичайним», «одним на сторіччя» генієм, щоб зробити винахід. І як «підтвердження» цього постулату, учні запам’ятовують прізвища, - Ньютон, Белл, Едісон. Але правда у тому, що майже всі винаходи (навіть теорія відносності) розроблялись незалежно декількома науковцями. І відомі нам «генії», - або перші опубліковали свої роботи, або нечемно себе поводили (Ньютон, наприклад, не цурався цькуванням конкурентів), або просто опинились у вірний час, адже було й таке, що винахід був вже опублікований, але знехтуваний сучасниками, і тільки за багато років «перевідкритий» іншою людиною, яка й стала відома як «геній».
Звичайно вони всі були талановиті, але вони такі самі люди, що сидять у школі та навчаються в ВНЗ. До того ж, навколо нас численна кількість важливих винаходів, про авторів яких ми нічого не знаємо (телефонні номери, морозильні камери у холодильниках, сучасну сантехнику, носки, дверні дзвінки, та ін, та ін.)
Саме це було б корисне розповідати зі школи, кожен може щось винайти, щось покращити.
Упередження 1. Що треба припинити державне фінансування наук.
Прихильники цієї думки доводять аргумент, що наука повинна сама заробляти собі гроші. Тобто науковці мають розробляти тільки те, що вони зможуть продати.
Але велика частина базової науки спрямована на розробку того, від чого можуть мати хист тільки наступні покоління. Немала частина того, що ми маємо зараз, була відкрита на основі минулих винаходів, від яких першовідкривачі не мали такого хисту, як маємо ми.
Наприклад пеніцилін, - пройшло майже 10 років з його відкриття до того моменту, як науковці-біохіміки відкрили, як стабілізувати розчин, і налаштували його серійне виробництво. Роботи Луі Пастера наприкінці 19 століття по стерилізації матеріалів уможливили проведення сучасних складних медичних операцій. Фарадей не мав інтернету, але ми маємо його завдяки у тому числі і його розробкам генераторів.
Нещодавно відкриту нову припустиму планету далеко за межами Плутону, підтвердження існування бозона Хіггса завдяки великому андронному колайдеру, відкриття темної матерії, - все це не можна продати або купити. З цього неможливо зробити «товар». Але наступні покоління будуть мати з цього всього зиск, до якого ми ще не «доросли».
Чи можуть приватні кампанії витрачати свої гроші на нові розробки? Навіть якщо вони дуже цього хочуть, їм це не вигідно. Відомий приклад - кампанія Xerox, що розробила сучасний інтерфейс, з якого однак мав хист Apple, а не Xerox (спочатку Стівен Джобс позичів технологію, розроблену Xerox, а потім вже удосконалював її). То навіщо то було Xerox'у? І навіщо втрачати гроші на розробку того, від чого підійміться твій конкурент. Приватні компанії не можуть витрачати безкорисливо свої ресурси.
Без державного фінансування науки просто немає завтра.
Упередження 2. Ажіотаж з приводу відкриття нової технології, а не її впровадження.
Це як «наукова наркоманія», бо таким людям потрібна доза якоїсь наукової «сенсації». Але дуже скоро виявляється, що це Велике Відкриття кудись «потєрялось». Відкрили ліки, що радикально вилікують ВІЧ? Елізабет Холмс зробила прорив у медицині? Де воно все? У якій аптеці? Або у якому журналі? І найголовніше, - а чи правдиві взагалі ці «сенсації»? (відповідь, - ні, принаймні зараз).
Упередження 3. Негативне відношення до помилок.
Вже давно помітили, що негативне відношення до помилок призводить до трагедій. Коли зі страху покарання, медичний персонал просто замовчував та приховував помилки, що у свою чергу призводить до повторення помилок. Навіть якщо когось покарано, - покарання не виправляє систему.
На замість цього на заході впроваджують нову культуру. Якщо виникла помилка, не питають «Кого покарати?», а питають «Що зробити, щоб таких помилок більше не виникало». Завдяки цьому люди більш відкрито розповідають, що пішло не так і мають можливість попереджати нові трагедії.
Цей підхід доказано більш ефективний ніж покарання «козла відпущення». Звичайно, хотілось щоб не було неяких помилок, але всі, хто хоч щось робить у своєму житті, знає що таке людський фактор і що буває, як його ігнорувати.
Люди, що ніколи не визнають своїх помилок, бо корона впаде, - це небезпечні люди, бо вони готують ґрунт для нових трагедій. Люди, що визнають свої помилки заслуговують на довіру.
Упередження 4. Прориви у науці роблять тільки генії.
Це упередження йде зі школи, - ти повинен буди «надзвичайним», «одним на сторіччя» генієм, щоб зробити винахід. І як «підтвердження» цього постулату, учні запам’ятовують прізвища, - Ньютон, Белл, Едісон. Але правда у тому, що майже всі винаходи (навіть теорія відносності) розроблялись незалежно декількома науковцями. І відомі нам «генії», - або перші опубліковали свої роботи, або нечемно себе поводили (Ньютон, наприклад, не цурався цькуванням конкурентів), або просто опинились у вірний час, адже було й таке, що винахід був вже опублікований, але знехтуваний сучасниками, і тільки за багато років «перевідкритий» іншою людиною, яка й стала відома як «геній».
Звичайно вони всі були талановиті, але вони такі самі люди, що сидять у школі та навчаються в ВНЗ. До того ж, навколо нас численна кількість важливих винаходів, про авторів яких ми нічого не знаємо (телефонні номери, морозильні камери у холодильниках, сучасну сантехнику, носки, дверні дзвінки, та ін, та ін.)
Саме це було б корисне розповідати зі школи, кожен може щось винайти, щось покращити.