Голка в СУМ-20. Обережно, підробка!
Читачі цієї спільноти уже мали нагоду поговорити про «Словник української мови» в 20 томах Українського мовно-інформаційного фонду. В кількох обговореннях ми познайомилися з дивними особливостями перших трьох томів видання, що їх будь-хто бачить одразу, ледь розкривши словник для довідки. В останній гілці я навмання взяв прикметник голковий і, як виявилося, потрапив на наочний приклад роботи укладачів з матеріалом. Оскільки гніздо голка досить невелике, майже повністю знаходиться під літерою Г, на ньому можна чудово продемонструвати негаразди цього халтурного видання.
Для зручності спершу випишу із підручних словників основні словоформи з коренем голка, щоб окреслити поле роботи: голка, голкар, голкастий, голковидний, голкоподібний, голковий, голкуватий, голочний, голчатий, голчастий, голчастість; голковколювання, голкотерапія, голкотерапевт, голкопробивний, голкорефлексотерапевт, голкорефлексотерапія, голкотримач, голкофільтр, голкофреза; голка-риба (морська голка), голкобрюх, голконіг, голкошерст, голкошкірі; безголковий, багатоголковий; тонкоголковий, товстоголковий.
Почнемо з іменника. З першого ж погляду на словникову статтю видно дослівні збіги з виданням СУМ-11. Це змушує звернути увагу на те, яким чином був використаний новий корпус, про існування якого укладачі заявили в передмові, бо якщо новий словник складався за новим корпусом, зміни неодмінно мали б наслідком появу нового ілюстративного матеріалу, нового порядку тлумачень і нових формулювань. Проте бачимо дуже цікаву картину. Стаття голка в СУМ-20 дослівно повторює статтю СУМ-11, проте з суттєво гіршою паспортизацією цитат і доповненням статей із «Фразеологічного словника». Червоним виділятиметься нове в колонці СУМ-20 і відсутні в новому виданні цитати в колонці СУМ-11.
СУМ-20 (http://lcorp.ulif.org.ua/ExplS)
СУМ-11 (http://sum.in.ua/) та «Фразеологічний словник» (модуль http://lcorp.ulif.org.ua/dictua)
ГО́ЛКА, и, ж. 1. Тонкий металевий стрижень для шиття з гострим кінцем і вушком, у яке всиляється нитка. Ухопила [Оксана] рукав від сорочки, узяла голку, протягла нитку, та й забула узлика зав'язати (Г. Квітка-Основ'яненко); Зараз знайшла [Марія] голку й до чоловіка підійшла, щоб ґудзик пришити (А. Головко); * У порівн. Я гостра з ворогом, мов голка! (П. Тичина).
2. Загострений на кінці металевий стрижень різного вигляду й різного спеціального призначення. Ми, хлопчаки, хизувалися перед дiвчатками, нiби нам не болить, коли голка шприца тонко i гостро входила пiд шкiру на спинi, а дiвчатка, коли їх кололи, кривились i плакали (В. Сосюра); Через хвилину голка задряпала пластинку, вихопила з неї кілька брязкітливих акордів (Ю. Шовкопляс).
3. Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток деяких інших рослин. Жадібно всмоктувала земля життєдайне тепло, тяглася до сонця незчисленними голками прорості (З. Тулуб); Край стежки, над канавою, забриніли зелені голки першого рясту (О. Донченко); Тимко струсив із сорочки сухі соснові голки (Григорій Тютюнник).
4. перев. мн. Тверді колючки на тілі деяких тварин. Їжак скрутився в клубок і виставив гострі голки (О. Копиленко); Щетина в рогатої свині завтовшки з голку дикобраза! (Ю. Логвин).
5. Тонкий загострений кристал чого-небудь. По голках снігу вітер босий Ступав (Л. Первомайський); Надвечір подув холодний північний вітер, пригнав хмари сизі, .. зашив голками крижаними калюжі, озера (А. Шиян); // Взагалі гострий кінець чогось. Сам того не помічаючи, Шевченко опинився в степу і раптом побачив на обрії мури караван-сарая, а поруч напівсферичну башту мечеті та високу кам'яну голку мінарета (З. Тулуб); Він заглибився в розрахунки, може, з півгодини працював, час од часу недоброзичливо поглядаючи на далеку срібну голку ракети (В. Собко).
