"Сліди прадавнього населення України в топоніміці", В. Стецюк

Jul 08, 2007 16:55

"В Україні існують тисячі назв сіл, річок, гір, які не можуть бути пояснені на основі української мови. Досить велика їх частина, особливо в степовій Україні є тюркського походження. Ці топоніми треба вважати відносно пізнього часу, бо тут стале населення не затримувалося надовго через періодичні навали кочовиків зі сходу. Однак показовим є те, що ( Read more... )

Географічні назви, Різне

Leave a comment

Comments 9

maryxmas July 8 2007, 15:58:36 UTC
я не знаю, хто такий Стецюк, але така логіка виведення назв видаєтсья мені класичною дактилософією.
і це не комплімент.

Reply

ferike July 8 2007, 21:24:19 UTC
не без того :)

Reply


vovanabok July 8 2007, 17:14:53 UTC
навіть мої, ніде правди діти, поверхневі історичні знання дозволяють стверджувати, що територія України ніколи не була під єдиною народністю і на довгий час. південь під всезмінюваними кочовими племенами, часи іранських племен, норманські експансії часів Русі - чому б не відобразитися і на назвах? навіть якщо уважити іншу сторону, патріо-націоналістичну, за якою слав’янське автохтонне населення жиє тут з часів ранньєго палеоліту..

Reply

ferike July 8 2007, 21:21:36 UTC
у тексті Стецюка є ще курдські, чуваські та інші корені в непрозорих топонімах.

Reply


pan_kotsky July 8 2007, 20:39:33 UTC
Щось мені наче когось тут кудись за вуха тягли :)
Ну от хоч:

WORD: При́пять

GENERAL: ж., род. п. -и -- правый приток Днепра, укр. При́петь, др.-русск. Припеть (Пов. врем. лет.), первонач. *При-петь, собственно "приток", ср. греч. ποταμός "река", πέτομαι "лечу", πίπτω "падаю", аор. дор. ἔπετον, προπετής "ниспадающий вперед", др.-инд. ргараt- "торопиться, падать", лат. реtō, -еrе "выходить, искать", impetus "стремительное движение вперед, натиск", рrаереs "летящий впереди, быстрый", реrреs, -etis, реrреtuus "непрерывный". См. об этих словах Гофман, Gr. Wb. 271; Вальде--Гофм. 2, 297 и сл., 354. Иначе, на мой взгляд неубедительно, объясняет это слово Розвадовский (188). Объяснение из первонач. знач. "пограничная река" (от пну, пять) также отпадает в виду русск. -е-, вопреки Кочубинскому (ЖМНП, 1897, янв., стр. 60 и сл.).

Якщо німецькі назви можна пояснити якимось дуже давнім розселенням германських племен, якщо не помиляюся, по Волині-Галичині, то англіййска тут зовсім ні до чого.

Reply

ferike July 8 2007, 21:23:35 UTC
англійська мова теж належить до германських. але ніде правди діти, наведені приклади часом дуже вже висмоктані з пальця.

Reply


З артыкула па этнаграфіі palitekanom July 8 2007, 21:33:35 UTC
///На сённяшні момант, першай бясспрэчна славянскай культурай можна лічыць толькі пражскую (5-7 стст. н.э.) на паўднёвым захадзе Беларусі. Але помнікі вельбарскай культуры, якія знаходзіліся тут, у Заходнім Палессі ў больш ранні час (2 -4/5 стст.), належаць да готаў (усходніх германцаў). І толькі нашчадкі пражскай культуры (носьбіты культуры тыпу Лукі-Райкавецкай) пранікаюць у 9 ст. на поўнач Беларусі.///

Мяркую, і ўкраінскае Палессе памянёныя готы закранулі.

Reply


maksymus July 9 2007, 04:43:05 UTC
Ризикуючи, як завжди у випадках, коли йдеться про божевільних, які винаходять вічні двигуни та абсолютне паливо, отримати звинувачення у консерватизмі, скептицизмі і несприйнятті нового, а також у тому, що не захотів вникати глибоко у суть математичного методу альтернативної лінґвістики, скажу коротко: це - патологія.

Коротка наглядна демонстрація

... )

Reply


Leave a comment

Up