Не читав наукових праць з цього феномену, але вважаю, що окрім потепління можуть існувати й інші причини зменшення льодового покрову - систематичний викид фреону наприклад. З мого власного досвіду - раніше в класифікації спортивних альпіністських маршрутів існувала категорія льодових, тобто таких, де складність сходження полягає саме в доланні величезної стіни льоду. На початку 90-х я бачив на Кавказі в Безенгі пару таких маршрутів. Їх вже тоді не ходили, бо замість розкішного "арбузу" залишалась тільки стрічка брудного крихкого льоду. А печерка - то є ранклюфт. Він утворюється внаслідок посиленного танення льоду у місці, де він торкається нагрітого сонцем каменю. Часом, коли в процесі сходження потрібно перейти зі скель на льодовик, ранклюфт затримує досить надовго. Скелі під льодовиком називають баранячими лбами, бо вони відшліфовані льодом, що повзе донизу. Дякую за нагоду поринути у спогади :).
В Ісландії ще є льодовики, які можна в буквальному сенсі помацати і полизати. Як були коло одного з них, поруч збиралась якась група до сходження на лід - капітально і серйозно то виглядало.
Comments 3
А печерка - то є ранклюфт. Він утворюється внаслідок посиленного танення льоду у місці, де він торкається нагрітого сонцем каменю. Часом, коли в процесі сходження потрібно перейти зі скель на льодовик, ранклюфт затримує досить надовго.
Скелі під льодовиком називають баранячими лбами, бо вони відшліфовані льодом, що повзе донизу.
Дякую за нагоду поринути у спогади :).
Reply
Reply
Але в Норвегії головна альпіністська принада - Стіна Тролів.
Reply
Leave a comment