(1) Цига́нська го́лка - велика швацька голка. [І в а н :] От пішли ми далі. Коли це чую, щось під коліном неначе мене циганською голкою штрикнуло (М. Кропивницький); Дідок завжди сидів у своєму кутку за піччю, розіклавши біля себе своє немудре майно: ножиці, циганську голку, нитки і різне шкураття, - майстрував онукам теплу одежину (Григорій Тютюнник).
△ (2) Суха́ го́лка: а) техніка глибинної гравюри на металі, за якої вістрям твердої голки вишкрябують штрихи на поверхні металевої пластини. У XV столітті поряд із ксилографією існувала гравюра на металі (різцева гравюра). З часом з'явився її різновид - суха голка (XVI століття) (з навч. літ.); З'явилася величезна - понад п'ятдесят естампів - серія гравюр, виконаних у техніці сухої голки, - “Тварини і люди” Ганса Грундіга (із журн.); б) картина, малюнок, виконані цією технікою. Близько п'ятдесяти робіт українських художників - дереворити, гуаш, суха голка - викликали в глядача велику шанобу до плідної праці митців (з наук.-попул. літ.).
◇ Заганя́ти / загна́ти в се́рце голки́ ([го́стрі] спи́чки) див. заганя́ти 1; [І] го́лки не підто́чиш див. підто́чувати 1; [І] го́лці (я́блуку, я́блукові, рідше ма́ковому зе́рну́ (ма́ковій зерни́ні)) ні́де впа́сти див. упа́сти 1; Ні́де (нема́є де, ні́куди, заст. ні́где) [й] го́лки (го́лкою, па́льця, па́льцем, ши́лом) встроми́ти (просу́нути, штрикну́ти, ткну́ти, ки́нути) див. встромля́ти; Пролі́зти (пройти́) [і] крізь ву́шко го́лки див. прола́зити; Хоч го́лки́ збира́й (рідко вибира́й) див. збира́ти; Шука́ти (шука́й) го́лку в сі́ні (в соло́мі) див. шука́ти; [Як] з го́лочки (з го́лки) див. го́лочка; (3) Як (мов, на́че і т. ін.) го́лка в соло́мі (в снігу́), зі сл. з н и к н у т и , г у б и т и с я і т. ін. - так, що не можна знайти; безслідно. Кирила вже не було. І як він не виглядав його, той, наче голка в соломі, зник у натовпі людей (Н. Рибак); Внизу - косогір, забитий снігом, а далі - царство лісів, у яких людина губиться як голка в снігу (Григорій Тютюнник); (4) Як (мов, ні́би і т. ін.) го́лку в сі́ні, зі сл. ш у к а т и - марно, безрезультатно. Не мало було наших, якщо два дні билися. Пішли на правий берег, в білоруські ліси. Шукай тепер їх там, як голку в сіні (А. Хижняк); - Шукаємо добра, як голку в сіні, а тільки лихо маєм на віку (М. Руденко); (5) [Як] (мов, ні́би і т. ін.) на голка́х (на шпилька́х, на колючка́х, на те́рню і т. ін.), зі сл. с и д і т и , с т о я т и , п о ч у в а т и і т. ін. - у стані надзвичайного нервового збудження, збентеження, хвилювання; неспокійно, нетерпляче. Усе те так налякало студента, що він сидів, як на шпильках (І. Нечуй-Левицький); Зібрано грошей так мало, що стид було давати їх Грицеві, що весь той час сидів, мов на терню, і не знав, де подітися (І. Франко); Коцюбинський почував себе, як на колючках (Л. Смілянський); Орися сиділа, як на голках, а ввечері рішуче поставила перед Тимком вимогу, щоб він спровадив із двору свого дружка (Григорій Тютюнник); Вутанька, передавши Мокрині гостинець від матері.., стояла весь час, мов на голках (О. Гончар); Меланія сиділа як на голках, намагаючись приховати, що нервує і переживає (П. Гуріненко); Я йому [Франсуа] злегенька підморгнув і швидко пішов до бару, де Хеда сиділа вже на голках (В. Шкляр); Як (мов, ні́би і т. ін.) ни́тка за го́лкою див. ни́тка; Як (мо́в, ні́би і т. ін.) хто встроми́в (вгороди́в) ніж (ножа́, го́лку) в се́рце див. хто 1.
