Характерництво

[irengloria]

Цікаво, чому для означення козаків, яким приписувались надприродні вміння, використовувалось слово грецького походження "характерник"? Чи існували якісь назви "місцевого" походження? Як взагалі виникло це слово

Comments

[maksymus]

Скоріше за все, до козаків слово потрапило через польську. Визначальним, мабуть, стало значення «риса, прикмета», зближене з «посада, сан» [Фасмер].

А місцеві назви: чарівник, ворожбит, віщун, чаклун. Для характерників ще: химородник, галдовник.

[irengloria]

Дякую!
А Ви б не могли навести якісь варті уваги праці, де б висвітлювалось характерництво?

[maksymus]

Тему характерників нині обсіли неопогани, а тим самим знецінили її привабливість для дослідників, тому не сподівайтесь знайти більше, ніж окремі згадки у першоджерелах та побіжний опис.

[irengloria]

Так я й знала! Тамплієрам теж дісталось від любителів міфотворчості, однак про них є непогані історичні дослідження.
Що ж, маємо те що маємо :)

[irengloria]

Якщо ми вже зачепили тему фольклору, хочеться ще дізнатись таку річ: і "відьма", і "знахарка" походять від слів, пов"язаних зі знанням. Які відтінки "знання" (типи знання) передавало слово "відати", а які - "знати"? (можливо, це відображається не в етимології, а в практиці вживання цих слів?) Чи відобразилось це якось у різниці між знахаркою та відьмою? За "відьмою" негативне, а за "знахаркою" позитивне значення закріпилось випадково, чи тут була якась логіка?

[maksymus]

Про семантичні відтінки важко щось сказати певно. Словники вказують, що знахар є праслов’янською табуїстичною назвою, а відьма (відун тощо), можливо, - східнослов’янське слово, яке було запозичене у нас в польську та чеську. Давньокиївська мова у словах од віданьє обігрувала значення «знання, воля, відомость, керування, розпоряджання».

Можливо, спостерігається якийсь зв’язок з віщий «той, хто володіє даром передбачення», яке теж походить з дієслова відати. А можливо, що якось зв’язано з тим, що вЂдь у східних слов’ян перейшло в розряд жіночих чарів, але це зафіксовано не у нас, а у росіян (Афанасій Нікітін): А жонки всЂ бляди, да вЂдь, да тать, да ложь, да зельи, гс̃даря морять. Проте є ще відун. Не знаю, наскільки семантично відун позитивніший за відьму.