16. В. М. РЄПНІНА. 17 травня 1844. Яготин
Яготин, 17-го мая 1844.
Благодарю Вас за поручение Ваше. Оно доказывает мне, что Вы нас не вовсе забыли. Душевно приятно мне было читать, что Вы занимаетесь, и то с успехом. Я надеюсь со всеми, читавшими Ваши произведения, что и перо не лежит у Вас в бездействии: это было бы ужасное преступление. Вашим же стихом я выскажу Вам добрый совет: «Не погасай твое светило».
Никто из нас не едет за границу; мы все это лето на старом месте, а что будет? Бог один знает. Я на него единого уповаю и для себя и для других. Лишь письменно передать могу поклон Ваш нашему другу, которого имя Вы уже забыли!!! Вы его назвали Василием Алексеевичем!!! Он неделю тому назад оставил Яготин, отправляясь уже за границу. Да благословит Господь путь его и да возвратит он всем нам этого редкого человека! Он ожидал от Вас ответа и не дождался.
Родители мои и Глафира шлют Вам душевный поклон. Прощайте, Тарас Григорьевич; Вам также желаю от искреннего сердца счастия и успеха и благодати!
Варвара Репнина.
На четвертій сторінці:
Милостивому государю
Тарасу Григорьевичу
Шевченке
в Академию художеств
в Петербург.
Коментарі:
Подається за автографом: ІЛ. Ф. 92. № 287.
Вперше надруковано: Киевская старина. - 1897. - № 2. - С. 157 - 158, з окремими пропусками і помилками. Публікація М. Чалого.
Дата в автографі: «Яготин, 17-го мая 1844».
Відповідь на лист Шевченка, нині не відомий.
Благодарю Вас за поручение Ваше. Оно доказывает мне, что Вы нас не вовсе забыли. - Можливо, у втраченому листі Шевченка йшлося про публікацію поеми «Тризна» («Бесталанный») в журналі «Маяк» (1844. - № 4) і видання її окремою книжкою також у квітні того ж року. Шевченко міг просити допомоги у поширенні цього видання серед знайомих В. Рєпніної, бо в наступному листі до Шевченка, датованому 19 червня 1844 р., вона повідомляє про це.
Вашим же стихом я выскажу Вам добрый совет: «Не погасай твое светило». - Трохи перефразована цитата із поеми Шевченка «Тризна»: «Не погасай, мое светило!». Поема, присвячена В. Рєпніній, була написана під впливом настроїв і роздумів, що виникли в Шевченка від спілкування з нею (див.: Русские пропилеи. - С. 203 - 221).
Лишь письменно передать могу поклон Ваш нашему другу, которого имя Вы уже забыли!!! Вы его назвали Василием Алексеевичем!!! Он неделю тому назад оставил Яготин, отправляясь уже за границу. - Йдеться про О. В. Капніста. Як видно з дати цього листа - 17 травня, він виїхав за кордон десь приблизно 10-го травня 1844 р.
Родители мои... - Варвара Олексіївна Рєпніна (1778 - 1864) та Микола Григорович Рєпнін-Волконський (1778 - 1845).
Глафіра - Дунін-Борковська Глафіра Іванівна (дівоче прізвище Псьол, 1823 - 1886), українська художниця. Разом із сестрами Олександрою і Тетяною жила у Рєпніних. Про стосунки Шевченка з Глафірою В. М. Рєпніна писала у згаданому листі до Ш. Ейнара (див.: Русские пропилеи. - С. 203 - 221).