(Untitled)

[irengloria]

Прихильники ґендерної коректності часто виступають за вживання паралельних форм замість використання лише форм чоловічого роду. Хоча на наших теренах ґендерна проблематика обговорюється порівняно недавно, і вживання фраз дослідник чи дослідниця або він чи вона (замість типових дослідник чи він) для багатьох виглядає незвично, однак є принаймні одна

Comments

[maksymus]

Коли натрапляю на громадян, я плачу над тим, що життя зробило з горожанами, а там уже не до роду іменника. :-)

Підкреслення роду в назві професій кидатиметься в очі тоді, коли необґрунтоване і зайве. Але виглядає нормально там, де вимушене, як у випадку спортсменів (спортсменка в загальному випадку бере участь в окремих змаганнях), або в документах (з точки зору держави громадянка має відмінні права і обов’язки від громадянина). Викладачка напружує, адже тут у загальному випадку немає підстав виділяти професію за статтю. Складніше ставлення до звичних акторка, вчителька та под.

Щойно мав написати приблизно такий рядок: Ганна Арендт, німецько-американський філософ. Проблема була тільки в тому, як коректніше окреслити належність національну, але не професійну.

[beilendekunst]

Німецько-американська любомудриня, або навіть пуристичніше - філософіня.

[irengloria]

> я плачу над тим, що життя зробило з горожанами

Ну так я ж і вибрала цей приклад, щоб дати вам нагоду вкотре поплюватись :-)

> з точки зору держави громадянка має відмінні права і обов’язки від громадянина

Але ж мешканка має ті ж права і обов'язки, що й мешканець, а позивачка - ті ж, що й позивач. Декотрі статуси не мають відмінностей між жіночою й чоловічою іпостасями, але тим не менш, в офіційній документації іноді вживаються в обох формах.

> Ганна Арендт

А хіба Ханна не є вже усталеним? Видається очевидним, що Ганна виглядає надміру по-українськи. В перекладі "Читця" Б.Шлінка це трохи напружувало (там перекладач ім'я героїні передав саме як Ганна), але в літературному творі це ще куди б не йшло, а от у фаховій статті явно краще Ханна, інакше плювки від читачів вам гарантовані :)

[maksymus]

Я вже наводив у попередній розмові приклад двох містечочк, у першому живе один мешканець і сто мешканок, у другому - сто мешканців і одна мешканка. Зрозуміло, що перспективи демографічні, економічні тощо, у першому та другому випадку відрізняється. Тому для обліку підкреслення статі важливе. Скажімо, якщо одного мешканця візьмуть і призовуть до армії, то для першого одні наслідки, а для другого будуть інші. Або поглянути на містечка через десяток років, то в першому можна будувати дитячий садок та школу, а в другому це не потрібно.

Те саме стосується позивача і позивачки. Якщо йдеться, скажімо, про опіку над дитиною, то стать важлива з погляду судового процесу.

>А хіба Ханна не є вже усталеним?

Я вперше почув її ім’я 95-го року саме в обговоренні редакцією того, як правильно передавати українською. Дуже довго у верстці стояло робоче Анна, яке ніхто так і не виправив у покажчику. Але в кінцевому тексті вирішили написати Ганна. (Схоже, її ім’я більшість редакторів теж бачили вперше, тому зрештою загубили -т.)

[irengloria]

> Тому для обліку підкреслення статі важливе

Там, де воно важливе, в анкетах є окрема графа "стать". А у випадках, де вживаються паралельні форми, респонденти обох статей зазвичай заповнюють однакове поле. От, наприклад, банківська анкета (див. пункт 6)
http://www.fcbank.com.ua/upload/file/credit_auto_form.pdf
Відповіді жінок і чоловіків у цій графі нічим не відрізняються, так що з поставленої галочки неможливо вирахувати стать (або ж, наприклад, у інших бланках: з поля, де мешканці(мешканки) вказують свою адресу, неможливо вирахувати, анкета заповнена мешканцем чи мешканкою). Більшість випадків належать саме до цього типу.

