Підгайці
До теперішнього часу це був єдиний не вивчений мною райцентр на Тернопіллі. Дуже довго я відтерміновував знайомство з Підгайцями. Напевно, вважав їх не надто цікавими. Але помилявся. Підгайці - це, звичайно, далеко не Чортків чи Бережани, але насправді місто виявилося дуже гарним з добре збереженою старою частиною і безліччю цікавих пам'яток, багато з яких, на жаль, перебувають у занедбаному стані. До сьогодні в Підгайцях збереглися три величні оборонні споруди різних конфесій: костел, синагога і церква. Є щойно відреставрована ратуша і колишній Ринок з кам'яницями, а також багато будинків австрійської доби та часів міжвоєнної польської окупації.
Ринкова площа (тепер Майдан Незалежності) у Підгайцях унікальна, має трикутну форму, що характерно не для магдебурзьких, а для давньоруських міст. На площі - будинки XIX-XX століть, зведені на фундаментах ринкової забудови XVII ст. В центрі площі стояла Стара ратуша («Круглий дім»), яка була двоярусною, восьмигранною у плані. Вона була зруйнована в 1944 році і знесена в 1956 році.
Нова ратуша (магістрат) у Підгайцях побудована 1931 року замість старої ратуші.
Ратуша триповерхова, з асиметричним фасадом: ліве і праве крило будинку різняться між собою висотою поверхів та кількістю і формою вікон. Посередині фасаду - ризаліт, який переходить у невисоку вежу з годинником на один циферблат, діаметром бл. 1 метра. Вежу завершує оригінальної форми шпиляста баня-сиґнатурка.
Житловий будинок 1927 року (майдан Незалежності, 5):
Житловий будинок 1933 року (майдан Незалежності, 6):
Житловий будинок XVII - ХІХ століть (майдан Незалежності, 15):
На протилежному від ратуші боці колишнього Ринку на початку ХХІ століття зведено великий катедральний Собор Всіх Святих Українського Народу УГКЦ:
Будинок 1893 р. біля собору (майдан Незалежності, 25):
Вишуканий сецесійний балкончик одного з будинків:
Від колишнього Ринку на північний захід прямує вуличка Бережанська.
Тут знаходиться оборонна Успенська церква, зведена у 1653 році на кошти Анни Могили - другої дружини власника міста Станіслава «Ревери» Потоцького.
Успенська церква кам'яна, тридільна, триверха, з квадратною навою, притвором, гранчастою зовні і круглою зсередини апсидою. Під бабинцем знаходиться глибокий підвал, над ним, на другому ярусі - хори, на третьому - каплиця. Усі три куполи із світловими ліхтариками. Особливістю будівлі (аналога серед пам'яток України не існує) є влаштований на даху бойовий обхід із аркадою. Фасади оформлені пілястрами, а портали і обрамлення вікон - профілюванням і різьбленням у стилі Відродження.
Портал церкви у стилі ренесансу:
Будинок на вул. Бережанській:
Український Народний дім (1928-1932 рр), нині тут Будинок культури і Народний історико-краєзнавчий музей.
Панорама вул. Вузької:
Вул. Шевченка - центральна в місті:
Житлові будинки на вул. Шевченка:
В одному кварталі на південь від площі Ринок стоїть, напевно, найцікавіша споруда Підгайців - оборонна синагога.
Уперше про синагогу в Підгайцях є непряма згадка 1552 року. Сучасна будівля зведена, очевидно, наприкінці XVI ст., за даними документів, вже існувала 1627 року. Приміщення синагоги, розташоване близько Галицької брами, в час облог слугувало для оборонних цілей.
Божниця вибудувана з пісковика, прямокутна в плані. Пласкі стіни прорізані вузькими стрільчастими вікнами, східний фасад укріплений контрфорсами. Перекриття не збереглися.
Частково зберіглася верхня частина головного порталу в ренесансному стилі з різьбленим написом і рослинними мотивами над архівольтом. В інтер'єрі - залишки різьблення та ліпнини. Двері, через які можна було потрапити на хори, на початку 1920-х були замуровані.
Над головним входом напис івритом: «Це ворота Господа - праведні ввійдуть через них» (Псалом 118):
Напевно, міква:
Старий будинок біля синагоги:
На пагорбі недалеко від синагоги розташувався єврейський цвинтар (окописько) з надгробками XVII-XX ст.
Тут - понад 1000 надгробків, серед них більше 50 - з XVII-XVIII століть. Це - один із найбільших і найкраще збережених єврейських цвинтарів в Україні.
У східній частині середмістя Підгайців можна побачити руїни величного готичного костелу Пресвятої Трійці. Храм збудований у 1634 році коштом тодішньої власниці Підгайців Зофії Ґольської (у наступних заміжжях - Лянцкоронської, Тишкевич, з дому Стадніцької на Замєхові). При побудові нового костелу використовували елементи зі старого костелу (свідчення - кам'яна плита з епітафіями, датованими 1608 і 1612 роками, над сходами, що ведуть до захристя).
Костел хрещатий у плані, цікавий як синтез архітектурних стилів. Наприклад, двоярусну вежу будували у період готики, портал - ренесансний, завершення - у XIX ст. - неоготика. Основну роботу виконано у стилі пізнього ренесансу.
