Національний музей народної архітектури та побуту України-Пирогів.Ч.1
Купу вільного часу у Столиці потрібно заняти чимось приємним і корисним...Посидіти біля фонтану і попити пива чи кави це звичайно теж варіант,але не для нас.Нам потрібен рух,потрібне щось,на чому можна "посадити" фотик та від чого ледве волочиш ноги..Зате потім можна й за кавою посидіти,розслабляючись та згадуючи цікавий день...
Одним словом-гайда з нами в Пирогів!
Вітряк №1 при вході
Вітряк №2 при вході
На вулиці була чудова погода - Київ святкував свій день народження,ще б погоду не замовити!)О,пофартило,подумали ми-у день міста всі музеї безкоштовно,зараз "на халяву" й пройдемо..Не тут то було,чомусь скансен в Пирогово музеєм не врахували і здерли на вході по 30грн.за одного..Обідно,блін!
Та вартість входу людей не зупиняла-йшли,їхали,котилися цілими табунами.Прийшлось навіть трохи раніше з маршрутки вийти і пройтись пішком,щоб не чекати коли розсмокчеться чергова "пробка".
"Середня Наддніпрянщина".Фото 1.
"Середня Наддніпрянщина".Фото 2.
"Середня Наддніпрянщина".Фото 3.
При вході(та й на території) можна підкріпитись та придбати якогось сувеніра.Є досить цікаві екземпляри ручної роботи-забавні пташки чи ляльки плетені з солом,або ж різьблені вироби-то вже на ваш смак.
"Пляжні парасольки")
Національний музей народної архітектури та побуту України -«Пирогів» -скансен, архітектурно-ландшафтний комплекс усіх історико-етнографічних регіонів України. Розташований на південній околиці Києва, у Голосіївському районі, поблизу селища Пирогів. Загальна площа - 133,5 га ( це близько 1,6 територій Шевченківського гаю у Львові).
Фото
Заснований 6 лютого 1969 року. Урядова програма була розроблена дослідниками народної архітектури та етнографії.
Прикрасили...
На площі музею зосереджено 275 архітектурних експонатів народного будівництва XVI-XX ст.(проти 124-ох памяток Шевченківського гаю). Садиби з сільськими хатами і господарськими будівлями згруповано відповідно до особливостей планування поселень того чи іншого регіону. До музею також були перевезені дерев'яні церкви, вітряки та інші пам'ятки архітектури та побуту.
За тином..
У фондах музею зберігається понад 70 тисяч предметів побуту, творів народного мистецтва, знарядь праці. Найцікавішими із експонатів обладнано інтер'єри будівель.
"Ручна робота-руками не чіпати!"Жартую..
Півник
Всі хто побував тут і у Львівському скансені мимоволі будуть порівнювати ці два музеї,комусь подобається дещо тут,комусь щось там..Та,хоч і Пирогівський набагато більший та й експонатів майже у два рази більше,та чомусь мені більш до душі таки Шевченківський гай..Атмосферніше там якось,таємничіше,цікавіше..Хоча вітряки у Пирогові суперові,з цим не поспориш!)
Під очереом..
Інтерєр
Та зараз ми говоримо про Національний музей народної архітектури та побуту України.То що він собою являє?
Вся територія скансену розділена умовно на наступні окремі експозиції:
1.Середня Наддніпрянщина 2.Слобожанщина та Полтавщина 3.Полісся 4.Поділля 5.Карпати 6.Південь України 7.Вітряки 8.Ярмаркове поле 9.Сучасне село
кожна з яких є унікальною і показує культуру та побут того чи іншого регіону в певний період часу.
Знайдіть зайвий елемент на фото
Одразу за центральним входом гостей зустрічає одна з музейних експозицій- "Середня Наддніпрянщина".
Експозиція «Середня Наддніпрянщина» розміщена на 10 гектарах у типовому наддніпрянському ландшафті з пагорбами й долиною.
Бандурист-ка
В експозиції „ Наддніпрянщина” зібрані пам‘ятки традиційної культури поч. 17 - 20 століть з лісостепової Київщини, Черкащини та західних районів Полтавщини. До даного історико-етнографічного регіону відносять також і північні райони Кіровоградщини та північно-східні Житомирщини.
Розправили крила..
Тут також знаходяться й вищезгадані цікаві сувеніри,а ще майстри, бандуристи,цимбалісти,пофігісти та холодне пиво!)
