Mar 25, 2009 23:11
Земля мов стиглий колос,
між зорь аж половіє
У степ голота боса
Руша на роси
з києм.
Під росами із ребер
Буя червоне жито,
в яру між мертвих верб
був бій…
В поту люд клав покоси,
а в копи
Закопано,
зарито
в рови, мов стерво, в ями.
І в небо чуть собак,
жінки дітей скидають,
і без краю
жах…
А сонце обертало в храми
й рови і стерво.
Цитовано за: Український футуризм, Ніредьгаза, 1996 р.
1920-ті,
поезії,
аспанфут,
терещенко