Над Черемош. Загул

[varto_ua]

Товариші мої далекі
Під гнітом панської руки!
До вас, до вас мої думки,
       Як у вирій лелеки.

Кому свій смуток передам?
Кому його повірю?
А там, на рідному Підгір'ю,
       Хто допоможе братам?

Ніхто й не згадує про тебе,
Така ти вбога і мала, -
Ах, скільки сил для тебе треба,
       Буковино моя!

А тільки деколи нотатка
На шпальтах київських газет:
Арешти, тюрми, кров і крапка.
       Не вирвешся з лабет.

А ви, мої далекі друзі, -
До кого ви? Про віщо ви?
Чи мовчки гнетесь, як у плузі
       Ті буковинські воли?

Дерзайте! Ще не все до решти
Пропало в нашій стороні,
І хутко, бачиться мені,
       Пропадуть "Бу́ки та арешти".

1920

Зі збірки "Наш день" (1925)

Цитовано за "Дмитро Загул. Поезії",
серія "Бібліотека поета", Київ, "Радянський письменник", 1990