Фото
Середня Наддніпрянщина поділена на Лівобережну та Правобережну.
На Правобережжі дахи вивершували високим накладним гребенем „дідухом”, щільно ув‘язуючи його по периметру великим перевеслом, на рогах сніпки вшивали китицями. На Лівобережжі дахи покривали соломою або очеретом з невисоким гребенем, без китиць.
Також "ручна робота"
Експозиція "Середня Наддніпрянщина Правобережна" відтворює старовинне наддніпрянське село Правобережжя 18 - поч. 20-го ст.:житнє поле з вітряками на пагорбі, вулиця з дворядною забудовою, з традиційними садибами й подвір’ями, садками й городами . Відкривають експозицію два стовпові вітряки поч. 20 ст. (на початку звіту).
На експозиції розміщені хати Правобережної Київщини та Правобережної Черкащини.
Доживає..
Доглянута
Інтерєр з колискою
Родзинка експозиції - громадський центр села, де розмістилась управа, колодязь-журавель, школа, церква.Церковно-парафіяльна школа (1880-х рр. з с.Лоташеве Тальнівського р-ну Черкаської обл.) - однокласна з трирічним навчанням.
Церковно-парафіяльна школа
Церква Святої Параскеви ( 1742 р.) з с.Зарубинці Монастирищенського р-ну Черкаської обл.-тризрубна, з тесаних дубових брусів, тридільна: вівтар, церква (нава), бабинець.
Церква Святої Параскеви ( 1742 р.)
Висота церкви майже 25 метрів і створена вона з важкого «залізного» дуба, в який неможливо забити й цвяха.Храм-витвір народних майстрів доби бароко.
Інтерєр храму
Рублені багатозаломні восьмерикові бані завершені ліхтарями без вікон і маківками з кованими хрестами.Карнизи, одвірки, вікна, скоби прикрашені різбленням.Іконостас 18 ст. шестиярусний, вивершений мальованим розп’яттям. Оздоблений пишним різьбленням з барочним іконописом і позолотою.
У всій красі..
9 листопада 1993 року церкву було освячено і вона стала діючою. Трохи згодом парафіянами та професійними реставраторами було зібрано докупи розпорошені по різних фондах та майстернях Києва залишки іконостасу.
Церква Святої Параскеви ( 1742 р.)
Крім того, в цій частині експозиції представлена садиба священика: хата, комора, саж, хлів та шинок кін. 19 ст. з с.Бабанка Уманського р-ну Черкаської обл.
Палатки та вітряки
Ярмаркове(співоче) поле
А ще тет проходила виставка еко-автомобілів.Симпатичного представника не можна було оминути увагою)
Біо авто
Середня Наддніпрянщина Лівобережна також представлена храмом- церква Св. Архистратига Михаїла 1600 р. з с. Дорогинка Фастівського р-ну Київської обл.
Церква Св. Архистратига Михаїла 1600 р.
Церква початково греко-католицька, її було споруджено впродовж кількох років, починаючи з 1750 р. Храм являє собою тризубий «вітрильник», в якому середня «щогла» ширша ти вища за бічні. Зруби із соснових брусів поставлені вряд із заходу на схід. Східний зруб (вівтар) - шестикутний, центральний (нава) та західний (бабинець) - прямокутні. Над кожною частиною храму височить шатровий дах. Бані, як і дах, покриті гонтом, а стіни обшиті вертикальною шалівкою. Кожну баню завершує ажурний кований хрест.
Храм експозиції "Середня Наддніпрянщина Лівобережна "
З 1990 року у церкві відбуваються богослужіння українського православного обряду.
Фото
Писанка
Також тут можна побачити садиби з Переяславщини, Баришівського, Бориспільського району, гамазей( громадська комора для запасів зерна) кін. 19 ст. з с. Рудницьке Баришівського р-ну Київської обл.
Вороги Дон Кіхота
Є відомості, що водяні млини в Україні з’явилися 7 тисяч років тому, а вітряки - 4 тисячі років. Вітряки ставились на пагорбах, на околицях села або в полі.
Зона вітряків-одна з найбільш фотогієнічних та моїх улюблених.Полюбились мені чимось ці крилаті велети.
Колоритно..
Наприкінці ХІХ − на початку ХХ сторіччя в Україні існували два типи вітряків: стовпові, коли навколо стовпа, вкопаного в землю, на основі (стільці) обертався до вітру весь корпус вітряка за допомогою дишла (водила), і шатрові, коли повертався верх вітряка, а корпус був нерухомий.