ГОЛКА, и, жін. 1. Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Ухопила [Оксана] рукав від сорочки, узяла голку, протягла нитку, та й забула узлика зав'язати (Квітка-Основ'яненко. II, 1956, 438); Зараз знайшла (Марія) голку й до чоловіка підійшла, щоб гудзик пришити (Андрій Головко, II, 1957, 154); * У порівняннях. Я гостра з ворогом, мов голка! (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 32).
2. Загострений на кінці металевий стрижень різного вигляду і різного спеціального призначення. Голки для шприців являють собою порожнисту вузьку металеву трубочку, один кінець якої косо зрізаний і загострений (Загальний догляд за хворими, 1957, 168); Через хвилину голка задряпала пластинку, вихопила з неї кілька брязкітливих акордів (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 203).
3. Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин. Соснові голки містять багато смолистих речовин, які мають протиглисне значення (Колгоспник України. 11, 1961, 29); Весна йшла з степу, кричали граки, чорніла мокра земля. Край стежки, над канавою, забриніли зелені голки першого рясту (Олесь Донченко, I, 1956, 478); Жадібно всмоктувала земля життєдайне тепло, тяглася до сонця незчисленними голками прорості (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 15)
4. перев. мн. Тверді колючки на тілі деяких тварин. Їжак скрутився в клубок і виставив гострі голки (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 9).
5. Тонкий загострений кристал чого-небудь. по голках снігу вітер босий Ступав (Леонід Первомайський, I, 1958, 84); Надвечір подув холодний північий вітер, пригнав хмари сизі,.. зашив голками крижаними калюжі, озера (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 752);
// Взагалі гострий кінець чогось. Сам того не помічаючи, Шевченко опинився в степу і раптом побачив на обрії мури караван-сарая, а поруч напівсферичну башту мечеті та високу кам'яну голку мінарета (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 51); Він заглибився в розрахунки, може, з півгодини працював, час од часу недоброзичливо поглядаючи на далеку срібну гонку ракети (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 84).
(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2, 1971. - Стор. 108.)
[Циганський]
Циганська голка - велика швацька голка. [Іван:] От пішли ми далі. Коли це чую, щось під коліном неначе мене циганською голкою штрикнуло (Марко Кропивницький, I, 1958, 111); Дідок завжди сидів у своєму кутку за піччю, розіклавши біля себе своє немудре майно: ножиці, циганську голку, нитки і різне шкураття, - майстрував онукам теплу одежину (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 358);
(Словник української мови: в 11 томах. - Том 11, 1980. - Стор. 209.)
[Сухий]
▲ Суха голка: а) техніка глибинної гравюри на металі, при якій вістрям твердої голки вишкрябують штрихи на поверхні металевої пластини. З'явилася величезна - понад п'ятдесят естампів - серія гравюр, виконаних у техніці сухої голки, - «Тварини і люди» [Ганса Грундіга] (Образотворче мистецтво, 1, 1974, 5); В XV столітті поряд з ксилографією., існувала гравюра на металі (різцева гравюра). З часом з'явився її різновид - «суха голка» (XVI століття) (Наука і життя, 5, 1975, 33); б) картина, малюнок, виконані цим способом. Близько п'ятдесяти робіт [українських художників] - дереворити, гуаш, суха голка.. - викликали у глядача велику шанобу до плідної праці митців (Вітчизна, З, 1971, 221);
(Словник української мови: в 11 томах. - Том 9, 1978. - Стор. 864.)
