Ми звикли, що кальки завжди прямі й невигадливі, як-от
кораблекрушение - кораблетроща. Проте інколи калькування не призводить до вигадування нового слова, а підносить до поверхні з лексичних глибин уже наявні слова.
Наприклад, нині дуже популярне слово «спротив» уперто ігнорувалося більшістю словників XIX-го і XX-го століть. Проте в XXI-му воно нарешті пробилося в літературну мову, зокрема через перунівський тлумачний словник і ULIF.
Спротив (з польського sprzeciw). Опір.
Караванський С. Ідіотизми сталінської ярижки у державній мові України. - Львів: БаК, 2016. - С. 142.
«Ідіотизми сталінської ярижки...» - доволі кумедна книжка. Ну, як книжка - хаотичний некоментований набір слів і цитат, які не до вподоби авторові, та «виправлення» навпроти. Проте ця праця правильно звертає увагу на походження слова - полонізм.
Сталін, звісно, полонізмів не насаджував. Маємо просто «вдалий» збіг польської і російської форм (sprzeciw ~ сопротивление). Тож зросійщення парадоксально підсилило позиції полонізму.
Інший приклад вигадливої кальки трапився мені під час написання
вікістатті «Зміст» (про елемент апарату видання).
У радянських українських книжках, наскільки мені відомо, повсюдно був «зміст». Попри взірець російської термінології, що розрізняє «оглавление» і «содержание». Перше є списком глав єдиного твору, а друге - списком назв самостійних текстів. І ось у XXI столітті українське книговидання намагається відродити
архаїзм «оглав», щоб вирівнятися з російським.
Зміст - 1. Послідовний перелік рубрик видання із зазначенням сторінок, на яких вони починаються, винесений за межі основного тексту твору і поданий у порядку їх розташування; частина довідково-пошукового апарату видання. Протягом тривалого часу термін «зміст» використовувався для позначення рубрик в усіх видах видань. Нині, з появою терміна «оглав», доцільно здійснити диференціацію: «оглав» використовувати в моновиданнях, а «зміст» - у виданнях, що містять кілька творів (у збірниках, антологіях, журналах). У практиці російського книговидання, напр., такий диференційований підхід застосовується давно і послідовно. Види 3.: Зміст-перелік, Зміст-рубрикатор, Зміст короткий. Зміст повний. Див. також Оглав. 2. Сутність викладеного у виданні матеріалу.
Зміст // Книгознавство. Термінологічний словник (редакційно-видавнича справа, журналістика, поліграфія, видавничий бізнес, інформаційно-бібліотечна діяльність) : навчальне видання / за загал, ред. В.О. Жадька. - К. : ВПК «Експрес-Поліграф», 2012. - С. 103. - ISBN 978-966-2530-29-2.
Оглав - 1. Зміст, покажчик заголовків, що увиразнює побудову твору в моновиданні. Основні завдання О.: а) довідково-пошукове: спростити та прискорити знаходження складових частин видання - підрозділів, параграфів, приміток тощо; б) інформаційно-роз’яснювальне: дати читачеві загальне уявлення про зміст та структуру видання, підготувати до читання, допомогти відновити в пам’яті прочитане у разі перерви у читанні; в) рекламно-пропагандистське: зацікавити читача змістом видання, заохочувати прочитати текст. 2. Заголовок. Див. також Зміст.
Оглав // Книгознавство. Термінологічний словник - С. 184.
Такий спосіб кальки безперечно кращий за прямий, однак за будь-якої форми калькування ми втрачаємо самобутність. Чи потрібне нам слово для корабельної катастрофи? Чи потрібно нам розрізняти сторінки змісту збірки і роману? Чи потрібно лексично розрізняти опір електричний і опір громадянський? Відповідь не очевидна.
Росіяни ж не мають слова «державотворення» - і не страждають.
P.S.: У першій цитаті з «Книгознавства» була помилка в тексті. Я її виправив, керуючись другою наведеною статтею.