Вітряк із с. Нурове Балаклійського р-ну Харківської обл.(кін.19ст.)
Вітряк із с. Вільшани Дворічанського р-ну Харківської обл.(1905р.)
У степових місцевостях України, особливо на Слобожанщині, вітряки були досить високі, інколи сягали понад 10-12 метрів. Стрункий каркасний або зрубний корпус встановлювався на високому дерев'яному стільці й завершувався шоломоподібним дахом з дощаною чи бляшаною покрівлею. Галереї й піддашки оздоблювали нескладним різьбленням, що надавало слобожанським вітрякам своєрідної привабливості.
Назад у минуле..
В музеї, на самому пагорбі , розмістили 7 вітряків з різноманітних куточків України ХVII -XX століть.
Вид ззаду
Зараз ніхто не спішить до "крилатих" з мішками зерна для помолу,своє вони вже відпрацювали,тепер лише милують око та дають благодатну прохолоду відпочивальникам у спекотній літній день..
Безкрилі..
Як не жаль,та не всі вітряки перебувають у хорошому стані(це видно на фото).Чи то для атмосферності чи за браком коштів(напевне!) декілька красенів мають просто таки плачевний вигляд..
Вітряк з с. Благовіщенка Куйбешивського р-ну Запорізької обл
Дорога до...
За вітряками вниз розкинулась зона Поділля.
Фото
Поділля − історико-етнографічний регіон між Південним Бугом та Дністром, охоплює Вінницьку й Хмельницьку області, частину Тернопільщини та північ Одещини.
Хатинки
У музейній експозиції “Поділля” маємо вісім хат, шістнадцять господарських будівель, церкву з дзвіницею, “шкальню” (шинок), два млини й вітряк.
Будинок із села Крищенці
На Поділлі переважав відкритий тип двору з вільною забудовою. Хата могла бути розміщена або при вулиці, або ж у глибині двору (т.зв. “глибокий двір”). У подільській архітектурі широко застосовували поліхромне малювання, підведення, кольорове фарбування стін хати й господарських будівель.
"Експонати"
Садиба із села Яришів
На в’їзді до “подільського села” в експозиції встановлено кам’яний хрест XVIII ст.
Ікони в інтерєрі хати
В експозиції представлена хата-шкальня (шинок) (сер. XIX ст. з с.Теремці) Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. У хаті діє виставка “Подільське гончарство”, де експонуються гончарні вироби з найвідоміших осередків реґіону.
Сусіди
На Поділлі було розвинене килимарство. Тут виготовляли килими з рослинним і геометричним орнаментом.
Хата із села Кадиївці
Сакральна споруда на експозиції Поділля- церква Св.Миколая із села Зелене.
Церква Св.Миколая 1817р.
Будівля тридільна, одноверха, з ризницею при вівтарі. Стіни зрубні, обшиті ґонтом; у нижній частині церква має широке опасання. Центральна баня − простий восьмигранний намет без залому − увінчана маківкою.
Храм
На подвірї храму знаходиться декілька камяних хрестів.Територія огорожена невисоким капяним муром з воротами,привезеними з села Ягельниця що на Тернопільщині.
Хрести
Церква Св.Миколая 1817р.
Всередині храму
Ще одним цікавим експонатом даної ексозиції є хата-млин поч. ХХ ст. з с.Ломачинці Сокирянського р-ну Чернівецької обл. Млин, збудований разом з хатою. У сінях − механізми млина та сукновальні.
Хата-млин поч. ХХ ст.
Озерце.Купатись та рибалити заборонено!
Садиба з с. Великий Кучурів Чернівецької області, Буковина (експозиція "Карпати")
Для подільського регіону властиве каркасно-глиносолом'яне житло. Здавна стіни в хатах будували з ліски або грабового хворосту, які обмащували глиною, перемішаною з половою. Найужиткованішою була валькована техніка - суміш глини та суглинка з житньою соломою. Почасти будували житло з цегли-сирцю або ж каменю.
Хата з села Коритне Вижницького району Чернівецької області(?)
Хата з с. Великий Кучурів
Інтерєр
Наступна цікавинка Поділля-водяний млин кін. XIX ст. з с.Ломачинці Сокирянського р-ну Чернівецької обл.
Водяний млин кін. XIX ст.
Кам’яні стіни завтовшки 40-45 см зведені з місцевого сірого каменю-пісковика.Поряд знаходиться вищезгадане озерце(де купатись заборонено).