[Голка]
♦ Бути (сидіти і т. ін.) як на голках - нервувати, нетерпеливитися; Голки заганяти (загнати) - в'їдливо, дошкульно говорити. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце... Христя мовчала (Панас Мирний, III, 1954, 16); Голці ніде впасти - дуже тісно. - Е-е! Та тут і голці піде упасти. Всі сидячі місця зайняті (Павло Автомонов, Щастя.., 1959. 95); Шукати голку в сіні - шукати те, що неможливо знайти. Потрібний напрям важко знайти в тайзі, загубивши його.. Це однаково, що шукати голку в сіні (Олесь Донченко, II, 1956, 56); Як з голки: а) про повий, тільки що пошитий одяг. Щоб костюмчик був як з голки (Степан Олійник, Вибр., 1959, 272); б) (перен.) про щось нове, тільки що виготовлене, збудоване і т. ін. З валізки Оксана дістала нові, як з голки, п'ять карбованців (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 81).
(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2, 1971. - Стор. 108.)
* * *
Фразеологічний словник
як (мов, на́че і т. ін.) го́лка в соло́мі (в снігу́), зі сл. зни́кнути, губи́тися і т. ін. Так, що не можна знайти; безслідно. Наче голка в соломі, зник [Кирило] у натовпі людей (Н. Рибак); Внизу - косогір, забитий снігом, а далі - царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Григорій Тютюнник).
як (мов, ні́би і т. ін.) го́лку в сі́ні, зі сл. шука́ти. Марно, безрезультатно. Не мало було наших, якщо два дні билися. Пішли на правий берег, в білоруські ліси. Шукай тепер їх там, як голку в сіні (А. Хижняк); - Шукаємо добра, як голку в сіні, а тільки лихо маєм на віку (М. Руденко).
як (мов, ні́би і т. ін.) на голка́х (на шпилька́х, на шпи́чках, на колючка́х, на те́рню і т. ін.), зі сл. сиді́ти, стоя́ти, почува́ти і под. У стані надзвичайного нервового збудження, збентеження, хвилювання; неспокійно, нетерпляче. Орися сиділа, як на голках, а ввечері рішуче поставила перед Тимком вимогу, щоб він спровадив із двору свого дружка (Григорій Тютюнник); Меланія сиділа як на голках, намагаючись приховати, що нервує і переживає (П. Гуріненко); Вутанька, передавши Мокрині гостинець від матері .., стояла весь час, мов на голках (О. Гончар); Усе те так налякало студента, що він сидів, як на шпильках (І. Нечуй-Левицький); Дівчина, як на шпичках, підійшла до батька і дала чолом йому (так мати навчила) (А. Головко); Коцюбинський почував себе, як на колючках (Л. Смілянський); Зібрано грошей так мало, що стид було давати їх Грицеві, що весь той час сидів, мов на терню, і не знав, де подітися (І. Франко).
* * *
Словник синонімів
ГО́ЛКА [...] Тимко струсив із сорочки сухі соснові голки (Григорій Тютюнник);
Можна бачити, що укладачі замінили кілька цитат із морально застарілих джерел на нові (В. Сосюра та В. Шкляр), по можливості зберігаючи вираз (голка шприца, соснові голки). Одна нова цитата про колючки тварин (Ю. Логвин) виглядає зайвою, адже дублює попередню. Ще одна цитата (Г. Тютюнника) уже використовувалася в «Словнику синонімів», тут вона замінила витяг з «Колгоспника України». Кілька цитат були видозмінені, загублені квадратні дужки, що в СУМ-11 позначали вставку укладачів.
Привертають увагу технічні перестановки, як, скажімо, «циганська голка» зі статті циганський СУМ-11 перенесена до статті голка СУМ-20, а «заганяти голки» в СУМ-20 має потрапити до статті заганяти.
Хоча матеріали фразеологічного словника зі згадкою про голку були перенесені в нове видання майже дослівно і з супровідними цитатами замінили фразеологізми СУМ-11, чомусь загубився вираз «голки в руки не брати». Його немає і в статті брати.
