Загадка Бушанського рельєфу
Наскельний рельєф в селі Буша не має аналогів в світі. Вчені досі сперечаються про дату його створення та того, що саме на ньому зображено. Чи це християнська чи язичницька ікона, а може пам'ятка про чудесне спасіння. А дивний прямокутник може бути рамкою, в якій вміщувався текс, а може це екран монітору іншопланетян.
В Вінницький області недалеко від міста Ямпіль знаходиться село Буша. Воно увіковічело себе в історії битвою 1654-го року, коли польська шляхта намагалася заволодіти селом, дізнавшись, що всі чоловіки з відти пішли на війну. Але дружини козаків чинили їм небачений опір та, коли їх сили вичерпались, вони закрилися в пороховій вежі і дружина сотника Зависного Мар'яна, підпалила гніт, уеісши із собою на той світ половину польського війська. Але наша історія буде не про козацькі часи і не про порохову вежу, яку відрестоврували, а про загадковий наскельний рельєф. Малюнок видовбано на природньому камені. Зображує він безлисте дерево, птаха на ньому, оленя, людину, яка стойть під деревом на колінах та прямокутник над всією картиною. Рельєф великий, десь 2х3 метри. Його в 1883 році віднайшов український археолог Володимир Антонович. Рельєф - унікальний, нічого подібного в світі ще не знаходили. Але до Антоновича рельєф в 1824 році відкопав польський шляхтич ромуальд Овсяний, що і поспішив зафіксувати на стіні біля малюнку. Він влаштував біля рельєфу криту віранду і проводив там літературні вечори, пили чай та роздумували про рельєф. Через те, що Овсяний розкопав рельєф, на той почали діяти вітер та волога. Малюнок почав руйнуватися, плюс до цього стало неможливим встановити його вік (радіовуглецевий аналіз проводиться на грунті, в якій закопано об'єкт дослідження). Версії про дату та причини створення малюнку суперечать одна одній, вчені не можуть дійти однієї думки навіть з приводу християнського чи язичницького походження рельєфу. Дехто датує його I-IV стл. нашої ери, а версії про 4 тисячі років до нашої ери. Символи, зображені на скелі мають декілька трактовок: - дерево - дуб, святе дерево слов'ян, образ дерева життя. Або навпаки дерева смерті, бо воно без листя. - птах - півень, як символ життя і світанку. Або символ загиблих душ. - олень - схід сонця (приносить сонця на своїх рогах), зародження нового життя. - людина на колінах - жінка в молитовній позі або в позі прохання або печалю. Або це чоловік в рясі, монах, що молиться, а саме святий Онуфрій, схоже зображення якого є в Софії Київський. -прямокутник - рамка, в якій був напис, який донині не зберігся, але залишки якого можна побачити на фотографії Антоновича 1883-го року. Цей напис також має кілька розшифровок - які побачимо далі. Або це символ сонця, або це вікно в потойбічний світ (в с.Буша всі будинки мають такі маленькі віконечкі під дахом на торцевій стіні, і більше на цій стіні вікон немає. Ця стіна дивиться на захід - протилежність сходу-життя, а вікно - неначе зазирає в царство мертвих). Або прямокутник - це телевізор чи екран монітора, через який за нами спостерігали іншопланетяни. Є декілька основних версій походження рельєфу, які я пропоную вашій увазі: Версія 1. Рельєф - пам'ять про спалення в 1524 році татаромонголами с.Антопіль (стара назва с.Буша) і чудесний порятунок однієї його жительки на ім'я Бася. Це вона зображена на колінах перед деревом. На її честь потім назвали нове село - Буша. Буша - залишилася одна душа. Версію підтверджує одна з трактовок напису в рамці-прямокутнику: " В містечку антополі третего іюні сталася єдна Бася" (Віктор Березяк). А також напис, залишений шляхтичем Овсяним: "Цей малюнок присвячений подіям 1524 року". Версія 2. Рельєф - ікона, зображення святого Онуфрія. Наприкінці 16 століття в скельній ущелині оселився монах-відлюдник, або двоє монахів. Його звали Коетан Пеуніан, що відомо з напису на стіні (здається традиція залишати напис "Здесь был Вася" має стародавнє коріння:). Можливо це монахи створили рельєф. А можливо вони побудували навколо вже існуючого рельєфу церкву, церкву світої Барбари, святої Басі, Буші (перекликається з версією №1). Версія 3. Рельєф - язичницька іконографія. А напис в рамці трактується як "Аз есм Миробог жрец Олегов (чи Ольгов) " (В. Даниленко). На користь цієї версії також свідчать ніши на протилежній рельєфу стіні, припустимо для жертвоприношень. Версія 4. Рельєф - продукт іншрпланетного втручання. А прямокутник - екран монітору чи телевізор. Обирайте, яка вам більш до вподоби:) Дійсно вірної поки не знайшли. Не треба далеко їхати за загадками. Україна повна їх.
Фото рельєфу, зролене Антоновичем в 1883 році
Збільшення прямокутника з фотографії Антоновича. Можна побачити залишки напису.
Порохова вежа, та виставка скульптур навколо.
Виставка кам'яних скульптур
село Буша
Будинок директора заповідника
Старе козацьке кладовище
Козацьке кладовище
Козацьке кладовище
Гайдамацький яр-урочище (геологічний заповідник)
Гайдамацький яр Шлях: -електричка Київ-Вінниця, автобус Вінниця-Ямпіль, автобус Ямпіль-Буша (таким способом доведеться ночувати або в Вінниці або в Ямполі). Автобус Ямпіль-Буша ходить рідко, три дні на тиждень три рази на день. Бажано попередньо дзвонити в Ямпіль за справкою. Від Ямпіля до Буші 15 км, але я пішки не ходила, тому не можу сказати скільки часу може зайняти, якщо ви зберетися йти пішки. -автобус Київ-Ямпіль 17.00-02.00, автобус Ямпіль-Буша (доведеться чекати на автовокзалі в Ямпілі 3,5 години, перший автобус до Буші, якщо він в цей день ходить, буде десь о 5.30). Автобус Ямпіль-Київ 21.00 - 6.00. -машиною Київ-Вінниця-Ямпіль-Буша = приблизно 420 км в один бік (по Житомирській трасі) -Якщо не машиною, то я раджу варіант - туди автобус Киїів-Ямпіль, автобус Ямпіль-Буша, назад (якщо ви студент) автобус Буша-Ямпіль, автобус Ямпіль-Вінниця, електричка Вінниця-Київ, (якщо ви не студент) автобус Ямпіль-Київ. Сума: -квиток на електричку Київ-Вінниця = 48 грн., автобус Вінниця-Ямпіль = 43 грн, автобус Ямпіль-Буша = 5 грн. В один бік = 96 грн. -автобус Київ-Ямпіль = 98 грн. В один бік = 98+5 = 103 грн. -житло: будинок можна зняти за 50 грн/доба (ціни могли змінитися) Час: на екскурсія "порохова вежа-рельєф-Гайдамацький яр (геологічний заповідник)" вистачить 1 дня, на дорогу в один бік від однієї ночі до цілої доби (залежить від плануваннята вибору типу маршруту) Контакти: -Київ, центральний автовокзал (044) 525-9986, 525-5774 -Вінниця автовокзал +380(432) 35-12-69 , 35-50-34, 35-14-60 -Ямпіль автовокзал (05456) 22889 -Буша "Заповідник" (04336) 2-61-90 Директор Пірняк Олександр