Значить, Золоті ворота. Про свою любов до них я вже кілька разів писала. Але всередині не була ніколи, дарма що в Києві вже майже 14 років. Ну, так сі склало, людина завжди відкладає те, що найближче, на потім, бо все думає, що встигнеться. Так і я з тими Золотими. Якби не свекруха - то й досі би туди не попала.
Були ми там на День незалежності. І щоб ви знали, 24 серпня вхід у Золоті ворота безкоштовний (а так щось ледь не по 50 грн).
Власне ворота. Але зсередини. Якби ми жили в той час, коли ця пам'ятка архітектури виконувала свої основні функції, то в'їзд в Київ виглядав би нам отак. Правда, без тих стовпчиків по боках.
Фрагменти кладки. Збережені і законсервовані. До речі, ці стіни стояли без зовнішньої коробки до самих 70-х, а потім їх накрили отою червоною цеглою, аби не завалилися.
Отут червону цеглу видно краще:
В Золотих є цілі 3 яруси із оглядовими майданчиками, практично всюди можна залізти й пооглядати або пофотографувати. Видно Софію. І Будинок Барона:
цікаво також виглядає "мужик з тортом" зверху і ззаду :)))
Ага, до речі. Зовнішні стіни виглядають в основному отак. За задумом реставраторів, оте вмуроване каміння не випадкове і має ілюструвати особливості кладки оригінальної стіни.
На найвищому ярусі є надбрамна церква. На жаль, я не пам'ятаю, що там писало щодо її функціонування як церкви, тому не буду брехати.
А на дверях церкви отака шикарнюча кована лямка.
До речі, на День незалежності також безкоштовний вхід в Софію (принаймні на територію),