Київський готичний )) колектив Баніта Байда. 1990 рік. Кліп на пісню на слова Плужника.

Click to view

( Read more... )

Одірвались від днів слова,
В’януть собі по книжках, а у днях ―
                           мов у темному лісі!
Радість у мене нова:
Дощ осінній по стрісі.

( Read more... )

Знов за вікном осіння тиха мжичка...
Знов у палаті сірий смерк розквіт...
Нудьгуй, нудьгуй... Розвага невеличка -
Задавнений плеврит!

( Read more... )

Селянине!
Твоя рука -
У мозолях днів та плуга!
Поруч з нею
Рука
Така
Друга!

Робітник - полотно таке ж,
Тільки вмочене в фарбу синю!
Робітнича сила без меж,
Селянська без спину!

( Read more... )

Попоїм, посплю... Щасливий ніби.
Роздобув собі штани нові!
Тільки очі так немов у риби
Та на в'язах мулько голові.

Дотягнусь, пурну - і буде тихо!
             Мудреці!
Через віщо серце ніби віхоть
У чужій невимитій руці?

( Read more... )

Розпочинає дні гудок о шостій,
Коли роси ще вітер не допив,
А там, вгорі, такі ясні і прості,
Пливуть рожеві зграї голубів...

Ще пішоходи холодком укриті,-
На передмісті десь ірже лоша...
І хочеться сказати кожній миті:
Не поспішай!

( Read more... )

Це снилось?.. На тихім світанні
Багнети, і я біля стінки...
О, перші й довіку останні
Мої півхвилинки!

( Read more... )

Мабуть, дуже йому боліло:
Все облизував губи. Потім затих.
Невеличке на розі тіло
Не спитають більш,- за яких!

Дуже просто. ( Read more... )

Зустрів кулю за лісом.
Саме там, де посіяв жито!
За яким бісом
Стільки було прожито!

Прийшла баба, поголосила...
Невеличка дірка поміж ребер...
Ну, звичайно, - краса і сила!
( Read more... )

Я - людина цивільна.
                               До краю. Цілком.
Літератор. Портфелик...
                                 штани з індпошиву.
...І ось бачу: веде молодий краском
Колону злитно-рухливу...

( Read more... )