Це дивовижно, як в одну мить ти можеш зрозуміти, що людина більше нецікава і ти легко можеш обійтися і без неї, а точніше лишити її в споокї власної сірості.
Це дивовижно, як в одну мить можеш зрозуміти, що пройшла всі історії. які ще донедавна розривали серце. А зараз це так легко, нічого не стискає повітря. І дихається на повні груди!
Це дивовижно, як в одну мить ти відчуваєш "включення" того, з ким провели казкові дні-ночі десь поміж міст і місць радості. Виходить, що Бог іще не закрив сторінку. Треба би по-докладніше. Тож найближчим часом розберуся.
Це дивовижно, як один фільм може викликати в тебе сльози просто по дорозі на Київ в Хюндаї і тобі настільки чхати, чи це хтось побачить. БО ЦЕ САМЕ ТОЙ ФІЛЬМ. Про тебе, про твою філософію і вічність. Усвідомлюю!
Це дивовижно, як Всесвіт може вже другий тиждень давати усілякі натяки, що пора їхати в мандри, а технічно це так складно виходить. Ох...країна блін!
Це дивовижно, як в одну мить, ти розумієш. що тебе вже не зачіпають недолугі і дитячі коментарі деяких сокурсників, критика без конструктиву. ти просто дивишся і тобі стає їх шкода. Якими маленькими вони ще є.
Це дивоижно, відчувати весну, прокидатися з нею, сміятися, дихати дихати дихати і любити. проживаючи це величне почуття у всіх його формах.
Це дивовижно, як іноді ображаючи інших людина ставить хрест на собі. І що кому вона довела?
Це дивовижно проживати це життя усвідомлено. Тоді все ясніше, гостріше, правдивіше і змістовніше.