"Ротор"
На відміну від хати-млина,тут поки що все ціле.Правда не працює(.
Колесо
Млин
Інфоресурс: http://pyrohiv.com.ua/ua/
Далі буде...
Одним словом-гайда з нами в Пирогів!
Вітряк №1 при вході
Вітряк №2 при вході
На вулиці була чудова погода - Київ святкував свій день народження,ще б погоду не замовити!)О,пофартило,подумали ми-у день міста всі музеї безкоштовно,зараз "на халяву" й пройдемо..Не тут то було,чомусь скансен в Пирогово музеєм не врахували і здерли на вході по 30грн.за одного..Обідно,блін!
Та вартість входу людей не зупиняла-йшли,їхали,котилися цілими табунами.Прийшлось навіть трохи раніше з маршрутки вийти і пройтись пішком,щоб не чекати коли розсмокчеться чергова "пробка".
"Середня Наддніпрянщина".Фото 1.
"Середня Наддніпрянщина".Фото 2.
"Середня Наддніпрянщина".Фото 3.
При вході(та й на території) можна підкріпитись та придбати якогось сувеніра.Є досить цікаві екземпляри ручної роботи-забавні пташки чи ляльки плетені з солом,або ж різьблені вироби-то вже на ваш смак.
"Пляжні парасольки")
Національний музей народної архітектури та побуту України -«Пирогів» -скансен, архітектурно-ландшафтний комплекс усіх історико-етнографічних регіонів України. Розташований на південній околиці Києва, у Голосіївському районі, поблизу селища Пирогів. Загальна площа - 133,5 га ( це близько 1,6 територій Шевченківського гаю у Львові).
Фото
Заснований 6 лютого 1969 року. Урядова програма була розроблена дослідниками народної архітектури та етнографії.
Прикрасили...
На площі музею зосереджено 275 архітектурних експонатів народного будівництва XVI-XX ст.(проти 124-ох памяток Шевченківського гаю). Садиби з сільськими хатами і господарськими будівлями згруповано відповідно до особливостей планування поселень того чи іншого регіону. До музею також були перевезені дерев'яні церкви, вітряки та інші пам'ятки архітектури та побуту.
За тином..
У фондах музею зберігається понад 70 тисяч предметів побуту, творів народного мистецтва, знарядь праці. Найцікавішими із експонатів обладнано інтер'єри будівель.
"Ручна робота-руками не чіпати!"Жартую..
Півник
Всі хто побував тут і у Львівському скансені мимоволі будуть порівнювати ці два музеї,комусь подобається дещо тут,комусь щось там..Та,хоч і Пирогівський набагато більший та й експонатів майже у два рази більше,та чомусь мені більш до душі таки Шевченківський гай..Атмосферніше там якось,таємничіше,цікавіше..Хоча вітряки у Пирогові суперові,з цим не поспориш!)
Під очереом..
Інтерєр
Та зараз ми говоримо про Національний музей народної архітектури та побуту України.То що він собою являє?
Вся територія скансену розділена умовно на наступні окремі експозиції:
1.Середня Наддніпрянщина 2.Слобожанщина та Полтавщина 3.Полісся 4.Поділля 5.Карпати 6.Південь України 7.Вітряки 8.Ярмаркове поле 9.Сучасне село
кожна з яких є унікальною і показує культуру та побут того чи іншого регіону в певний період часу.
Знайдіть зайвий елемент на фото
Одразу за центральним входом гостей зустрічає одна з музейних експозицій- "Середня Наддніпрянщина".
Експозиція «Середня Наддніпрянщина» розміщена на 10 гектарах у типовому наддніпрянському ландшафті з пагорбами й долиною.
Бандурист-ка
В експозиції „ Наддніпрянщина” зібрані пам‘ятки традиційної культури поч. 17 - 20 століть з лісостепової Київщини, Черкащини та західних районів Полтавщини. До даного історико-етнографічного регіону відносять також і північні райони Кіровоградщини та північно-східні Житомирщини.
Розправили крила..
Тут також знаходяться й вищезгадані цікаві сувеніри,а ще майстри, бандуристи,цимбалісти,пофігісти та холодне пиво!)
Фото
Середня Наддніпрянщина поділена на Лівобережну та Правобережну.
На Правобережжі дахи вивершували високим накладним гребенем „дідухом”, щільно ув‘язуючи його по периметру великим перевеслом, на рогах сніпки вшивали китицями. На Лівобережжі дахи покривали соломою або очеретом з невисоким гребенем, без китиць.
