Живем комуною. Х. Тичина

[varto_ua]

Живем комуною, працюєм. Навколо ліс, самотні села і люди дикі, мов шипшина. Ах, скільки радості, коли ти любиш землю, коли гармонії шукаєш у житті! То ж кожен з нас будує людськості палац і кожен як провісник. Ах, скільки радості, коли ти любиш землю. Нема у ній ні ангелів, ні бога, ані семи небес. А є лиш гордість і горіння, сукупна праця і хвала.

Ну що ж з того, що всесвіт кров залляла? Майбутні встануть покоління - єднання тіл і душ.

Ми робим те, що робим. І світ новий - він буде наш!

1920
Межигір'я

"Живем комуною. IX"
"Живем комуною. I"

Із книги "Вітер з України" (1924)

Цитовано за "Павло Тичина. Твори в шести томах. Том 1"
Київ, Державне видавництво художньої літератури, 1961