І поблизу - радянський сад... Стус

[varto_ua]

I поблизу - радянський сад,
будова й роздуми в маруді
про довгу чергу самозрад.
Я кочегарю в халабуді.
Ставок тьмяніє, наче ніч,
розлита й вигускла до ртуті.
Так добираються до суті
душі? Доходять протиріч
із розумом? Iдуть на шпиль
тремкого молодого горя?

Як вечір душу розпросторив.
Як сяє антрацитний біль
із темряви. Немов відьмак -
не відведе од тебе й ока,
все стежить, стежить неборак
і припадково й ненароком.

Зі збірки "Веселий цвинтар" (1971)

Цитується за антологією

Василь Стус помер у камері 25 років тому - 4 вересня 1985 року