Живем комуною. IX. Тичина

[varto_ua]

А іноді - немов джентльмен. Сам синій весь, у білих берегах-панчохах. - "Я на конгрес, я на конгрес". І удає, що він біжить, і вірить, що він робить, заклопотаний. Сам синій весь, у білих берегах-панчохах.

- О, згляньсь на нас! - кричать йому оба́пол ниви. - Пошли тумани нам, бо хмари все над панськими лісами. - "Я на конгрес, я на конгрес, - недбало кида їм Дніпро. - Я всіх вас боронитиму, лиш дайте мені спокій".

І враз - назад він повертає. Збиває піну і лягає, як і віки лежав.

А іноді він як джентльмен.

"Живем комуною. X"
"Живем комуною. VIIІ"

Із книги "Вітер з України" (1924)

Цитовано за "Павло Тичина. Твори в шести томах. Том 1"
Київ, Державне видавництво художньої літератури, 1961