Василь Бобинський. До червоних стрельців

[kermanich]

Гордовито замаяв червоний наш стяг,
Він нас кличе до бою за волю,
Він зове нас туди, де панує кат-лях,
Нести скутим братам нашим долю.

Так згуртуймо ж ми лави стрілецькі
                                             свої
Щоб подібні були вони криці,
Щоб серця всі стрілецькі пройняті були
Невстрашимістю й силою львиці.

Хай же страху не буде в стрілецьких
                                          серцях!
І чи волю здобудем, чи згинем,
Поклянемся ми всі на червоний наш стяг,
Що святої ми справи не кинем.

Хай же ворог тремтить, бо надходить
                                         той час,
Що дістане тяжку він розплату,
І стрілецька, червоної волі рука
Відомстить за тяжкі кривди кату.

1920 р

Василь Бобинський, Поезії. Київ, 1967