Вчорашній Червоногруд
Історію цього місця в жж вже описувала, а вже на сайті тим більш, тому обмежимося картинками. Картинки вчорашні - п'ятниця, тринадцяте вимагає гарних антуражів, а найвищий рівнинний водоспад і прегарні руїни маєтку Понінських - антураж на заздрість шикарний.
Ось він, зелений каньон , замок - і дорога до нього. Дорога не настільки червона як раніше? А ви спостережливі. Туристів все більше, віпи на гелікоптерах прилітають, тому голова сусіднього Ниркова час від часу виділяє кошти на підсипання дороги. Вистачає до першого дощу.
Я писала на сайті про версію одного місцевого фаната, що обеліск на передньому плані поставлений в честь магдебургії. Дурниці, як і вважала. Це дещо занехаяний монумент жителям Нагорян, які померли в часи Другої світової.
Замок і життя. Місцева пастушка (її у кадрі нема) начала цитувати мені мій сайт, а ввечері, в Устечку, мені принесли працю місцевого краєзнавця, роздруковану на прінтері. Це виявились три сторінки мого сайту :о)
Вони все так само гарні і тендітні перед часом. Чорт, як же я люблю це місце.
І не лише я.
Хочу подякувати вечірньому сонцю, яке всупереч прогнозам таки було. І коровам теж спасибі.
І флорі.
Хочу туди знову.