> Я вперше почув її ім’я 95-го року

З того часу вийшло вже декілька дух-і-літерівських перекладів, де було саме Ханна. Зрештою, невже не відчуваєте, що Ганна Арендт якоюсь мірою нагадує Хому Аквінського?

[maksymus]

>дух-і-літерівських перекладів

Це друге видавництво по моїй зневажливій шкалі, яке останніми роками коїть з українською мовою таке, що я просто перестав читати їхні переклади, як і «Критику». Ну неможливо ж терпіти знущання, коли на одній сторінці поруч Фридріх та Фрідрих... Не буду про неприємне. Мені в руки потрапили два тексти перекладу Ґумбрехта, від перекладача та після всіх редакційних правок. Розумний, чіткий, акуратний, інтеліґентний переклад перетворився на незрозуміло що, наче писала якась босяцька школота. Після цього я не раджу нікому мати справу з їхніми виданнями, так спотворити переклад майже в кожному реченні треба було вміти.

[irengloria]

Але ж першу працю Ханни Арендт вони переклали ще на початку 2000-х. Але річ навіть не в цьому. Невже зовсім не відчуваєте, що вживання Ганна у випадку Арендт дещо нагадує Хому Аквінського?

[maksymus]

Не Хому, але нагадує випадки омонімії, що їх звичайно прагнуть уникати при передачі власних назв. Тут, що Ган-, що Хан-, усі варіанти однаково ставлять проблему. І при її вирішенні я б орієнтувався на найбільш стандартний варіант.

[beilendekunst]

Ана - саме так називала себе Ярославна, на крайній випадок Анна. Протетичне г- мало б з'являтися при чергуванні (тато бив Анну, мати била Ганну).

[irengloria]

А з Ханною які проблеми?

[maksymus]

Ті ж, що і з Ганною, існує омонімія з хан.

[irengloria]

Я цю омонімію помітила тільки зараз. Як на мене, у випадку Ганни омонімія значно сильніша, тому краще вибирати варіант, який викликає менше хибних асоціацій.

[maksymus]

Графи не досить, як і у випадку спортсменів. Можна було б кожного разу називати спортсмен-жінка, меншканець-жінка, наче додаткову графу, але це надто складно. Мова сама знаходить проблемні сфери, а люди намага.ться їх розв’язати так, як відчувають. Скажімо, клієнт банку насправді не має виділятися від клієнтки, тому у бланку ми бачимо зайве перенесення розрізнення з інших документів, де воно може бути важливим.

[irengloria]

Але ж у ділових документах паралельні варіанти якраз не маркують того, хто відповідає - якби позивач заповнював одну анкету, де скрізь було позивач, а позивачка - іншу, де скрізь тільки позивачка, тоді інша річ. Однак форми позивач(ка) чи мешканець(ка) однаково заповнюються представниками обох статей. Тобто, така форма (коли поряд із чоловічим відповідником подається закінчення для жіночого) в принципі не може слугувати ідентифікації статі того, хто заповнює бланк. Тож скоріш за все, вона була введена саме для того, щоб поєднати два варіанти в одному, зробивши одну й ту ж анкету зручною як для чоловіків, так і для жінок

[maksymus]

>поєднати два варіанти в одному

Я хотів звернути увагу не на наслідок, а не потребу поєднання, на саму підставу розрізнення там, де це потрібно для якихось на перший погляд неважливих цілей.

[irengloria]

Не цікавилась історією вживання паралельних варіантів в бланках, але не здивуюсь, якщо це було зроблено з міркувань рівноправ'я, як частина політики емансипації, коли входження жінок в офіційно-ділову сферу і набуття ними багатьох статусів і ролей, які доти були прерогативою переважно чоловіків, викликало потребу включити в бланки і жіночі варіанти.