Також "ручна робота"
Експозиція "Середня Наддніпрянщина Правобережна" відтворює старовинне наддніпрянське село Правобережжя 18 - поч. 20-го ст.:житнє поле з вітряками на пагорбі, вулиця з дворядною забудовою, з традиційними садибами й подвір’ями, садками й городами . Відкривають експозицію два стовпові вітряки поч. 20 ст. (на початку звіту).
На експозиції розміщені хати Правобережної Київщини та Правобережної Черкащини.
Доживає..
Доглянута
Інтерєр з колискою
Родзинка експозиції - громадський центр села, де розмістилась управа, колодязь-журавель, школа, церква.Церковно-парафіяльна школа (1880-х рр. з с.Лоташеве Тальнівського р-ну Черкаської обл.) - однокласна з трирічним навчанням.
Церковно-парафіяльна школа
Церква Святої Параскеви ( 1742 р.) з с.Зарубинці Монастирищенського р-ну Черкаської обл.-тризрубна, з тесаних дубових брусів, тридільна: вівтар, церква (нава), бабинець.
Церква Святої Параскеви ( 1742 р.)
Висота церкви майже 25 метрів і створена вона з важкого «залізного» дуба, в який неможливо забити й цвяха.Храм-витвір народних майстрів доби бароко.
Інтерєр храму
Рублені багатозаломні восьмерикові бані завершені ліхтарями без вікон і маківками з кованими хрестами.Карнизи, одвірки, вікна, скоби прикрашені різбленням.Іконостас 18 ст. шестиярусний, вивершений мальованим розп’яттям. Оздоблений пишним різьбленням з барочним іконописом і позолотою.
У всій красі..
9 листопада 1993 року церкву було освячено і вона стала діючою. Трохи згодом парафіянами та професійними реставраторами було зібрано докупи розпорошені по різних фондах та майстернях Києва залишки іконостасу.
Церква Святої Параскеви ( 1742 р.)
Крім того, в цій частині експозиції представлена садиба священика: хата, комора, саж, хлів та шинок кін. 19 ст. з с.Бабанка Уманського р-ну Черкаської обл.
Палатки та вітряки
Ярмаркове(співоче) поле
А ще тет проходила виставка еко-автомобілів.Симпатичного представника не можна було оминути увагою)
Біо авто
Середня Наддніпрянщина Лівобережна також представлена храмом- церква Св. Архистратига Михаїла 1600 р. з с. Дорогинка Фастівського р-ну Київської обл.
Церква Св. Архистратига Михаїла 1600 р.
Церква початково греко-католицька, її було споруджено впродовж кількох років, починаючи з 1750 р. Храм являє собою тризубий «вітрильник», в якому середня «щогла» ширша ти вища за бічні. Зруби із соснових брусів поставлені вряд із заходу на схід. Східний зруб (вівтар) - шестикутний, центральний (нава) та західний (бабинець) - прямокутні. Над кожною частиною храму височить шатровий дах. Бані, як і дах, покриті гонтом, а стіни обшиті вертикальною шалівкою. Кожну баню завершує ажурний кований хрест.
Храм експозиції "Середня Наддніпрянщина Лівобережна "
З 1990 року у церкві відбуваються богослужіння українського православного обряду.
Фото
Писанка
Також тут можна побачити садиби з Переяславщини, Баришівського, Бориспільського району, гамазей( громадська комора для запасів зерна) кін. 19 ст. з с. Рудницьке Баришівського р-ну Київської обл.
Вороги Дон Кіхота
Є відомості, що водяні млини в Україні з’явилися 7 тисяч років тому, а вітряки - 4 тисячі років. Вітряки ставились на пагорбах, на околицях села або в полі.
Зона вітряків-одна з найбільш фотогієнічних та моїх улюблених.Полюбились мені чимось ці крилаті велети.
Колоритно..
Наприкінці ХІХ − на початку ХХ сторіччя в Україні існували два типи вітряків: стовпові, коли навколо стовпа, вкопаного в землю, на основі (стільці) обертався до вітру весь корпус вітряка за допомогою дишла (водила), і шатрові, коли повертався верх вітряка, а корпус був нерухомий.
Вітряк із с. Нурове Балаклійського р-ну Харківської обл.(кін.19ст.)
Вітряк із с. Вільшани Дворічанського р-ну Харківської обл.(1905р.)