Перше зауваження. Порівняння статей одразу підтверджує, що «формування СУМ-20 здійснювалося на основі реєстру слів попереднього видання - СУМ-11» та «...практично повністю включено матеріали фундаментальних словників: „Фразеологічного словника української мови“ у двох книгах, виданого у 1993 році, та „Словника фразеологізмів української мови“, що вийшов друком у серії „Словники України“ у 2003 році», як зазначено в передмові до видання (Т. 1, С. 10, С. 56). Можна бачити, що тлумачення і порядок значень подаються без суттєвих змін. (Розбиратися докладніше з авторством і плаґіатом, який відмічав В. Німчук у статті «Про сучасну українську тлумачну лексикографію», не входить у мої наміри.) Також без змін до нового словника перенесено ілюстративний матеріал словників-попередників, які, втім, отримали значно гіршу паспортизацію.
Перенесення до нового словника тлумачень і прикладів із старих є першим безперечним свідченням про негаразди з заявленим корпусом й проливає світло на методи добору джерел. Перенесення в нове видання цитат означає, що під час підготовки словника корпус не використовувався так, як має використовуватися корпус при створенні сучасних словників. Фактично, основним «джерелом» став СУМ-11, створений за своєю картотекою, а проголошений корпус виступає тільки як додаткове джерело для цитат, на рівні з усесвітньою мережею: «Новими, порівняно із СУМ-11, джерелами стали Український національний лінгвістичний корпус та Інтернет» (Т. 1, С. 10). Існування корпусу ніяк не відбилося ні на порядку тлумачень, ні на їхніх формулюваннях.
Подивимося далі, як використовуються ці додаткові джерела укладачами.
ГО́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до го́лка. Держить [Оксана] у руках .. рукав від сорочки, а голочка застромлена спочива... (Г. Квітка-Основ'яненко); Зір Бобровницького ще ніколи не був таким чутливим: у пам'ять падали, як у повноводу річку, кожен листочок, кожна соснова голочка, адже хлопець покидав рідні краї (М. Малиновська); В піджачок З голочок Одягнувся їжачок (М. Стельмах); На повіки нижуться голочки інею, ломляться, падають на червоні гарячі щоки і стають перлистими краплинами (У. Самчук); * Образно. Крізь основне, крізь безсумнівне вдоволення проколюється з глибини його нутра якась голочка іронії (С. Тудор); * У порівн. Зуби - білі, тонкі та довгі, мов голочки (Панас Мирний).
◇ (1) [Як] з го́лочки (з го́лки): а) новий, щойно і добротно пошитий, зроблений і т. ін. На йому [ньому] сорочка - як сніг; каптанок - як з голочки (Панас Мирний); На дверях з'явився черговий офіцер в англійському як з голки френчі (О. Гончар); Скидається на те, що їдемо в новому вагоні. Все як з голочки (з газ.); б) причепурений, ошатно одягнений. - А зараз - годину на різні приготування. Приїхав кореспондент центральної газети. Щоб усі були як з голочки (П. Інгульський); в) модно, елегантно. Він рум'яний, одягнений з голочки, задоволений з свого пальта на хутрі (О. Кундзич); Начепурилася [Людка], як з голочки одягнена, а Микола... жалько дивитися... (В. Яворівський).
ГОЛОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до голка. Держить [Оксана] у руках або рукав від сорочки, а голочка застромлена спочива... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 443); В піджачок З голочок Одягнувся їжачок (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 50); * Образно. Крізь основне, крізь безсумнівне вдоволення проколюється з глибини його нутра якась голочка іронії (Степан Тудор, Вибр., 1949, 28); * У порівняннях. Зуби - білі, тонкі та довгі, мов голочки (Панас Мирний, «, 1954, 353).
♦ [Як] з голочки - те саме, що [Як] з голки (див. голка). На йому сорочка - як сніг; каптанок - як з голочки (Панас Мирний, I, 1954, 339); Він рум'яний, одягнений з голочки, задоволений з свого пальта на хутрі (Олексій Кундзіч, Дієзи.., 1956, 7); - У нас. нова школа добудовується. То ж хочемо, щоб усе було, як з голочки (Роман Іваничук, Не рубайте.., 1961, 75).
(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2, 1971. - Стор. 117.)
