Краків
Краків є другим містом Польщі за населенням. Її стародавня і культурна столиця.
Місто-пам'ятка. Одне з найкрасивіших міст, в яких мені доводилося бувати.
Краків зустрів мене дощем. Тому саме таким він мені і запам'ятався. Сподіваюсь, ми з ним ще зустрінемося без дощу:)
Перед тим, як я мав їхати у подорож, я подивився прогноз погоди - вердикт був невтішним - усі дні подорожі мав іти дощ, окрім дня, коли я мав бути у Кракові. Все вийшло із точністю навпаки.
1. Дорогою до Кракова.
2. Тут, сказали, знімали "Зоряні війни". Чогось американці вибрали для зйомок саме Польщу.
3. Під'їзджаємо
4. Першою побаченою принадою Кракова став Вавельський замок.
5. Його башти
6. На його території знаходиться дуже красивий костел. Саме в ньому похований Лєх Качинський.
7. Гіда майже не слухали. Головною задачею було якомога краще сховатися від дощу.
8. Всередині королівського замку. Ви ж в курсі, що Краків одна із столиць Польщі, тому тут жив колись король))
9. А дощ все не заспокоїться
10. Подвір'я замку
11. Навколо парасольки
12. І тут також
13. А це вже не замок. Це те, що видно з замку
14. А це замок, який видно з того місця, яке ми тільки що бачили із замку.
15. Але в Кракові є не тільки замок. Тут є багато чого цікавого. Гарний костел Святих Петра і Павла.
16. Підходимо до Ринеку Глувни.
17. В середині Ринеку (Ринку) розташовується просто фантастичні торгові ряди - Сукенниці
18. Там ми і ховаємося. Бачимо Маріацький костел.
19. Казали, що він чимось унікальний. Вже і не пам'ятаю чим. Хоча гіди ледь не кожен об'єкт називають унікальним.
20. Ринек
21. Аркади, під котрими ми ховались
22. Всередині Сукенниць. Там продають всякий крам для туристів.
23. Одна із вулиць, що виходить на Ринек
24. На площі купа кафешок. Але через негоду вони порожні.
25. Також на Ринеку стоїть ось ця башта.
26. Але скілька можна мокнути. Пішли попоїсти.
27. Дорогою бачимо ще пару гарних храмів
28. Заходимо на подвір'я якогось костелу.
29. Може і цього, не пам'ятаю.
30. Замовляємо краківський шніцель і п'ємо пиво з вишневкою. До речі, ціни були доволі помірними - поїли десь на 50грн.
31. Атмосфера в закладі дуже весела. Тільки що когось вітали із днем народження: музиканти грали на скрипках, офіціанти принесли торт із свічками.
32. Ще мені сподобався місцевий туалет
33. Окреме місце для блювоти))
34. А далі дощ нарешті скінчився. До автобусу у Величку залишалась десь годинка. Я вирішив прогулятися, товариш вирішив залишитись у кнайпі.
35. В місці культ на Павла Іоанна Другого. Він там повсюду.
36. Місто підсвітилося.
37. Архітектурні форми набули нових рис.
38. На вулицях з'явилося чимало людей.
39. Атмосфера в місті була просто пречудова.
40. Живі пам'ятники. Із страшком зліва я сфоткався.
41. Якесь яєчко.
42. Наостанок хотів купити магнит в Сукенницях. Але не встиг - вони зачинилися. Тому на злоті, що залишилися, купив місцевого пива. До речі, помітив, що у них є популярними пляшки об'ємом 0,7.
43. Ще в Кракові найкрасивіші жінки, що я десь колись бачив. Ідеш собі такий по вулиці, а вони ще й посміхаються тобі. Прикольно.
44. Гідрант і фонтан. Вже і не пам'ятаю, де я їх побачив))
45. Барбакан.
46. Папа Римський на проекції на башті.
47. Музикант грає. Хлопки слухають.
48. Променад
49. Страж
50. Пам'ятник комусь.
51. Мініатюрне місто.
На цьому все. Захожу в автобус і чую оплески. Я був останнім. Всі думали, що я загубився.
Поїхали у Величку в готель. Запропонували піти на ранкову екскурсію до соляних шахт в Величці. Але ніхто не виявив бажання.
Тож поснідавши зранку, поїхали до України.
Резюмую трохи. Польща загалом дуже сподобалася. Країна активно будується, красиві міста, прикольна мова, красиві дівчата.
52. Україна зустріла хмарами і кілометровими чергами із фур.
Плюс до всього, приїхавши на вокзал, дізнались, що у вокзал влучила блискавка. Через це полетіла система продажу квитків. Квитки могла продавати тільки одна каса. І вона весь час змінювалася. Купівля квитків перетворилася на лотерею - треба було стати в правильну касу. Черга могла підійти близько до віконечка. І тут бац! Ця каса вже не продає, продає інша. І всі біжать до іншої. Таким чином ми провтикали всі потяги до Харкова. Залишався останній сполученням Мукачево-Харків. До його відправлення залишалося десь хвилин 20. Підійшов до вільної касирши, пояснив ситуацію. За хвилин 5 чую голос з іншої сторони вокзалу: "Хлопці, вам до Харкова?". Кажемо, що так. "Є тільки купе, стільки-то грошей, берете?", - каже вона, наша касир. "Звичайно беремо. Дякуємо!", - кажемо ми. Забігаємо у вагон, і нарешті їдемо додому. Але не все так просто - у купе зламані вікна. Запихаємо вільні матраци у вікна, вкриваємося двома ковдрами. Так і їдемо всю дорогу. Добре, що ніхто не підсів, а то б замерзли нафіг. Отака у нас УЗ.
