Самбір, частина 2. Душа древнього міста
Погулявши центральною частиною Самбора, час роззирнутися трохи далі. По суті, це те ж саме середмістя, буквально за пару кварталів від ратуші, тільки людей на порядок менше, особливо туристів, що й так не балують це місто своєю увагою.
1. Справжній дух та колорит Самбора - на цих старих та тихих вуличках:
2. Із красою заради себе, а не напоказ:
3. Із аристократичними маленькими віллами:
4.
5. …від яких сучасні стараються не відставати в ошатності, попри свою простоту.
6. Особливо цікава у цьому плані західна половина вулиці Стебельського, маленькі будиночки якої контрастують з багатоповерхівками східної частини.
7. Вона майже суцільно забудована еклектичними віковими віллами.
8.
9. Дуже нагадує вул. Тарнавського в Івано-Франківську чи вул. Бандери у Жовкві, у Львові теж подібні мають бути.
10.
11. Певно, сучасний будинок, але в Самборі сучасність взагалі непогано вписується в історичний ряд.
12. Управління Державної казначейської служби.
13. Церква Святителя Петра Конюшкевича (1994), що вже фрагментарно примелькалася вище.
14. Будинок учнівської творчості, це також колишня вілла середини 19 ст. Видно, непрості були господарі у хатки такого масштабу.
15. А далі - знову задвірки та провулки:
16.
17.
18. Музей Леся Курбаса у будинку, де він народився:
19. Шикарна вілла початку 20 ст. у закарпатському стилі на вул. Курбаса. Нині школа декоративно-ужиткового мистецтва:
20. Житловий будинок навпроти теж нічогенький:
21. За 1,5 км на північно-захід від центру знаходиться величезне міське кладовище. Стара його частина зустрічає склепами, що вражають як монументальністю кожного окремо взятого, так і суцільною рядністю - повноцінне місто мертвих:
22.
23.
24. Також немала кількість вишуканих пам’ятників, хрестів та надгробків, завдяки яким воно перетворилося із просто місця скорботи на повноцінний музей під відкритим небом.
25.
26. Погода, що якраз зіпсувалася, дуже вдало підкреслила хмарами моторошність цього сумного музею.
27.
28. Посеред цвинтаря височіє Свято-Успенська церква (1912). Належить МП - і ця конфесія у місті не забута, не дивно, що храм так нещадно позолотили.
29. Класні сходи десь північніше площі Ринок:
30. Не все ідеально, звісно. Еталонний рагулізм також присутній.
31. Назад у напрямку залізниці вирішив іти іншими вулицями, ніж ті, на яких уже був, і навмання знайшов ще масу цікавого, про що при плануванні маршруту й гадки не мав (а стільки міг так само пропустити?..). Вул. Чайковського:
32.
33. Особливо «зайшла» вулиця Коперника, будинки якої примітні складним дерев’яним декором на фасадах:
34.
35.
36. Та й загальним виглядом.
37. Симпатичний приклад нової забудови.
38. Другий пам’ятник Швейку (перший зустрівся в центрі) південніше вокзалу по вулиці Франка. В уяві Ярослава Гашека цей персонаж заїжджав у Галичину повз Самбір, тому його популярність тут цілком логічна.
39. Житловий будинок на тій же вулиці, також знайдений випадково.
1. Справжній дух та колорит Самбора - на цих старих та тихих вуличках:
2. Із красою заради себе, а не напоказ:
3. Із аристократичними маленькими віллами:
4.
5. …від яких сучасні стараються не відставати в ошатності, попри свою простоту.
6. Особливо цікава у цьому плані західна половина вулиці Стебельського, маленькі будиночки якої контрастують з багатоповерхівками східної частини.
7. Вона майже суцільно забудована еклектичними віковими віллами.
8.
9. Дуже нагадує вул. Тарнавського в Івано-Франківську чи вул. Бандери у Жовкві, у Львові теж подібні мають бути.
10.
11. Певно, сучасний будинок, але в Самборі сучасність взагалі непогано вписується в історичний ряд.
12. Управління Державної казначейської служби.
13. Церква Святителя Петра Конюшкевича (1994), що вже фрагментарно примелькалася вище.
14. Будинок учнівської творчості, це також колишня вілла середини 19 ст. Видно, непрості були господарі у хатки такого масштабу.
15. А далі - знову задвірки та провулки:
16.
17.
18. Музей Леся Курбаса у будинку, де він народився:
19. Шикарна вілла початку 20 ст. у закарпатському стилі на вул. Курбаса. Нині школа декоративно-ужиткового мистецтва:
20. Житловий будинок навпроти теж нічогенький:
21. За 1,5 км на північно-захід від центру знаходиться величезне міське кладовище. Стара його частина зустрічає склепами, що вражають як монументальністю кожного окремо взятого, так і суцільною рядністю - повноцінне місто мертвих:
22.
23.
24. Також немала кількість вишуканих пам’ятників, хрестів та надгробків, завдяки яким воно перетворилося із просто місця скорботи на повноцінний музей під відкритим небом.
25.
26. Погода, що якраз зіпсувалася, дуже вдало підкреслила хмарами моторошність цього сумного музею.
27.
28. Посеред цвинтаря височіє Свято-Успенська церква (1912). Належить МП - і ця конфесія у місті не забута, не дивно, що храм так нещадно позолотили.
29. Класні сходи десь північніше площі Ринок:
30. Не все ідеально, звісно. Еталонний рагулізм також присутній.
31. Назад у напрямку залізниці вирішив іти іншими вулицями, ніж ті, на яких уже був, і навмання знайшов ще масу цікавого, про що при плануванні маршруту й гадки не мав (а стільки міг так само пропустити?..). Вул. Чайковського:
32.
33. Особливо «зайшла» вулиця Коперника, будинки якої примітні складним дерев’яним декором на фасадах:
34.
35.
36. Та й загальним виглядом.
37. Симпатичний приклад нової забудови.
38. Другий пам’ятник Швейку (перший зустрівся в центрі) південніше вокзалу по вулиці Франка. В уяві Ярослава Гашека цей персонаж заїжджав у Галичину повз Самбір, тому його популярність тут цілком логічна.
39. Житловий будинок на тій же вулиці, також знайдений випадково.