* * *
Фразеологічний словник
[як] з го́лочки. 1. Новий, щойно і добротно пошитий, зроблений тощо. На йому сорочка - як сніг; каптанок - як з голочки (Панас Мирний); Скидається на те, що їдемо в новому вагоні. Все як з голочки (З газети). як з го́лки. На дверях з’явився черговий офіцер в англійському, як з голки, френчі (О. Гончар); // Дуже, зовсім. З валізи Оксана дістала нові, як з голки, п’ять карбованців (С. Чорнобривець).
2. Причепурений. - А зараз - годину на різні приготування. Приїхав кореспондент центральної газети. Щоб усі були, як з голочки (П. Інгульський).
3. Модно, елегантно. Він рум’яний, одягнений з голочки, задоволений з свого пальта на хутрі (О. Кундзич).
Дві нові цитати-доповнення виглядають доречно («голочка інею» та «соснова голочка»), а одна (В. Яворівського «з голочки») є зайвою, оскільки повторює старий приклад вище, і не надто вдалою для словника (заст. «жалько»). У нову статтю СУМ-20 з «Фразеологічного словника» тут не потрапило значення «дуже, зовсім» з відповідною цитатою.
(Побіжно зверну увагу на зміни в орфографії. Укладачі послідовно й, як стане видно далі, незважаючи на цитати, замінюють з на із, і на й та в- на у-.)
ГОЛКА́Р, я́, ч. Той, хто виготовляє голки (у 1, 2 знач.). У кінці XVIII ст. деякі ремесла стали занепадати через розвиток мануфактур. Голкарі, миловари та представники інших цехів змушені були згортати свій кустарний промисел (з газ.).
ГОЛКАР, я, чол. Той, хто робить, виготовляє голки.
(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2, 1971. - Стор. 108.)
Старе вичерпне тлумачення було доповнене цитатою, яка має паспортизацію «з газ.». Оскільки голкарі в українській літературі трапляються тільки як історизм для назви давньої професії XV-XVIII ст., у мережі нескладно було знайти статтю О. Швагуляк-Шостак в газеті «Контракти», №41, 2008. Але виявилося, що цитата була суттєво перекручена: «Наприкінці XVIII століття деякі ремесла почали занепадати через те, що в Західній Європі розпочався розвиток мануфактур, які могли виробляти великі партії товару і набагато дешевше збувати його на ринку. Голкарі, миловари, ножівники та представники інших цехів, не витримуючи масованого капіталістичного суперництва, були змушені згортати своє ручне кустарне виробництво».
Особливо привертає увагу невиправдана заміна виробництва на промисел, адже це різні речі.
Зауваження друге. Додані цитати в новому виданні іноді суттєво змінювалися, ба навіть перекручувалися, без відповідних поміток.
В українській мові маємо цілий ряд синонімів подібності з коренем голка: голчастий, голчатий, голкастий, голкуватий, голкоподібний, голковидний. У «Словнику синонімів» (1999, С. 353) голкастий просто відсилає до статті голчастий. Подивимося, як поводяться зі значеннями в цьому словнику.
ГОЛКА́СТИЙ, а, е. Який має голки (у 3-5 знач.), складається з голок. Зелена, голкаста хвоя - дротики, вбиті невідомим майстром в тонкі, пружні галузки (І. Цюпа); Якщо ясного дня з'являється лапатий та голкастий іній - чекай різкого похолодання й хуртовини (із журн.).
ГОЛКАСТИЙ, а, е. З голками.
(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2, 1971. - Стор. 108.)
Нарешті стаття, де укладачі подають хоч якесь своє тлумачення і, на перший погляд, доречні цитати. Хоча друга цитата і паспортизована скупо поміткою «з журн.», її простежити можна; вона, напевно, сходить до видання В. Скуратівський. Місяцелік. Український народний календар, 1993, С. 183.
Прикметник голкастий трапляється нечасто і вимагає особливої уваги. Він створений за звичною схемою (-астий, -ястий), за якою від іменників утворюються суфіксальні прикметники, що означають: 1) подібність: кулястий, дугастий, зміястий тощо; 2) властивість: гіллястий, грудастий, очкастий тощо. Деякі прикметники можуть виступати як у значенні подібності, так і властивості: хвиляста лінія (подібність), хвилясте море (властивість «з хвилями»). Такі багатозначні прикметники для розуміння конкретного значення завжди потребують уточнення. Прикметник голкастий має обидва і в значенні подібності трапляється вже в словнику О. Партицького (1867, Nabelförmig, С. 61).
