Будь ласка, прочитайте наукову працю про любительську лінгвістику, яка стосується й народної етимології. Може зрозумієте, що фаховий підхід передбачає значно глибше дослідження фонетичних закономірностей, а от розвивати якісь гіпотези на підставі випадкових збігів - це ознака дилетантизму. Праця Залізняка досить велика за обсягом, але все ж таки прочитайте, це вас надалі вбереже від марнування свого часу на любительську лінгвістику.
Дякую за відповідь! Але мушу визнати, що вона дещо рефлекторна, ніж продумана. Така конвергентна реакція нажаль притаманна фахівцям галузі, які вважають існуючі словники «истиной в последней инстанции», і появу будь-якої гіпотези що відрізняється від наробок Залізняка, Фасмера, Черних та іже з ними, автоматично записують у народну етимологію, з відсилкою до 1го номеру Науки та Життя за 2009 рік
( ... )
Справа в тім, що англійська дійсно містить якийсь невідомий відсоток словенської чи прасловенської лексики, бо полабські словени (Winden) припливли в Британію разом з англосаксами. Тільки не в цьому випадку, бо *leugh- мало б не лаяти, а лъгати.
Ні перше, ні друге: не є непорушним законом і не трапляється з певною ймовірністю. Це просто технічний спосіб впорядкування слів зведенням їх до штучно створеної формули. Шлях хибний. Якщо для класифікації він щось і дає, то для розуміння етимології (походження слів) і для пояснення однаковості коренів він наглухо закриває всі інші можливості.
Дійсно, "фонетичні зміни відбуваються за строгими законами; їх порушення, у свою чергу, може ставатися тільки закономірно, тобто передбачається існування закономірності або неправильності, яку треба відкрити."
Тож наведеній вами закон про перехід *leugh- у лъгати, по-перше може бути легко скасованим при відкритті нової закономірності, по-друге не може існувати без означення конкретних (P) - фонетичної позиції, (L) - мови та (T) - етапу розвитку. Позиція зрозуміло, а от з мовою та етапом не дуже. Якщо не складно, доповніть вашу відповідь цими двома параметрами, та вкажіть конкретний фонетичний закон, за яким, на вашу думку, мав би відбуватися зазначений перехід.
От коли відкриєш, тоді й поговоримо. Тільки говорити нема про що, бо переходу ніякого не засвідчено: стсл. lǔgati, лит. lūgoti, нім. lügen > *lug- / leugh- < нім. leugnen, гот. liugan
Розумію, що вам словники не писані. Зневага до фахівців - це ще одна ознака дилетанта. Як і риторика про конвергентну реакцію чи парадигму, при тому, що точне значення цих понять ви, схоже, полінувались з'ясувати.
Що ж, спробую продемонструвати неадекватність вашого підходу.
> обґрунтуйте відсутність історичного зв’язку
Ви здійснюєте помилку перенесення тягаря доведення на опонента. Доводити потрібно наявність історичного зв'язку, бо інакше вийде як у відомому випадку з літаючим макаронним монстром - якщо не можете довести, що його не існує, значить, мусите визнати, що він існує.
Далі, брехати позначає і брехню, і гавкіт лише в деяких слов'янських мовах. В болгарській брехам означає "стогну, чхаю", в сербській брехати - "задихатися, кашляти". Звісно, це інформація з ЕСУМ, але якщо вас не влаштовує рік видання, і ви вважаєте, що в ньому неточність, будь ласка, наведіть приклади з джерелами згаданими мовами, в яких це слово означало б гавкати і казати неправду. Поки ви цього не зробили, я дотримуюсь думки, що навіть не у всіх
( ... )
Словники мені звичайно писані, бо тільки у них я знаходжу етапи походження слів, і намагаюсь не вигадувати ніяких фантастичних теорій, тим більше перекручувати історичні події, як то полюбляють сучасні лінгвофрікі
( ... )
P.S. Готуючи відповідь я перевірив переклад слова «гавкати» на інші мови і був нездивований, коли побачив, що болгарською, чеською, польською, сербською, македонською воно перекладається як «кора». Що по-перше напряму семантично корелює з другим значенням англійського «bark» (кора, кожура), а по-друге фонетично дуже подібне українському «корити» (ругать, упрекать), що і є «сварити, swear».
Вам словники таки не писані, бо якби зазирнули в той же ЕСУМ, то побачили б, що кора етимологічно споріднено з шкіра, шкура, тоді як корити - з карати, картати. Якщо й виводити спорідненість від (s)ker, то буде чимало опосередкованих ланок, які, звісно, дилетант може проігнорувати, але тим тільки видасть свій дилетантизм.
Загалом, помилка любителів полягає в тому, що вони, вишукуючи подібності, не враховують розбіжностей. Скажімо, подумайте самі, наскільки часто в російській вживається лаять в значенні "говорить неправду" - можете при цьому застосовувати найновіші методи підрахунку. На око припускаю, що ця частота становитиме менше 1%, тому далі не бачу сенсу гаяти час на обговорення настільки сумнівних теорій.
