Равлик - слово, яке не має паралелей в iнших cлов'янських i європейських мовах. Походження від імені Лаврик метатезою не має вагомого семантичного обгрунтування. Чи є iншi версії?
Окрім основної версії ЕСУМ, Т.5, С. 10 (виводиться як римований компонент равлик-павлик, пов’язаний з чоловічим ім’ям Лавро, підтримується існуванням діалектного равлин «вид слимака», де нібито метатеза Лаврин), є ще припущення Шевельова, здається, більш виправдане як з семантичного, так і з фонетичного погляду:
Равлик від *rag, зах. діал. рагляк «олень», раглик «жук-олень», лит. rãgas «ріг», rõgės «ґринджоли». Таким чином, зводиться до «рогів» (пор. рагатка «жук-носоріг»). За Шевельовим поява [v] відбулася після занепаду [h]: [h] > Ø > [v], як і в слові жевжик (*geg). У позиції перед голосним та між голосними українське [h], на відміну від [g], легко взаємозамінюється з [v] та [j]: горобець, одягати, застигати, чавун. Появу [а] можна вбачити наслідком впливу білоруської мови.
У цьому поясненні є недоліки. Можливо, головний, - це поява "а". Білоруський вплив бачити досить дивно для наголошеного голосного. Крім того, у білоруській для "равлика" маємо інші лексеми (смоўж, слімак). Не зовсім ясний також спосіб утворення первісного *роглик "рогата тварина" від ріг. Проблему "а" почасти можна вирішити, якщо припустити в равлик переоформлення первісного *рогляк з переносом наголосу (порівн. рагля'к "олень"). Первісна форма *рогляк більш обгрунтована також морфологічно - якщо бачити в ній паралель до кругляк < круглий < круг. Але проміжна ланка *роглый "рогатий" при цьому залишається незасвідченою - і знов спекуляція. До речі, вiдносно ваших прикладів переходу h > 0 > в: жевжик - поганий приклад, тому що тут маємо скорiше звуконаслідування i, можливо, експресивне подвоєння. Решт - в іншій позиції (не перед приголосним) і не має сюди відношення. Чи є ще приклади перед приголосним?
На жаль, повністю обґрунтованих прикладів заміни h на v для цієї позиції немає взагалі. Окрім равлика та жевжика припускається ще жевріти, якщо воно пов’язане з серб.-хорв. жагрити «горіти», а не є наслідком метатези жерава (ЕСУМ, Т.2, С.191). Тому припущення Шевельова і залишається підвішеним для всієї групи.
Чому ж не має? Має: "Равелин (франц. ravelin), отдельное сомкнутое фортификационное сооружение треугольной формы" Будиночок на спинці у равлика -- те саме "фортификационное сооружение".
Re: а равіолі - часом не від того ж кореня?moya_leptaAugust 22 2007, 17:55:15 UTC
Від того ж самісінького! Але справа не в тому, що закручені, а в тому, що кожна равіолина -- окрема фортифікаційна споруда для окремої часточки начинки.
Народна етимологіяmaksymusAugust 23 2007, 04:10:32 UTC
Це знову народна етимологія. Равелин та равіолі подібні тільки завдяки фонетичним змінам в інших мовах, але не в італійській.
Равелін в європейських мовах, очевидно, з італійської, де rivellino та revellino утворилося від vallum «захист». Детальніше тут: http://www.etimo.it/?term=rivellino До нас потрапило через французьку та, можливо, німецьку мову, де і з’явилося ra- на місці re-.
А равіолі від зовсім іншого кореня. Походження назви raviòlo та raviuòlo пояснюється по-різному. Італійські етимологи знаходять приклади вживання у вульґарній латині (згадується якась вишукана страва rabiolae), а також порівнюють з to ravel «загорнути» (нехай знавці італійської виправлять):
( ... )
Comments 14
Равлик то є така тварюка, молюск, улітка
Reply
Равлик від *rag, зах. діал. рагляк «олень», раглик «жук-олень», лит. rãgas «ріг», rõgės «ґринджоли». Таким чином, зводиться до «рогів» (пор. рагатка «жук-носоріг»). За Шевельовим поява [v] відбулася після занепаду [h]: [h] > Ø > [v], як і в слові жевжик (*geg). У позиції перед голосним та між голосними українське [h], на відміну від [g], легко взаємозамінюється з [v] та [j]: горобець, одягати, застигати, чавун. Появу [а] можна вбачити наслідком впливу білоруської мови.
Reply
До речі, вiдносно ваших прикладів переходу h > 0 > в: жевжик - поганий приклад, тому що тут маємо скорiше звуконаслідування i, можливо, експресивне подвоєння. Решт - в іншій позиції (не перед приголосним) і не має сюди відношення. Чи є ще приклади перед приголосним?
Reply
Reply
"Равелин (франц. ravelin), отдельное сомкнутое фортификационное сооружение треугольной формы"
Будиночок на спинці у равлика -- те саме "фортификационное сооружение".
Reply
Reply
Reply
Reply
Але справа не в тому, що закручені, а в тому, що кожна равіолина -- окрема фортифікаційна споруда для окремої часточки начинки.
Reply
Равелін в європейських мовах, очевидно, з італійської, де rivellino та revellino утворилося від vallum «захист». Детальніше тут: http://www.etimo.it/?term=rivellino До нас потрапило через французьку та, можливо, німецьку мову, де і з’явилося ra- на місці re-.
А равіолі від зовсім іншого кореня. Походження назви raviòlo та raviuòlo пояснюється по-різному.
Італійські етимологи знаходять приклади вживання у вульґарній латині (згадується якась вишукана страва rabiolae), а також порівнюють з to ravel «загорнути» (нехай знавці італійської виправлять):
( ... )
Reply
Reply
Reply
Leave a comment