У степових місцевостях України, особливо на Слобожанщині, вітряки були досить високі, інколи сягали понад 10-12 метрів. Стрункий каркасний або зрубний корпус встановлювався на високому дерев'яному стільці й завершувався шоломоподібним дахом з дощаною чи бляшаною покрівлею. Галереї й піддашки оздоблювали нескладним різьбленням, що надавало слобожанським вітрякам своєрідної привабливості.
Назад у минуле..
В музеї, на самому пагорбі , розмістили 7 вітряків з різноманітних куточків України ХVII -XX століть.
Вид ззаду
Зараз ніхто не спішить до "крилатих" з мішками зерна для помолу,своє вони вже відпрацювали,тепер лише милують око та дають благодатну прохолоду відпочивальникам у спекотній літній день..
Безкрилі..
Як не жаль,та не всі вітряки перебувають у хорошому стані(це видно на фото).Чи то для атмосферності чи за браком коштів(напевне!) декілька красенів мають просто таки плачевний вигляд..
Вітряк з с. Благовіщенка Куйбешивського р-ну Запорізької обл
Дорога до...
За вітряками вниз розкинулась зона Поділля.
Фото
Поділля − історико-етнографічний регіон між Південним Бугом та Дністром, охоплює Вінницьку й Хмельницьку області, частину Тернопільщини та північ Одещини.
Хатинки
У музейній експозиції “Поділля” маємо вісім хат, шістнадцять господарських будівель, церкву з дзвіницею, “шкальню” (шинок), два млини й вітряк.
Будинок із села Крищенці
На Поділлі переважав відкритий тип двору з вільною забудовою. Хата могла бути розміщена або при вулиці, або ж у глибині двору (т.зв. “глибокий двір”). У подільській архітектурі широко застосовували поліхромне малювання, підведення, кольорове фарбування стін хати й господарських будівель.
"Експонати"
Садиба із села Яришів
На в’їзді до “подільського села” в експозиції встановлено кам’яний хрест XVIII ст.
Ікони в інтерєрі хати
В експозиції представлена хата-шкальня (шинок) (сер. XIX ст. з с.Теремці) Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. У хаті діє виставка “Подільське гончарство”, де експонуються гончарні вироби з найвідоміших осередків реґіону.
Сусіди
На Поділлі було розвинене килимарство. Тут виготовляли килими з рослинним і геометричним орнаментом.
Хата із села Кадиївці
Сакральна споруда на експозиції Поділля- церква Св.Миколая із села Зелене.
Церква Св.Миколая 1817р.
Будівля тридільна, одноверха, з ризницею при вівтарі. Стіни зрубні, обшиті ґонтом; у нижній частині церква має широке опасання. Центральна баня − простий восьмигранний намет без залому − увінчана маківкою.
Храм
На подвірї храму знаходиться декілька камяних хрестів.Територія огорожена невисоким капяним муром з воротами,привезеними з села Ягельниця що на Тернопільщині.
Хрести
Церква Св.Миколая 1817р.
Всередині храму
Ще одним цікавим експонатом даної ексозиції є хата-млин поч. ХХ ст. з с.Ломачинці Сокирянського р-ну Чернівецької обл. Млин, збудований разом з хатою. У сінях − механізми млина та сукновальні.
Хата-млин поч. ХХ ст.
Озерце.Купатись та рибалити заборонено!
Садиба з с. Великий Кучурів Чернівецької області, Буковина (експозиція "Карпати")
Для подільського регіону властиве каркасно-глиносолом'яне житло. Здавна стіни в хатах будували з ліски або грабового хворосту, які обмащували глиною, перемішаною з половою. Найужиткованішою була валькована техніка - суміш глини та суглинка з житньою соломою. Почасти будували житло з цегли-сирцю або ж каменю.
Хата з села Коритне Вижницького району Чернівецької області(?)
Хата з с. Великий Кучурів
Інтерєр
Наступна цікавинка Поділля-водяний млин кін. XIX ст. з с.Ломачинці Сокирянського р-ну Чернівецької обл.
Водяний млин кін. XIX ст.
Кам’яні стіни завтовшки 40-45 см зведені з місцевого сірого каменю-пісковика.Поряд знаходиться вищезгадане озерце(де купатись заборонено).
"Ротор"
На відміну від хати-млина,тут поки що все ціле.Правда не працює(.
Колесо
Млин
Інфоресурс: http://pyrohiv.com.ua/ua/
Далі буде...