Про історичну реконструкцію бою під Крутами
Прочитала я сьогодні про Крути в улюбленого екскурсовода і подумала: "А чому б ні? У мене ж є фоторепортаж з реконструкції бою - лежить, порохом припадає з 2008 року. То чому я не можу його тут нарешті опублікувати? Ну і що, що жахливої якості фотки? Такі ми тоді знімали."
Все, вирішила - викладу які є, і це буде моя відповідь тим, хто хоче почистити нашу пам'ять і стерти з неї те, що ми з такою радістю здобували - нашу історію. НАШУ, українську!
Ось вам!
Ну так, звичайно, спочатку був мітинг, як без нього... Людей навезли багато, але й таких, як ми, самостійників, теж наїхало чимало. Серед прапорів, як видно, повно помаранчу, - ну як же, президент приїде! авжеж, ага, приїде - ПРИЛЕТИТЬ! на гелікоптері... на півтори години пізніше... Люди втигнуть замерзнути та зігрітися по декілька разів :-) Погода була - жесть, як тепер молодь говорить, - сиро і дуже вітряно.
Так, в очікуванні мітингапрезидента ми і розважались... з величезним прапором. Наші національні кольори, в такій кількості, дуже позитивно впливають на настрій! :-) в прямому сенсі - зігрівають "душу й тіло" :-)
Тепер про дислокацію. Місце, де відбувався бій, знаходиться поряд в залізничною станцією Крути. Зараз тут встановлений пам'ятник Героям Крут - курган с червоною колоною, на згадку про червоний корпус університету, звідки була більшість студентів. Колону видно на попередніх фотках, а на нижній видно тільки курган на пагорбі праворуч, бо колону закривають прапори.
Історична реконструкція відбувалась далеко в полі, місце це трохи видно між двома пагорбами. Територію огородили від людей досить далеко, та ще й прапороносців вздовж огорожі поставили. На кургані влаштували майданчик для світи президента та журналістів. Всіх інших залишили за огорожею, де було незручно і нічого не видно за пагорбами та прапорами. Тож які-то будуть фотки - можна собі уявити :-) Та нічого - це був перший наш досвід у відвіданні таких заходів, але чесно треба сказати, що і останній :-) Все одно, було дуже цікаво!
Ось що витягнула наша мильниця:
Там, далеко, стріляли, бігали, падали, виносили поранених, оборонялись, наступали та відступали
Здавалось, що все було по-справжньому... але дуже хотілось, хоч щось роздивитись :-)
Ось це - НАШІ! :-) З кобурою - то командир
Бій закінчився, і всі колонами залишають поле
"Наші" попереду! хоч тут, як переможці - все ж таки, це тільки гра :-)
Герої повертаються до людей :-)
Командир та прапороносець
Всі фоткались з цим фактурним чоловіком, ну і ми - туди ж!
Коли спитала, хто він такий, відповідь була - гетьман України :-)
ОГО! Тільки-он досі не знаю - який гетьман та якої україни :-) багато їх зараз, цих гетьманів! :-)
Якщо, хтось знає - буду рада підказці.
Ну, а потім ми приєднались до екскурсійного автобусу, що їхав до Ніжина, і відвідали це місто. Ще тоді пообіцяла собі повернутись сюди обов'язково в гарну погоду, але досі так цього і не зробила - це у нас ще попереду :-)
Миколаївський собор 17 століття. Українське бароко. Воно прекрасне!
Славнозвісна гімназія, де вчився Гоголь і другі видатні особистості.
Нині - педагогічний іститут. Говорять, що там є цікава картинна галерея,
але вона працює тільки по робочим дням, і туди важко потрапити
Перший в історії пам'ятник Гоголю.
Скульптор пошуткував і приховав десь тут свій профіль.
Але, щоб його побачити, треба знати як! - це одна з ніжинських таємниць:-)
В той похмурий день найцікавіше в Ніжині було в музеї пошти,
єдиному в Україні старовинному поштовому комплексі, що зберігся.
Макет поштової станції
Відтворений інтер'єр кімнати станційного доглядача.
Тут можна було відпочити мандрівникам, поки їм міняли коней
Робоче місце поштового чиновника.
Запам'ятались подорожні документи на ім'я Гоголя, що лежали на столі.
Експонати музею
Взагалі-то, музей - страшенно цікавий
Панорама Ніжина - скільки церков! Кажуть, що вони всі або збереглись,
або відновлюються зараз. Ми бачили десь 5 або шість.
А ще там майже повністю зберігся з 19 століття історичний центр міста!
Отже, є в Ніжині, що подивитись і про що почути. Та й Крути зовсім поряд, а там - цікавий музей...
