я тут надысь обкаваился как кошка об угол о чудесный перевод нежно мной любимого стиха Киплинга "Если"...
Якщо...
Якщо спокійний ти перед юрбою, Де зведено на тебе поговір, Зневірений, залишився собою, І зрозумів тягар чужих зневір; Якщо навчився ти терпляче ждати, Поміж брехні самому чесним буть, Не прибирався у святецькі шати І люттю не відплачував за лють; Якщо ти мріям не віддавсь на ласку, Якщо ти владар пристрастям своїм, Якщо приймаєш Успіх та Поразку І знаєш, що ціна та сама їм; Якщо слова твої, немов приманку, Негідник перед дурнем вихваля, І знищено твій труд весь доостанку,- А ти зумієш все почать з нуля; Як все, твоїми створене руками, Зробити зможеш ставкою у грі, Програть і знову працювати роками, Не згадуючи програші старі; Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили, Служить тобі, як їх уже й нема, І вистоїш, коли бракує сили І залишилась Воля лиш сама; Як ти шляхетний між простого люду, Як ти простий і серед королів, Якщо на тебе не зведуть облуди Ні ворог твій, ні друг твій поготів; Якщо, забувши біль, поразки, втому, Свій шанс єдиний зможеш віднайти,- Твій, сину, світ і все, що є у ньому, Та більш того - тоді Людина ти!
не! ну это нормальный такой литературный перевод! тут никаких глюков нет. другое дело, что русскоговорящему тяжело воспринимать все, но это уже издержки языков. в оригинале всегда все выглядит намного лучше, чем в переводе. взять, к примеру, любовную лирику Ивана Франка - читать в переводе на русский это невозможно!
я тут надысь обкаваился как кошка об угол о чудесный перевод нежно мной любимого стиха Киплинга "Если"...
Якщо...
Якщо спокійний ти перед юрбою,
Де зведено на тебе поговір,
Зневірений, залишився собою,
І зрозумів тягар чужих зневір;
Якщо навчився ти терпляче ждати,
Поміж брехні самому чесним буть,
Не прибирався у святецькі шати
І люттю не відплачував за лють;
Якщо ти мріям не віддавсь на ласку,
Якщо ти владар пристрастям своїм,
Якщо приймаєш Успіх та Поразку
І знаєш, що ціна та сама їм;
Якщо слова твої, немов приманку,
Негідник перед дурнем вихваля,
І знищено твій труд весь доостанку,-
А ти зумієш все почать з нуля;
Як все, твоїми створене руками,
Зробити зможеш ставкою у грі,
Програть і знову працювати роками,
Не згадуючи програші старі;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили,
Служить тобі, як їх уже й нема,
І вистоїш, коли бракує сили
І залишилась Воля лиш сама;
Як ти шляхетний між простого люду,
Як ти простий і серед королів,
Якщо на тебе не зведуть облуди
Ні ворог твій, ні друг твій поготів;
Якщо, забувши біль, поразки, втому,
Свій шанс єдиний зможеш віднайти,-
Твій, сину, світ і все, що є у ньому,
Та більш того - тоді Людина ти!
Reply
Reply
Leave a comment