О. Пріцак про навчання Шевченка

May 06, 2007 08:25

 
Ми не знаємо, як пройшов перший рік Тараса у Петербурзі (1831), як він давав собі раду з чужою йому російською мовою, відмінними звичаями та чужим оточенням 7. Наші все ще досить скупі інформації починаються тільки з другого року перебування Шевченка в імперській столиці. Годі його власник законтрактував Шевченка на чотири роки (1832-1836) до «живописних дел цехового мастера» Василя Ширяєва 8. Дмитро Антонович слушно звернув увагу на те, що Ширяєв, про якого тепер відомо, що він був випускником Арзамаської художньої школи академіка О. Ступіна і вчився в рисувальному класі Товариства заохочування художників у Петербурзі, з легкої руки пізнішого Шевченка-академіста часто недооцінюється шевченкознавцями як митець-декоратор. Д. Антонович пише:
[Майстерня Ширяєва] об’єднувала і майстерство артиста і техніка-маляра, як це було в старі часи добрих мистецьких традицій, в часи фрескістів і декораційних майстрів, часи, коли такі майстри, як Рафель, не вважали дня себе за пониження розписувати орнаментами лоджії Ватикану. Отже, майстерня Ширяєва була мистецько-декоративною майстернею, що компонувала розписи стін та плафонів, виготовляла трафарети й виконувала саме малювання. З автобіографічної повісті Шевченка знаємо, що «для всіх орнаментів та арабесків, що оздоблюють плафон Великого Театру, рисунки» зробив Шевченко. З іншого її місця довідуємося, що іноді проекти орнаменту робив Шевченко, а сам Ширяєв з тих проектів витинав трафарет. Розуміється, під час більших замовлені, Ширяєв мусив наймати для технічної допомоги і простих малярів [...]. Пізніше Шевченко звисока називає Ширяєва «цеховим майстром», і в цьому терміні «цеховий» чується певна погорда, мовляв - «ремісник». Треба мати на увазі, що саме в добу академізму в артистів було звичаєм відмежовуватися від ремества, проводити різницю між артистом і ремісником, між мистецтвом і ремеством, і ознакою хорошого тону для артиста було цуратися ремества і погорджувати ним 9.

Крім тієї практики у прикладному мистецтві Шевченко дістав у Ширяєва посмак історії мистецтва та художнього читання.
Справа в тому, що Ширяєв дозволив йому читати свій примірник багатотомної енциклопедії античного світу та його мистецтва. Це був російський переклад твору Жана-Жака Бартелемі Подорож Анахарсиса Молодшого по Греції.

Омелян Пріцак. Шевченко - пророк. - К., 1993. - С. 6-7.
 

Пріцак

Previous post Next post
Up