Проте укладачі СУМ-11 з якихось причин вирішили не розв’язувати проблему двох значень цього прикметника і подали тільки значення властивості («з голками»). Слідом за ними вирішили не згадувати друге значення й укладачі СУМ-20.
З огляду на це, при ближчому розгляді добір цитат у статті голкастий викликає питання. З них можна зрозуміти, що йдеться саме про значення подібності, а не властивості, як у тлумаченні, яке вони мають ілюструвати.
Привертають увагу сполучення голкаста хвоя і голкастий іній. Це взагалі унікальні вирази, які трапляються тільки в цих цитатах і в цьому словнику. Натомість поширеними є вирази з прикметниками голчастий, голчатий.
Приклади: молода хвоя туї і кипарису голчаста, а не луската (Біологічний словник, 1986, С. 535), Вічнозелена рослина, голчаста хвоя опадає на третьому році життя (Б. Береговий, М. Прахов, Ботанічна географія, 1969); Ліс густішав, на землю дрібно сіявся з гілля голчастий іній (Ю. Мейгеш. Верховинці. Кам’яний ідол); ще від кожного подиху лягав на комір голчастий іній (цю цитату з Є. Доломана «На безіменній висоті» використано нижче для ілюстрації подібності, а не властивості!); «На деревах голчатий іній» (Іван Ле, Міжгір'я, 1953; цю цитату використано для тлумачення подібності в СУМ-11, але в СУМ-20 вона не потрапила).
Зауваження третє. Нові цитати можуть бути використані для ілюстрації інших тлумачень.
Продовжимо суфіксальні прикметники.
ГОЛЧА́СТИЙ, а, е. 1. Який має вигляд голки. Голчасті верховіття тихого бору всі одразу заіскрились синім пилом (С. Васильченко); На вокзалі блискотять гострими голчастими іскрами рельси [рейки] (В. Винниченко); В Челябінську початок березня цього 1943 року ще сипав сніговіями, ще від кожного подиху лягав на комір голчастий іній (Є. Доломан).
2. Укритий, усипаний голками; із голками. Ворушаться морські зірки, причаївся голчастий їжак під велетенськими водоростями (О. Іваненко); Істоти мали форму кактусових стовбурців із жилавими, голчастими листками, але покриті цілком схожою на людську шкірою (Валерій Шевчук).
ГОЛЧАСТИЙ, а, е.
1. Який має вигляд голки (у 1 знач.). Голчасті верховіття тихого бору всі одразу заіскрились синім пилом (Степан Васильченко, I, 1959, 187).
2. Вкритий голками; з голками. Ворушаться морські зірки, причаївся голчастий їжак під велетенськими водоростями (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 64).
(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2, 1971. - Стор. 120.)
Тут іній уже голчастий і підтверджує перше значення (подібність), а не друге (властивість), як голкастий у попередній статті. Зауваження викликає нова цитата з В. Шевчука, яка насправді також має бути поміщена в перше гніздо. Адже зі школи відомо, що голчасті листки це не «вкриті голками» чи «з голками», а голкоподібні: ...за способом жилкування, формою листкової пластинки (овальні, яйцевидні, видовжені, голчасті, ланцетні, лінійні, мечовидні тощо) (Біологічний словник, 1986, С. 266).
Як і в попередньому прикметнику, тут додана звідкись цитата ілюструє не своє значення.
ГОЛЧА́ТИЙ, а, е. Те саме, що голча́стий 1. По стовпах попливли сизі проводи, запушились голчатим інеєм (В. Бабляк); Рівно золотилася вимережана смугами голчата стерня (В. Логвиненко).
ГОЛЧАТИЙ, а, е. Який складається з голкоподібних кристалів. Зима цього року відвідала і Ферганську долину.. На деревах голчатий іній (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 407).
(Словник української мови: в 11 томах. - Том 2, 1971. - Стор. 120.)