Я думаю, що історія нашої країни вистраждала собі право, щоб ми її знали, вивчали і БЕРЕГЛИ (!) від тих, хто знову намагається нав'язати нам думку північного сусіда (більш емоційно у мене в журналі :-))
UPDATE: Порадили дуже цікавий сайт про Крути. Там є відео про реконструкцію в 2008 році
Все, вирішила - викладу які є, і це буде моя відповідь тим, хто хоче почистити нашу пам'ять і стерти з неї те, що ми з такою радістю здобували - нашу історію. НАШУ, українську!
Ось вам!
Ну так, звичайно, спочатку був мітинг, як без нього... Людей навезли багато, але й таких, як ми, самостійників, теж наїхало чимало. Серед прапорів, як видно, повно помаранчу, - ну як же, президент приїде! авжеж, ага, приїде - ПРИЛЕТИТЬ! на гелікоптері... на півтори години пізніше... Люди втигнуть замерзнути та зігрітися по декілька разів :-) Погода була - жесть, як тепер молодь говорить, - сиро і дуже вітряно.
Так, в очікуванні мітингапрезидента ми і розважались... з величезним прапором. Наші національні кольори, в такій кількості, дуже позитивно впливають на настрій! :-) в прямому сенсі - зігрівають "душу й тіло" :-)
Тепер про дислокацію. Місце, де відбувався бій, знаходиться поряд в залізничною станцією Крути. Зараз тут встановлений пам'ятник Героям Крут - курган с червоною колоною, на згадку про червоний корпус університету, звідки була більшість студентів. Колону видно на попередніх фотках, а на нижній видно тільки курган на пагорбі праворуч, бо колону закривають прапори.
Історична реконструкція відбувалась далеко в полі, місце це трохи видно між двома пагорбами. Територію огородили від людей досить далеко, та ще й прапороносців вздовж огорожі поставили. На кургані влаштували майданчик для світи президента та журналістів. Всіх інших залишили за огорожею, де було незручно і нічого не видно за пагорбами та прапорами. Тож які-то будуть фотки - можна собі уявити :-) Та нічого - це був перший наш досвід у відвіданні таких заходів, але чесно треба сказати, що і останній :-) Все одно, було дуже цікаво!
Ось що витягнула наша мильниця:
Там, далеко, стріляли, бігали, падали, виносили поранених, оборонялись, наступали та відступали
Здавалось, що все було по-справжньому... але дуже хотілось, хоч щось роздивитись :-)
Ось це - НАШІ! :-) З кобурою - то командир
Бій закінчився, і всі колонами залишають поле
"Наші" попереду! хоч тут, як переможці - все ж таки, це тільки гра :-)
Герої повертаються до людей :-)
Командир та прапороносець
Всі фоткались з цим фактурним чоловіком, ну і ми - туди ж!
Коли спитала, хто він такий, відповідь була - гетьман України :-)
ОГО! Тільки-он досі не знаю - який гетьман та якої україни :-) багато їх зараз, цих гетьманів! :-)
Якщо, хтось знає - буду рада підказці.
Ну, а потім ми приєднались до екскурсійного автобусу, що їхав до Ніжина, і відвідали це місто. Ще тоді пообіцяла собі повернутись сюди обов'язково в гарну погоду, але досі так цього і не зробила - це у нас ще попереду :-)
Миколаївський собор 17 століття. Українське бароко. Воно прекрасне!
Славнозвісна гімназія, де вчився Гоголь і другі видатні особистості.
Нині - педагогічний іститут. Говорять, що там є цікава картинна галерея,
але вона працює тільки по робочим дням, і туди важко потрапити
Перший в історії пам'ятник Гоголю.
Скульптор пошуткував і приховав десь тут свій профіль.
Але, щоб його побачити, треба знати як! - це одна з ніжинських таємниць:-)
В той похмурий день найцікавіше в Ніжині було в музеї пошти,
єдиному в Україні старовинному поштовому комплексі, що зберігся.
Макет поштової станції
Відтворений інтер'єр кімнати станційного доглядача.
Тут можна було відпочити мандрівникам, поки їм міняли коней
Робоче місце поштового чиновника.
Запам'ятались подорожні документи на ім'я Гоголя, що лежали на столі.
Експонати музею
Взагалі-то, музей - страшенно цікавий
Панорама Ніжина - скільки церков! Кажуть, що вони всі або збереглись,
або відновлюються зараз. Ми бачили десь 5 або шість.
А ще там майже повністю зберігся з 19 століття історичний центр міста!
Отже, є в Ніжині, що подивитись і про що почути. Та й Крути зовсім поряд, а там - цікавий музей...
Я думаю, що історія нашої країни вистраждала собі право, щоб ми її знали, вивчали і БЕРЕГЛИ (!) від тих, хто знову намагається нав'язати нам думку північного сусіда (більш емоційно у мене в журналі :-))
UPDATE: Порадили дуже цікавий сайт про Крути. Там є відео про реконструкцію в 2008 році