Дельта Дунаю, ч. 2. Народження світла
Про старообрядницьке місто на воді Вилкове та прилеглу до нього частину дельти Динаю за минулі кілька днів я розказав і показав усе, що бачив та знав сам. І на цьому був би фініш, якби не лишалося одне доповнення, а саме світанки. Дві ночі ми провели на турбазі «Пелікан», що знаходиться безпосередньо на березі річки, точніше, Очаківського гирла. І так як у цьому місці вихід до води якраз на південний схід, гріх було не пофоткати початок нового дня.
1. Нехай розслаблений режим вихідних і натякав на можливість виспатись довше, та й вогко-холодно вдосвіта біля води, але все ж натягую на себе всі теплі речі, озброююсь термосом, і вперед.
2. Правда, першого ранку нічого цікавого не передбачалося, була абсолютна видимість та безхмарне небо. Тому головними героями фото стали котики. Точніше, переважно один, зате який шикарнючий.
3.
4. Режим «кусь» активується просто і стабільно, якщо почухати йому живота:)
5. Упустив момент, коли і з чого їм зробили цю героїнову доріжку, так чи інакше, всі залишились живі й ситі.
6. Що стосується рудого, то з ним я додатково розрахувався під час вечері. Думаю, наша співпраця вийшла цілком взаємовигідною.
7. Хоч і темно та рано, а на річці тим часом вирувало своє життя і кипіла робота. Туристи радісно знімали хоч яку активність на воді, а роботяги не залишалися в боргу, супроводжуючи свої дії матюками на нашу адресу.
8. Не всі там такі, звісно. «Фотографируют», - тихо сказала бабця своєму діду, і в наступний момент вони синхронно одвернулися від об’єктиву.
9. Ну а сонце все ж зійшло, де йому діватись.
10.
11. Куди цікавішим обіцяв бути наступний ранок, на який прогнозували туман. Так і сталося.
12. Те ж саме місце і час, а наскільки інший вид.
13. І та ж сама лайка з деяких човнів у сторону берегу, але я на них не ображаюсь. Все-таки складне тут життя, і одна справа приїхати раз на сто років помилуватися природою, а інша - жити тут постійно, працювати у будь-яку погоду, котра на великій воді не надто милосердна до людини…
14. А з позиції матрацного туриста ранок був заворожуюче чудесний.
15. І обов’язково котики, хоч уже й інші.
16.
17. Одного в режимі безперервної зйомки вдалось спіймати в якості смайлика.
18. Наближався час сходу сонця, але туман навпаки усе густішав. Бо спочатку було так:
19. А через 15 хвилин уже так:
20. І все потонуло в імлі, човни, птахи, протилежний берег, силуети інших людей. Здавалося, щойно народжене світило не зможе пробити цей заслін.
21.
22. Але воно все ж змогло - спочатку крихітним півколом, а далі все більшою і чіткішою точкою.
23.
24.
25. Осяяло павутиння над причалом.
26.
27. І остаточно побороло й розвіяло імлу, вже скоро нависаючи над Дунаєм велетенською сліпучою кулею. Народився новий день, що обіцяв бути теплим та ясним.
28.
1. Нехай розслаблений режим вихідних і натякав на можливість виспатись довше, та й вогко-холодно вдосвіта біля води, але все ж натягую на себе всі теплі речі, озброююсь термосом, і вперед.
2. Правда, першого ранку нічого цікавого не передбачалося, була абсолютна видимість та безхмарне небо. Тому головними героями фото стали котики. Точніше, переважно один, зате який шикарнючий.
3.
4. Режим «кусь» активується просто і стабільно, якщо почухати йому живота:)
5. Упустив момент, коли і з чого їм зробили цю героїнову доріжку, так чи інакше, всі залишились живі й ситі.
6. Що стосується рудого, то з ним я додатково розрахувався під час вечері. Думаю, наша співпраця вийшла цілком взаємовигідною.
7. Хоч і темно та рано, а на річці тим часом вирувало своє життя і кипіла робота. Туристи радісно знімали хоч яку активність на воді, а роботяги не залишалися в боргу, супроводжуючи свої дії матюками на нашу адресу.
8. Не всі там такі, звісно. «Фотографируют», - тихо сказала бабця своєму діду, і в наступний момент вони синхронно одвернулися від об’єктиву.
9. Ну а сонце все ж зійшло, де йому діватись.
10.
11. Куди цікавішим обіцяв бути наступний ранок, на який прогнозували туман. Так і сталося.
12. Те ж саме місце і час, а наскільки інший вид.
13. І та ж сама лайка з деяких човнів у сторону берегу, але я на них не ображаюсь. Все-таки складне тут життя, і одна справа приїхати раз на сто років помилуватися природою, а інша - жити тут постійно, працювати у будь-яку погоду, котра на великій воді не надто милосердна до людини…
14. А з позиції матрацного туриста ранок був заворожуюче чудесний.
15. І обов’язково котики, хоч уже й інші.
16.
17. Одного в режимі безперервної зйомки вдалось спіймати в якості смайлика.
18. Наближався час сходу сонця, але туман навпаки усе густішав. Бо спочатку було так:
19. А через 15 хвилин уже так:
20. І все потонуло в імлі, човни, птахи, протилежний берег, силуети інших людей. Здавалося, щойно народжене світило не зможе пробити цей заслін.
21.
22. Але воно все ж змогло - спочатку крихітним півколом, а далі все більшою і чіткішою точкою.
23.
24.
25. Осяяло павутиння над причалом.
26.
27. І остаточно побороло й розвіяло імлу, вже скоро нависаючи над Дунаєм велетенською сліпучою кулею. Народився новий день, що обіцяв бути теплим та ясним.
28.