Тлумачення повністю перероблене і підкріплене новими цитатами. Але голчатий відсилає до статті голчастий у значенні тільки подібності, але не властивості. Цитата Івана Ле з прикладом виразу голчатий іній була чомусь замінена цитатою з таким же виразом з роману В. Бабляка.
Виходить, якщо СУМ-11 зі своєї картотеки знав іній тільки голчатий і невідомо чому пояснював прикметник через голкоподібні кристали, то СУМ-20 за допомогою додаткових матеріалів (певно, корпусу й Інтернету) вже знає голчатий іній і голчастий іній (див. вище), за допомогою тлумачення визначаючи основний варіант голчастий, а також згадує голкастий іній, помилково поміщений як ілюстрація до значення властивості.
Суфікс -уватий в українській мові також утворює прикметники зі значеннями і властивості, і подібності (в невеликій мірі): дуплуватий, піскуватий.
ГОЛКУВА́ТИЙ, а, е. Укритий голками, з голками. Голкуватий їжак.
СУМ-11 - немає
У цьому тлумаченні згадано тільки значення властивості. Проте і на подібність у мережі легко можна знайти приклади: голкуватий погляд, голкуватої форми, гокуватий гострячок та под. (Див. нижче голковий.) Вираз голкуватий їжак є новинкою видання і ніде не знаходиться пошуком.
Читачеві залишається тільки гадати, як прикметники-синоніми голкастий, голчастий, голчатий і голкуватий розподіляються за значеннями властивості й подібності. Ні тлумачення, ні приклади не дають однозначної відповіді, а іноді вводять читача в оману, як у наведеній вище статті голкастий.
Зауваження четверте. Статті у новому виданні, як і в старому, не розглядаються в комплексі, подаючи тлумачення так, наче близьких за значеннями синонімів не існує.
Ще один прикметник. Цього разу однозначно описує подібність, як і треба було.
ГОЛКОПОДІ́БНИЙ, а, е. Який має форму голки. У середині голкоподібних кристалів є мікроскопічні канали - найкращі поглиначі всіляких рідин (з наук.-попул. літ.); У мезозаврів були голкоподібні зуби (з наук.-попул. літ.); Голкоподібнi листочки розмарину використовують для ароматизацiї страв (із журн.).
ГОЛКОПОДІБНИЙ, а, е. Який має форму голки. (Словник української мови: в 11 томах. - Том 2, 1971. - Стор. 108.)
Перша цитата дуже підозріла за стилістикою, навряд чи можливою для науково-популярної літератури. В мережі не вдається знайти нічого схожого на сумнівне твердження про канали «голкоподібних» кристалів, що є «найкращими поглиначами рідин». Проте можна перевірити, як в українській науковій літературі звичайно називаються кристали, що англійською за обрисом чи габітусом кристалів мінералів мають назву acicular crystals. Українська назва - голчасті кристали (Англ.-укр. словник Балла, С. 28), що легко перевіряється на прикладах за пошуком «Книги Ґуґла» *. (Голчастими кристали називає УРЕ, див. антимоніт, мікроліти, соляна кислота, або сучасна «Гірнича енциклопедія», 2004.)
* Зауважу, що назва «голкоподібні кристали» також трапляється в літературі (як калька рос. игловидный, иглообразный). Про вибір наукової номенклатури упорядниками СУМ-20 буде приклад нижче.
Друга цитата ще раз змушує пожалкувати про недостатню паспортизацію. Адже українською вона знаходиться тільки на сайті Геологічного факультету ЛНУ в розділі практики в перекладеному тексті з російської мови: У мезозавров были иглообразные зубы ( Посилання).
Третя цитата «із журн.» українською не знаходиться, але російське джерело легко видається пошуком: Розмарин - это вечнозеленый кустарник, его иглоподобные листочки используются для ароматизации блюд из рыбы и мяса, они прекрасно сочетаются с жареным картофелем, используются для ароматизации соусов и масел. (Журнал «Искусство Жизни»).
Зауваження п’яте. Деякі цитати потрапляли в СУМ-20 з російських джерел, або через джерела, перекладені з російської мови. У таких цитатах може використовуватися нестандартна термінологія.
Продовження нижче