>>>>подумайте самі, наскільки часто в російській вживається лаять в значенні "говорить неправду"
Згоден з вами. Це значення хоч і існує у словнику, але насправді практично не зустрічається. Дозвольте задати ще одне дилетантське питання: «Говорити неправду» у слов‘янських мовах буде лежащ, ležící, leżący, laganje, лежећи, ležiace Що надзвичайно фонетично подібно до «лежати, лягати (спати)». Теж саме демонструє англійська, де «to lie» має два значення: «говорити неправду» та «лежати». Це теж збіг, або може бути роз’яснено з точки зору існуючої теорії?
P.S. Перевірив за допомогою Ngram вживаність "лаяти" у значенні "казати неправду". На око вона всеж більше 1-го відстока:
У всіх наведених вами прикладах лаять має відтінок радше ображати, ніж казати неправду, оскільки там йдеться не про обман, а про негативну характеристику.
Згоден. Значення лаяти там більш близько до оббрехати, оговорити, образити. Але думка Даля зрозуміла. Саме «возведение напраснины» і є, як правило, наговаріваніе на людину, перебільшення, перекручення її дій, тобто неправдиве висвітлювання, брехня. І ось дивіться скільки вже подібних слів обертається навкруг досить вузького семантичного ядра: Брехати, ображати, бранить, врать…. Хай навидь вони не зв’язані етимологічно до певного мовного рівня. Але чи не цікаво все ж знайти пояснення цьому збігу? Може дідусь Марр таки мав рацію з його базисом САЛ, БЕР, ЙОН, РОШ?
От я зачепив лежати у попередньому пості, і згадав, що «обложить матом» це ж теж обругати. Цікаво прослідити походження цього виразу. Логічно, щоб обложить було зв’язано з облаять. Але навіть без перевірки знаю, що словники розведуть їх до різних ПІЄ коренів.
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Тож наведеній вами закон про перехід *leugh- у лъгати, по-перше може бути легко скасованим при відкритті нової закономірності, по-друге не може існувати без означення конкретних (P) - фонетичної позиції, (L) - мови та (T) - етапу розвитку.
Позиція зрозуміло, а от з мовою та етапом не дуже.
Якщо не складно, доповніть вашу відповідь цими двома параметрами, та вкажіть конкретний фонетичний закон, за яким, на вашу думку, мав би відбуватися зазначений перехід.
Reply
Reply
Що ж, спробую продемонструвати неадекватність вашого підходу.
> обґрунтуйте відсутність історичного зв’язку
Ви здійснюєте помилку перенесення тягаря доведення на опонента. Доводити потрібно наявність історичного зв'язку, бо інакше вийде як у відомому випадку з літаючим макаронним монстром - якщо не можете довести, що його не існує, значить, мусите визнати, що він існує.
Далі, брехати позначає і брехню, і гавкіт лише в деяких слов'янських мовах. В болгарській брехам означає "стогну, чхаю", в сербській брехати - "задихатися, кашляти". Звісно, це інформація з ЕСУМ, але якщо вас не влаштовує рік видання, і ви вважаєте, що в ньому неточність, будь ласка, наведіть приклади з джерелами згаданими мовами, в яких це слово означало б гавкати і казати неправду. Поки ви цього не зробили, я дотримуюсь думки, що навіть не у всіх ( ... )
Reply
Reply
Що по-перше напряму семантично корелює з другим значенням англійського «bark» (кора, кожура), а по-друге фонетично дуже подібне українському «корити» (ругать, упрекать), що і є «сварити, swear».
Як пояснити цей збіг? Дякую!
Reply
Загалом, помилка любителів полягає в тому, що вони, вишукуючи подібності, не враховують розбіжностей. Скажімо, подумайте самі, наскільки часто в російській вживається лаять в значенні "говорить неправду" - можете при цьому застосовувати найновіші методи підрахунку. На око припускаю, що ця частота становитиме менше 1%, тому далі не бачу сенсу гаяти час на обговорення настільки сумнівних теорій.
Reply
Згоден з вами. Це значення хоч і існує у словнику, але насправді практично не зустрічається.
Дозвольте задати ще одне дилетантське питання:
«Говорити неправду» у слов‘янських мовах буде лежащ, ležící, leżący, laganje, лежећи, ležiace
Що надзвичайно фонетично подібно до «лежати, лягати (спати)».
Теж саме демонструє англійська, де «to lie» має два значення: «говорити неправду» та «лежати».
Це теж збіг, або може бути роз’яснено з точки зору існуючої теорії?
P.S. Перевірив за допомогою Ngram вживаність "лаяти" у значенні "казати неправду". На око вона всеж більше 1-го відстока:
( ... )
Reply
Reply
Але думка Даля зрозуміла. Саме «возведение напраснины» і є, як правило, наговаріваніе на людину, перебільшення, перекручення її дій, тобто неправдиве висвітлювання, брехня.
І ось дивіться скільки вже подібних слів обертається навкруг досить вузького семантичного ядра:
Брехати, ображати, бранить, врать….
Хай навидь вони не зв’язані етимологічно до певного мовного рівня. Але чи не цікаво все ж знайти пояснення цьому збігу?
Може дідусь Марр таки мав рацію з його базисом САЛ, БЕР, ЙОН, РОШ?
От я зачепив лежати у попередньому пості, і згадав, що «обложить матом» це ж теж обругати. Цікаво прослідити походження цього виразу. Логічно, щоб обложить було зв’язано з облаять. Але навіть без перевірки знаю, що словники розведуть їх до різних ПІЄ коренів.
Reply
Leave a comment