Вузькоколійна залізниця Антонівка-Зарічне ч. ІІІ. Бурштином єдиним. Що? Де? Як?
Саме так. Про це не міг не написати. Зазвичай, коли ми чуємо з новин про Володимерецький та Зарічненський райони Рівненської області, то йдеться далеко не про вузькоколійку. А фестиваль який проходить у цій місцині із залученням "полісського трамваю" носить назву "Бурштиновий шлях". І не дарма. В прямому сенсі. Зараз побачите чому. Сумнозвісна риса краю. Але таки звісна-відома. Для мене самого, як складова мети подорожі сюди, було побачити все на власні очі.
1. Бурштинові пейзажі можна побачити "навколо" володимирця. За ним, в сторону Зарічного вони вже не такі. Хоча, перед Острівськом потяг проходить біля с. Кухітська Воля де розташований один з найбільших "клондайків".
2. Пейзажі пов"язані з бурштином можна поділити на два види: а) коли видно копанки, одиничні ями, групи ям. Типу спробували, не пішло, або аборонили і спинились (фотоапаратом в русі їх важко зловити), б) "клондайки" з апокаліптичними пейзажами. Тут будуть фото з "клондайків".
3. Якщо тривалий час говорити з місцевими, то рано чи пізно до теми бурштину дійдете.
4. Робочий процес побачити не вдалось.
5. Хто не знає, може й не помітить, або задумається, що ж це таке?
6. Пагорби від вирв і нові дерева. Може старий полігон?
7. Та де там...,це тінь сонячного каменю накриває Полісся.
8. Загалом, якісь розлогі коментарі тут зайві.
9. Прямо під колію.
10. Молоді деревця маскують сліди злочину.
11. Але їх не приховаєш, з нинішніми-то маштабами!
12. Часом трапляються доволі виразні ями заповнені водою. Пару вполював. В Антонівці чув, що глибина може сягати 8 метрів (!).
13. Ну і зацікавленість такими пейзажами Вас 100% виокремить, як туриста серед інших пасажирів.
14. Наближення незаконних промислів в притул до колії часто ставило під питання існування залізниці. Були й зупинки руху.
15. Не знаю, як описати....Якесь виверження землі на поверхню.
16. Вся залізнична інфраструктура опиняється в зоні ураження.
17. Яка вирва!
18. І що характерно, поряд з районним центром! У всіх, так би мовити, на виду. Всі бачать, знають, а в той же час не бачать і не здогадуються. Такий от буршттин Шредінгера якийсь виходить.
19. Від антропогенних етнографічних деталей перйдемо до підсумків і якогось оптимізму. От скажімо один з мостів на маршруті (я його в першій частині згадував). Вигони і ліси. Місцева краса.
20. Зупиночний пункт. Вузькоколійна залізниця Антонівка-Зарічне тут більше ніж транспорт. Вона в прямому сенсі тут артерія життя, в деяких вимірах. В той же час, у нинішньому вигляді її існування важке, і, як полюбляють казати наші чиновники-можновладці "безперспективне"(с). Бурштинокопачі, поснемо з них раз це предмет нотатки, старий рухомий склад, який в минулому записі ласкаво названий антикварним, велика кількість пасажирів-пільговиків. Відповідно - прибутку мало. Як на мене, наша залізнична адміністрація має зрозуміти, що це ще й туристичний об"єкт. І в цьому ключі закласти вагому підвалину для існування залізниці.
21. Адже, попри все, не бурштином єдиним, шановні, не бурштином! Зачаровуючі болота, ліси, поліське повітря. Біля того ж таки Острівська одноіменні озера (гідрологічний заказник). А подивіться он на того велетенського дуба, сфотографувавши якого я ледь не опинився тут на давший час ніж планував. Він вражений блискавкою/випалений, але не впав. Сподіваюсь, так вистоїть і вузькоколійна залізниця витримавші численні випробування про одне із яких я тут розповів.
Завітайте, за бажанням, в ці краї. Мандрівка вийде оригінальною)))
Дякую за увагу)
1. Бурштинові пейзажі можна побачити "навколо" володимирця. За ним, в сторону Зарічного вони вже не такі. Хоча, перед Острівськом потяг проходить біля с. Кухітська Воля де розташований один з найбільших "клондайків".
2. Пейзажі пов"язані з бурштином можна поділити на два види: а) коли видно копанки, одиничні ями, групи ям. Типу спробували, не пішло, або аборонили і спинились (фотоапаратом в русі їх важко зловити), б) "клондайки" з апокаліптичними пейзажами. Тут будуть фото з "клондайків".
3. Якщо тривалий час говорити з місцевими, то рано чи пізно до теми бурштину дійдете.
4. Робочий процес побачити не вдалось.
5. Хто не знає, може й не помітить, або задумається, що ж це таке?
6. Пагорби від вирв і нові дерева. Може старий полігон?
7. Та де там...,це тінь сонячного каменю накриває Полісся.
8. Загалом, якісь розлогі коментарі тут зайві.
9. Прямо під колію.
10. Молоді деревця маскують сліди злочину.
11. Але їх не приховаєш, з нинішніми-то маштабами!
12. Часом трапляються доволі виразні ями заповнені водою. Пару вполював. В Антонівці чув, що глибина може сягати 8 метрів (!).
13. Ну і зацікавленість такими пейзажами Вас 100% виокремить, як туриста серед інших пасажирів.
14. Наближення незаконних промислів в притул до колії часто ставило під питання існування залізниці. Були й зупинки руху.
15. Не знаю, як описати....Якесь виверження землі на поверхню.
16. Вся залізнична інфраструктура опиняється в зоні ураження.
17. Яка вирва!
18. І що характерно, поряд з районним центром! У всіх, так би мовити, на виду. Всі бачать, знають, а в той же час не бачать і не здогадуються. Такий от буршттин Шредінгера якийсь виходить.
19. Від антропогенних етнографічних деталей перйдемо до підсумків і якогось оптимізму. От скажімо один з мостів на маршруті (я його в першій частині згадував). Вигони і ліси. Місцева краса.
20. Зупиночний пункт. Вузькоколійна залізниця Антонівка-Зарічне тут більше ніж транспорт. Вона в прямому сенсі тут артерія життя, в деяких вимірах. В той же час, у нинішньому вигляді її існування важке, і, як полюбляють казати наші чиновники-можновладці "безперспективне"(с). Бурштинокопачі, поснемо з них раз це предмет нотатки, старий рухомий склад, який в минулому записі ласкаво названий антикварним, велика кількість пасажирів-пільговиків. Відповідно - прибутку мало. Як на мене, наша залізнична адміністрація має зрозуміти, що це ще й туристичний об"єкт. І в цьому ключі закласти вагому підвалину для існування залізниці.
21. Адже, попри все, не бурштином єдиним, шановні, не бурштином! Зачаровуючі болота, ліси, поліське повітря. Біля того ж таки Острівська одноіменні озера (гідрологічний заказник). А подивіться он на того велетенського дуба, сфотографувавши якого я ледь не опинився тут на давший час ніж планував. Він вражений блискавкою/випалений, але не впав. Сподіваюсь, так вистоїть і вузькоколійна залізниця витримавші численні випробування про одне із яких я тут розповів.
Завітайте, за бажанням, в ці краї. Мандрівка вийде оригінальною)))
Дякую за увагу)