Володимир Свідзінський

[kermanich]

Був я в південній землі,
  де шумлять евкаліпти сріблясті,
Плюскіт морської води тіло моє
                                              обіймав,
Морок північних лісів навівав
                           мені смуток солодкий,
Бачив я в синій далі обриси гір
                                   снігових.
Та над отчину мою не знайшов я
                               милішого краю:
Небо Вкраїни одно - радість
                            нетлінна очам.

1926 р.

Київ, "Молодь", 1969