Слово Аравія було запозичене з грецької [’Αραβία] в старослов’янську в той час, коли бета відтворювалася-читалася як [в]. Пізніше такий спосіб читання грецьких текстів був названий Рейхліновим читанням, за іменем Йоганна Рейхліна (1455-1522). Натомість латинська мова (та всі сучасні мови, які віддавали латині належне) зберегла давніше читання, зокрема b у словах з грецькою бетою [Arabus]. Таке читання назвають за іменем Дезідерія Еразма (1469-1536) Еразмовим читанням. Тому коли слово Араб прийшло до нас пізніше через західноєвропейські мови, у іншій традиції, воно мало звук [б].
Це не одна особливість. Наприклад, можна часто зустріти відмінне прочитання грецької θ тети (фіти), яке викликає в українській мові запеклі суперечки між катедрою та кафедрою.
Ви не знаєте, чи є у мережі правила мови, якщо не помиляюсь 28 року, в яких, наскільки я знаю, в останнє описувались правила використання слів на кшталт каТедра, міТ, Европа. Вибачте, якщо неграмотно питаю - я не фахівець в цьому.
Хоча, треба зазначити, у цьому відношенні вони були побудовані на компромісі, і стали нежиттєздатними вже тоді. На це вказував, наприклад Огієнко («Наша літературна традиція по пам’ятках розпочинається з XI віку, - і в цих старих наших пам’ятках переховується й певна відповідь, в якій саме формі вживати нам чужих слів... Скажімо, коли ми споконвіку все писали Амвросій, Ірина, ефир, то яка ж рація міняти ці споконвічні свої форми на латино-польські Амброзій, Ірена, етер?»).
А сучасні правила досить детально оговорені в чинному правописі §§ 86-100.
вже цитуваав на якійсь спілці, проте: «У дієсловах, які згідно з правописом 1928 р. мали префікс з-, що відповідало українській вимові (зформувати, зфабрикувати, зфотографувати і подібні), його було замінено на спільне з російським початкове с- (сформувати, сфабрикувати, сфотографувати), написання слів іншомовного походження бакханка, барбаризм було замінено на вакханка, варваризм, уніфіковано з російським написанням претенсія, іхтіосавр, бронтосавр, бальсам і відповідно узаконювались претензія, іхтіозавр, бронтозавр, бальзам, радіюс, консиліюм, медіюм, Маріюполь замінені на радіус, консиліум, медіум, Маріуполь.» (за книжкою "Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду")
тож може не все так однозначно? і як панове, пропонуте ви, може вживати „б” на місці слів такого кшталту?
А як префікс з- писався перед ф згідно з правописом 1922-го року? 1921-го? 1904-го? Як писалися традиційно слова на кшталт варвар протягом попереднього тисячоліття?
До правописа 1928-го року ставитися треба практичніше. Він був далеко не найкращий, а те, що боротьба течій закінчилася втручанням репресивної радянської машини, не ставить автоматично поза критикою сторону, яка зазнала поразки. Чого варте правило писати -ія- замість -іа- в запозичених словах, або м’яке ль (лява, бациля).
Тому коли слово Араб прийшло до нас пізніше через західноєвропейські мови, у іншій традиції, воно мало звук [б].
Це не одна особливість. Наприклад, можна часто зустріти відмінне прочитання грецької θ тети (фіти), яке викликає в українській мові запеклі суперечки між катедрою та кафедрою.
Reply
Reply
Хоча, треба зазначити, у цьому відношенні вони були побудовані на компромісі, і стали нежиттєздатними вже тоді. На це вказував, наприклад Огієнко («Наша літературна традиція по пам’ятках розпочинається з XI віку, - і в цих старих наших пам’ятках переховується й певна відповідь, в якій саме формі вживати нам чужих слів... Скажімо, коли ми споконвіку все писали Амвросій, Ірина, ефир, то яка ж рація міняти ці споконвічні свої форми на латино-польські Амброзій, Ірена, етер?»).
А сучасні правила досить детально оговорені в чинному правописі §§ 86-100.
Reply
Reply
Reply
(за книжкою "Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду")
тож може не все так однозначно?
і як панове, пропонуте ви, може вживати „б” на місці слів такого кшталту?
Reply
Як писалися традиційно слова на кшталт варвар протягом попереднього тисячоліття?
До правописа 1928-го року ставитися треба практичніше. Він був далеко не найкращий, а те, що боротьба течій закінчилася втручанням репресивної радянської машини, не ставить автоматично поза критикою сторону, яка зазнала поразки. Чого варте правило писати -ія- замість -іа- в запозичених словах, або м’яке ль (лява, бациля).
Reply
Leave a comment