srgktk
in
ua_travels
Карпатська Тоскана
Мушу зізнатися, я фанатію від різних текстур і фактур у пейзажах. Минулим літом пощастило опинитися в Карпатах під час косовиці, коли прибрана в різні періоди трава надавала землі дивовижні малюнки, нерівномірно висихаючи, вицвітаючи і знову відроджуючись до життя.
1. Практично кожен кадр цього поста містить абсолютно неймовірні колірні переходи. Від яскраво-зеленого до пекучо-оранжевого. Гра це закатного світла або ж насправді все так є?
2. Немов витканий різними відтінками килим розстелили на карпатських схилах. І звичайно ж - фірмові карпатські стоги сіна.
3. Дивним чином природа розфарбувала плавні переходи від весняно-зеленого до червоно-осіннього.
4. Море і хвилі з трав. Пірнути і плисти.
5. 9-й вал.
6. Тоскана? Ні не чув.
7. Ось так ненароком залишені деревця серед величезних площ на полонинах мимоволі спонукають до порівняння таких пейзажів з тосканськими.
8. Пара слів про такі милі будиночки. Призначення у них суто сезонне - для проживання гуцулів, що працюють на сінокосі. Велику групу таких ми зустріли на своєму шляху на гору Магурка, що біля Верховини. Висота за гірськими мірками менш, ніж дитяча - 1024 метри. Тим не менш, несучи рюкзак з фотоустаткуванням і водою, вдалося за 5 годин походу досить ушататись)
9. Як видно, дороги до будинку просто немає. Ноги - наше все у горах) Самотнє дерево і стіг сіна і без того підсилюють зашкалюючу милоту такого пейзажу.
10. Гуцули, що йдуть з сінокосу. Наближається вечір. У таких нехитрих будівлях складають інструменти для прибирання сіна. Фактура гірських полів - неймовірно красива! Ніяка Тоскана не зрівняється!
11. Скромні, але дуже акуратні житла. Нагадаю, це не населений пункт, а будівлі, розташовані майже біля вершини гори Магурка. Дороги відсутні. Сюди і влітку в гарну погоду мало що заїде, крім спец техніки, не кажучи вже про зиму. Завдяки цьому зберігається така автентична краса.
12. Відсутність цивілізації - а до найближчого населеного пункту мінімум 2-3 години активної ходьби - не заважає людям, що тут живуть, підтримувати практично ідеальну чистоту.
13. Знову хвилі з різнотрав'я
14. Полотно. Масло.
15. Нескінченні креслення полів ...
16. Жовто-зелений світ...
1. Практично кожен кадр цього поста містить абсолютно неймовірні колірні переходи. Від яскраво-зеленого до пекучо-оранжевого. Гра це закатного світла або ж насправді все так є?
2. Немов витканий різними відтінками килим розстелили на карпатських схилах. І звичайно ж - фірмові карпатські стоги сіна.
3. Дивним чином природа розфарбувала плавні переходи від весняно-зеленого до червоно-осіннього.
4. Море і хвилі з трав. Пірнути і плисти.
5. 9-й вал.
6. Тоскана? Ні не чув.
7. Ось так ненароком залишені деревця серед величезних площ на полонинах мимоволі спонукають до порівняння таких пейзажів з тосканськими.
8. Пара слів про такі милі будиночки. Призначення у них суто сезонне - для проживання гуцулів, що працюють на сінокосі. Велику групу таких ми зустріли на своєму шляху на гору Магурка, що біля Верховини. Висота за гірськими мірками менш, ніж дитяча - 1024 метри. Тим не менш, несучи рюкзак з фотоустаткуванням і водою, вдалося за 5 годин походу досить ушататись)
9. Як видно, дороги до будинку просто немає. Ноги - наше все у горах) Самотнє дерево і стіг сіна і без того підсилюють зашкалюючу милоту такого пейзажу.
10. Гуцули, що йдуть з сінокосу. Наближається вечір. У таких нехитрих будівлях складають інструменти для прибирання сіна. Фактура гірських полів - неймовірно красива! Ніяка Тоскана не зрівняється!
11. Скромні, але дуже акуратні житла. Нагадаю, це не населений пункт, а будівлі, розташовані майже біля вершини гори Магурка. Дороги відсутні. Сюди і влітку в гарну погоду мало що заїде, крім спец техніки, не кажучи вже про зиму. Завдяки цьому зберігається така автентична краса.
12. Відсутність цивілізації - а до найближчого населеного пункту мінімум 2-3 години активної ходьби - не заважає людям, що тут живуть, підтримувати практично ідеальну чистоту.
13. Знову хвилі з різнотрав'я
14. Полотно. Масло.
15. Нескінченні креслення полів ...
16. Жовто-зелений світ...