Re: у XVIII столітті казали також "половиця"droid_c2h5ohOctober 18 2006, 17:45:15 UTC
Вибачте за пізню відповідь; був у відрядженні протягом останнього тижня. Щодо straw не погоджуюся, бо "дрібниця" є коннотативним значенням, а воно наростає на лексему значно пізніше вихідного значення. Власне, англійці вказують ще одне можливе джерело (від strew - як натяк на розмноження вусами) та одне таке, що не підтвердилося (через вогкий британський клімат кущі полуниці часто обкладають соломою; проте, тут просто збіг, бо культивація полуниці, себто й обкладання соломою, почалася у пізніші часи, коли слово вже існувало). Що ж до нашої мови, то ось дивіться, що я у словнику знайшов: "поланиця, полевниця, полениця, половишня, половник, половниця, полониця, полуниця [...] - не зовсім ясне, можливо, пов'язане з "паленіти" (поленіти) "яскраво горіти, червоніти; [паліти] "червоніти, рум'яніти" з огляду на яскраво-червоний колір ягоди". Отже, оповідь Микити Коржа підтверджується, бо зафіксовані й такі форми як "половниця", "полевниця" та "половнИк". Здається, основне етимологічне джерело (індоєвропейський корінь "пал") підживлювалося близькими фонетично "половою" та, ймовірно, "полем". Щодо суниці - мені знов-таки спала на думку паралель з англійською версією походження від strew. Суниця - бо сунеться землею за допомогою вусів.
Re: у XVIII столітті казали також "половиця"moya_leptaOctober 18 2006, 18:57:39 UTC
Дуже дякую Вам за наведену інформацію. Особливо за це: <<Щодо суниці - мені знов-таки спала на думку паралель з англійською версією походження від strew. Суниця - бо сунеться землею за допомогою вусів.>> Це була в мене найімовірніша версія, і Ви єдиний, хто за неї теж зачепився. Здається, ми обоє маємо рацію: будь-яка назва виникала з якоїсь особливості; з чогось такого, що відрізняло одну річ від іншої. А окрім суниць жодна ягода в нашій місцевості не сунеться сама по землі. Ще раз велике спасибі за допомогу!
Щодо straw не погоджуюся, бо "дрібниця" є коннотативним значенням, а воно наростає на лексему значно пізніше вихідного значення. Власне, англійці вказують ще одне можливе джерело (від strew - як натяк на розмноження вусами) та одне таке, що не підтвердилося (через вогкий британський клімат кущі полуниці часто обкладають соломою; проте, тут просто збіг, бо культивація полуниці, себто й обкладання соломою, почалася у пізніші часи, коли слово вже існувало).
Що ж до нашої мови, то ось дивіться, що я у словнику знайшов:
"поланиця, полевниця, полениця, половишня, половник, половниця, полониця, полуниця [...] - не зовсім ясне, можливо, пов'язане з "паленіти" (поленіти) "яскраво горіти, червоніти; [паліти] "червоніти, рум'яніти" з огляду на яскраво-червоний колір ягоди".
Отже, оповідь Микити Коржа підтверджується, бо зафіксовані й такі форми як "половниця", "полевниця" та "половнИк". Здається, основне етимологічне джерело (індоєвропейський корінь "пал") підживлювалося близькими фонетично "половою" та, ймовірно, "полем".
Щодо суниці - мені знов-таки спала на думку паралель з англійською версією походження від strew. Суниця - бо сунеться землею за допомогою вусів.
Reply
<<Щодо суниці - мені знов-таки спала на думку паралель з англійською версією походження від strew. Суниця - бо сунеться землею за допомогою вусів.>> Це була в мене найімовірніша версія, і Ви єдиний, хто за неї теж зачепився. Здається, ми обоє маємо рацію: будь-яка назва виникала з якоїсь
особливості; з чогось такого, що відрізняло одну річ від іншої. А окрім суниць жодна ягода в нашій місцевості не сунеться сама по землі.
Ще раз велике спасибі за допомогу!
Reply
Reply
Leave a comment