Село. Семенко
Село... І серце відпочине...
З вікна вагона, над шосе -
висока кірха, магазини,
цигар реклами і касет.
Сковзять селом автомобілі,
ярки й шпилі то там, то тут,
садки вишневі в голові лиш,
а ми прямуємо в Дортмунд.
Біліє сніг, гайок з ялинки
чорніє, шахматний квадрат,
і ти становишся навшпиньки,
щоб озирнуть увесь Deutschland.
Село - пройшло. І серце відпочило.
Чи є сільбуд тут і сількор?
Залізо села сполучило:
у нас працює автодор.
29.І.1929. Берлін
З книги "Європа й ми" (1930)
Цитується за виданням "Михайль Семенко. Поезії",
серія "Бібліотека поета",
Київ, "Радянський письменник", 1985
З вікна вагона, над шосе -
висока кірха, магазини,
цигар реклами і касет.
Сковзять селом автомобілі,
ярки й шпилі то там, то тут,
садки вишневі в голові лиш,
а ми прямуємо в Дортмунд.
Біліє сніг, гайок з ялинки
чорніє, шахматний квадрат,
і ти становишся навшпиньки,
щоб озирнуть увесь Deutschland.
Село - пройшло. І серце відпочило.
Чи є сільбуд тут і сількор?
Залізо села сполучило:
у нас працює автодор.
29.І.1929. Берлін
З книги "Європа й ми" (1930)
Цитується за виданням "Михайль Семенко. Поезії",
серія "Бібліотека поета",
Київ, "Радянський письменник", 1985