Місто-пам'ятка. Одне з найкрасивіших міст, в яких мені доводилося бувати.
Краків зустрів мене дощем. Тому саме таким він мені і запам'ятався. Сподіваюсь, ми з ним ще зустрінемося без дощу:)
Перед тим, як я мав їхати у подорож, я подивився прогноз погоди - вердикт був невтішним - усі дні подорожі мав іти дощ, окрім дня, коли я мав бути у Кракові. Все вийшло із точністю навпаки.
1. Дорогою до Кракова.
2. Тут, сказали, знімали "Зоряні війни". Чогось американці вибрали для зйомок саме Польщу.
3. Під'їзджаємо
4. Першою побаченою принадою Кракова став Вавельський замок.
5. Його башти
6. На його території знаходиться дуже красивий костел. Саме в ньому похований Лєх Качинський.
7. Гіда майже не слухали. Головною задачею було якомога краще сховатися від дощу.
8. Всередині королівського замку. Ви ж в курсі, що Краків одна із столиць Польщі, тому тут жив колись король))
9. А дощ все не заспокоїться
10. Подвір'я замку
11. Навколо парасольки
12. І тут також
13. А це вже не замок. Це те, що видно з замку
14. А це замок, який видно з того місця, яке ми тільки що бачили із замку.
15. Але в Кракові є не тільки замок. Тут є багато чого цікавого. Гарний костел Святих Петра і Павла.
16. Підходимо до Ринеку Глувни.
17. В середині Ринеку (Ринку) розташовується просто фантастичні торгові ряди - Сукенниці
18. Там ми і ховаємося. Бачимо Маріацький костел.
19. Казали, що він чимось унікальний. Вже і не пам'ятаю чим. Хоча гіди ледь не кожен об'єкт називають унікальним.
20. Ринек
21. Аркади, під котрими ми ховались
22. Всередині Сукенниць. Там продають всякий крам для туристів.
23. Одна із вулиць, що виходить на Ринек
24. На площі купа кафешок. Але через негоду вони порожні.
25. Також на Ринеку стоїть ось ця башта.
26. Але скілька можна мокнути. Пішли попоїсти.
27. Дорогою бачимо ще пару гарних храмів
28. Заходимо на подвір'я якогось костелу.
29. Може і цього, не пам'ятаю.
30. Замовляємо краківський шніцель і п'ємо пиво з вишневкою. До речі, ціни були доволі помірними - поїли десь на 50грн.
31. Атмосфера в закладі дуже весела. Тільки що когось вітали із днем народження: музиканти грали на скрипках, офіціанти принесли торт із свічками.
32. Ще мені сподобався місцевий туалет
33. Окреме місце для блювоти))
34. А далі дощ нарешті скінчився. До автобусу у Величку залишалась десь годинка. Я вирішив прогулятися, товариш вирішив залишитись у кнайпі.
35. В місці культ на Павла Іоанна Другого. Він там повсюду.
36. Місто підсвітилося.
37. Архітектурні форми набули нових рис.
38. На вулицях з'явилося чимало людей.
39. Атмосфера в місті була просто пречудова.
40. Живі пам'ятники. Із страшком зліва я сфоткався.
41. Якесь яєчко.
42. Наостанок хотів купити магнит в Сукенницях. Але не встиг - вони зачинилися. Тому на злоті, що залишилися, купив місцевого пива. До речі, помітив, що у них є популярними пляшки об'ємом 0,7.
43. Ще в Кракові найкрасивіші жінки, що я десь колись бачив. Ідеш собі такий по вулиці, а вони ще й посміхаються тобі. Прикольно.
44. Гідрант і фонтан. Вже і не пам'ятаю, де я їх побачив))
45. Барбакан.
46. Папа Римський на проекції на башті.
47. Музикант грає. Хлопки слухають.
48. Променад
49. Страж
50. Пам'ятник комусь.
51. Мініатюрне місто.
На цьому все. Захожу в автобус і чую оплески. Я був останнім. Всі думали, що я загубився.
Поїхали у Величку в готель. Запропонували піти на ранкову екскурсію до соляних шахт в Величці. Але ніхто не виявив бажання.
Тож поснідавши зранку, поїхали до України.
Резюмую трохи. Польща загалом дуже сподобалася. Країна активно будується, красиві міста, прикольна мова, красиві дівчата.
52. Україна зустріла хмарами і кілометровими чергами із фур.
Плюс до всього, приїхавши на вокзал, дізнались, що у вокзал влучила блискавка. Через це полетіла система продажу квитків. Квитки могла продавати тільки одна каса. І вона весь час змінювалася. Купівля квитків перетворилася на лотерею - треба було стати в правильну касу. Черга могла підійти близько до віконечка. І тут бац! Ця каса вже не продає, продає інша. І всі біжать до іншої. Таким чином ми провтикали всі потяги до Харкова. Залишався останній сполученням Мукачево-Харків. До його відправлення залишалося десь хвилин 20. Підійшов до вільної касирши, пояснив ситуацію. За хвилин 5 чую голос з іншої сторони вокзалу: "Хлопці, вам до Харкова?". Кажемо, що так. "Є тільки купе, стільки-то грошей, берете?", - каже вона, наша касир. "Звичайно беремо. Дякуємо!", - кажемо ми. Забігаємо у вагон, і нарешті їдемо додому. Але не все так просто - у купе зламані вікна. Запихаємо вільні матраци у вікна, вкриваємося двома ковдрами. Так і їдемо всю дорогу. Добре, що ніхто не підсів, а то б замерзли нафіг. Отака у нас УЗ.