Портали:
Контрфорси:
Прибудована капличка:
На виїзді з міста у бік Теребовлі з дороги за озером відкривається гарна панорама Підгайців:
Вежа костелу:
Середмістя:
Сусіднє село Загайці:
Краєвиди на захід від Підгайців:
Ринкова площа (тепер Майдан Незалежності) у Підгайцях унікальна, має трикутну форму, що характерно не для магдебурзьких, а для давньоруських міст. На площі - будинки XIX-XX століть, зведені на фундаментах ринкової забудови XVII ст. В центрі площі стояла Стара ратуша («Круглий дім»), яка була двоярусною, восьмигранною у плані. Вона була зруйнована в 1944 році і знесена в 1956 році.
Нова ратуша (магістрат) у Підгайцях побудована 1931 року замість старої ратуші.
Ратуша триповерхова, з асиметричним фасадом: ліве і праве крило будинку різняться між собою висотою поверхів та кількістю і формою вікон. Посередині фасаду - ризаліт, який переходить у невисоку вежу з годинником на один циферблат, діаметром бл. 1 метра. Вежу завершує оригінальної форми шпиляста баня-сиґнатурка.
Житловий будинок 1927 року (майдан Незалежності, 5):
Житловий будинок 1933 року (майдан Незалежності, 6):
Житловий будинок XVII - ХІХ століть (майдан Незалежності, 15):
На протилежному від ратуші боці колишнього Ринку на початку ХХІ століття зведено великий катедральний Собор Всіх Святих Українського Народу УГКЦ:
Будинок 1893 р. біля собору (майдан Незалежності, 25):
Вишуканий сецесійний балкончик одного з будинків:
Від колишнього Ринку на північний захід прямує вуличка Бережанська.
Тут знаходиться оборонна Успенська церква, зведена у 1653 році на кошти Анни Могили - другої дружини власника міста Станіслава «Ревери» Потоцького.
Успенська церква кам'яна, тридільна, триверха, з квадратною навою, притвором, гранчастою зовні і круглою зсередини апсидою. Під бабинцем знаходиться глибокий підвал, над ним, на другому ярусі - хори, на третьому - каплиця. Усі три куполи із світловими ліхтариками. Особливістю будівлі (аналога серед пам'яток України не існує) є влаштований на даху бойовий обхід із аркадою. Фасади оформлені пілястрами, а портали і обрамлення вікон - профілюванням і різьбленням у стилі Відродження.
Портал церкви у стилі ренесансу:
Будинок на вул. Бережанській:
Український Народний дім (1928-1932 рр), нині тут Будинок культури і Народний історико-краєзнавчий музей.
Панорама вул. Вузької:
Вул. Шевченка - центральна в місті:
Житлові будинки на вул. Шевченка:
В одному кварталі на південь від площі Ринок стоїть, напевно, найцікавіша споруда Підгайців - оборонна синагога.
Уперше про синагогу в Підгайцях є непряма згадка 1552 року. Сучасна будівля зведена, очевидно, наприкінці XVI ст., за даними документів, вже існувала 1627 року. Приміщення синагоги, розташоване близько Галицької брами, в час облог слугувало для оборонних цілей.
Божниця вибудувана з пісковика, прямокутна в плані. Пласкі стіни прорізані вузькими стрільчастими вікнами, східний фасад укріплений контрфорсами. Перекриття не збереглися.
Частково зберіглася верхня частина головного порталу в ренесансному стилі з різьбленим написом і рослинними мотивами над архівольтом. В інтер'єрі - залишки різьблення та ліпнини. Двері, через які можна було потрапити на хори, на початку 1920-х були замуровані.
Над головним входом напис івритом: «Це ворота Господа - праведні ввійдуть через них» (Псалом 118):
Напевно, міква:
Старий будинок біля синагоги:
На пагорбі недалеко від синагоги розташувався єврейський цвинтар (окописько) з надгробками XVII-XX ст.
Тут - понад 1000 надгробків, серед них більше 50 - з XVII-XVIII століть. Це - один із найбільших і найкраще збережених єврейських цвинтарів в Україні.
У східній частині середмістя Підгайців можна побачити руїни величного готичного костелу Пресвятої Трійці. Храм збудований у 1634 році коштом тодішньої власниці Підгайців Зофії Ґольської (у наступних заміжжях - Лянцкоронської, Тишкевич, з дому Стадніцької на Замєхові). При побудові нового костелу використовували елементи зі старого костелу (свідчення - кам'яна плита з епітафіями, датованими 1608 і 1612 роками, над сходами, що ведуть до захристя).
Костел хрещатий у плані, цікавий як синтез архітектурних стилів. Наприклад, двоярусну вежу будували у період готики, портал - ренесансний, завершення - у XIX ст. - неоготика. Основну роботу виконано у стилі пізнього ренесансу.
Портали:
Контрфорси:
Прибудована капличка:
На виїзді з міста у бік Теребовлі з дороги за озером відкривається гарна панорама Підгайців:
Вежа костелу:
Середмістя:
Сусіднє село Загайці:
Краєвиди на захід від Підгайців:
