120 діб і ночей на підвалі Вознесенського РОВД. Або як “розкривають вбивства” жінок на Миколаївщині
120 діб і ночей на підвалі Вознесенського РОВД. Або як “розкривають вбивства” жінок на Миколаївщині
Понад 120 днів і ночей провів в камері 2 м х 3 метри Микола Сливоцький.
Це місце у підвалі РОВД гордо іменувалось тоді "ІТТ МВС м.Вознесенська". Ані їжі, ані води, ані побачень з адвокатом чи з родичами, ані душу, ані прогулянок, ані навіть туалету.
Замість туалету - 40-ка літрова пластиков діжка, куди по черзі ходили всі арештанти того "ІТТ". А їх було в маленькій камері від 8 до 12 чоловік за той час, коли там сидів тракторист СЛивоцький. І аж 4 (чотири) нари на всіх! Ну шоб жизнь маліной не здавалась.
А вночі Колю постійно будили і не давали спати 2 наркоманів, завданням яких було позбавити Сливоцького сну. Наранок КОля був просто вже зомбі. ЙОго возили на "слідчі дії" і вимагали підписувати "явки" і зізнання, що саме він вбив Віру КРишталь і гр.Грачову восени 2003 року у Вознесенську.
Вообщем, так міліція і прокуратура Миколаївщини покращувала показники розкриття злочинів.
В ітогє, вбивство потерпілої Віри КРишталь, вчинене Таборовським маніяком Сергієм Кравченко в кукурудзяному полі 17.09.2003 "повісили" на 22-річного хлопця, в якого було алібі. Нині тракторист з ВОзнесенська і далі продовжує відбувати строк за вбивство, якого не вчиняв.
Доказ - лист начальника СІЗО м.Миколаєва про те, що всупереч рішенню суду тримати Сливоцького в СІЗО - його весь період досудового слідства - 3,5 місяці - тримали у підвальному приміщенні 2 на 3 метри завширшки - "ІТТ" (КПЗ) Вознесенська. АБо по простому "на ямі"...
Всупереч ст.10 Закону України "Про попереднє ув"язнення" (де сказано, що більше 10 днів тримати людину в таких умовах заборонено!)
Все почалося з того, що підозрюваного Сливоцького Колю міліціонери підвішували на дибу (або застосовували такий вид катувань як "Палестинське підвішування"). Коля Сливоцький провісив на дибі аж 5,5 годин! З пальців текла кров. Було це в ніч з 03 на 04 листопада 2003 року. Далі - були 4,5 місяці тортур і катувань - у підвалі Вознесенського Ітт ("КПЗ") всупереч рішенню суду- в умовах, яких я навіть ворогу не побажаю!
Постійні катування і знущання 24 години на добу - в результаті застосування яких - СЛивоцький підписав все-все, що від нього вимагали!
В тому числі і "явку" з повинною по двох вбивствах, і по розбою - яких він не вчиняв!
Так Сливоцький був призначений цапом-відбувайло в справі про вбивство Віри Кришталь і гр.Грачової з Вознесенська.
Суди не стали внікать в цю справу, просто послались на "явки" вибиті в Вознесенському РОВД і призначили СЛивоцького винним у двох вбивствах-"глухарях", і одному розбійному нападі.
Спасибі суддям Царюку В.В. і Серьожє Войтовському (з Апеляційного суду Миколаївщини - доречі обоє досі працюють на своїх посадах, а Коля - Коля відсидів вже майже третину свого життя за гратами в найстрашнішій в Україні тюрмі - Бердичівській виправній колонії - БЕЗ ВИНИ!).
В Касації вирок залишили в силі трійка перевертнів: суддя Верещак В.М., суддя Колесник М.А., Суддя Заголдний В.В. - це судді, які відмазали серійного маніяка Сергія Кравченка (з с.Табаровки - ВОзнесенського району Миколаївщини).
Це не просто судова помилка. Це правовий Чорнобиль. Бо замість серійного маніяка Кравченка Сергія відповідальним за вбивство жінки в селі Табаровка Вознесенського района 50-ти річної Вєри Кришталь вбивцею призначили 20-ти річного тракториста Сливоцького Миколу. 12 (дванадцать)+ років він вже відбув! А призначили йому П\Ж.
Понад 120 днів і ночей провів в камері 2 м х 3 метри Микола Сливоцький.
Це місце у підвалі РОВД гордо іменувалось тоді "ІТТ МВС м.Вознесенська". Ані їжі, ані води, ані побачень з адвокатом чи з родичами, ані душу, ані прогулянок, ані навіть туалету.
Замість туалету - 40-ка літрова пластиков діжка, куди по черзі ходили всі арештанти того "ІТТ". А їх було в маленькій камері від 8 до 12 чоловік за той час, коли там сидів тракторист СЛивоцький. І аж 4 (чотири) нари на всіх! Ну шоб жизнь маліной не здавалась.
А вночі Колю постійно будили і не давали спати 2 наркоманів, завданням яких було позбавити Сливоцького сну. Наранок КОля був просто вже зомбі. ЙОго возили на "слідчі дії" і вимагали підписувати "явки" і зізнання, що саме він вбив Віру КРишталь і гр.Грачову восени 2003 року у Вознесенську.
Вообщем, так міліція і прокуратура Миколаївщини покращувала показники розкриття злочинів.
В ітогє, вбивство потерпілої Віри КРишталь, вчинене Таборовським маніяком Сергієм Кравченко в кукурудзяному полі 17.09.2003 "повісили" на 22-річного хлопця, в якого було алібі. Нині тракторист з ВОзнесенська і далі продовжує відбувати строк за вбивство, якого не вчиняв.
Доказ - лист начальника СІЗО м.Миколаєва про те, що всупереч рішенню суду тримати Сливоцького в СІЗО - його весь період досудового слідства - 3,5 місяці - тримали у підвальному приміщенні 2 на 3 метри завширшки - "ІТТ" (КПЗ) Вознесенська. АБо по простому "на ямі"...
Всупереч ст.10 Закону України "Про попереднє ув"язнення" (де сказано, що більше 10 днів тримати людину в таких умовах заборонено!)
Все почалося з того, що підозрюваного Сливоцького Колю міліціонери підвішували на дибу (або застосовували такий вид катувань як "Палестинське підвішування"). Коля Сливоцький провісив на дибі аж 5,5 годин! З пальців текла кров. Було це в ніч з 03 на 04 листопада 2003 року. Далі - були 4,5 місяці тортур і катувань - у підвалі Вознесенського Ітт ("КПЗ") всупереч рішенню суду- в умовах, яких я навіть ворогу не побажаю!
Постійні катування і знущання 24 години на добу - в результаті застосування яких - СЛивоцький підписав все-все, що від нього вимагали!
В тому числі і "явку" з повинною по двох вбивствах, і по розбою - яких він не вчиняв!
Так Сливоцький був призначений цапом-відбувайло в справі про вбивство Віри Кришталь і гр.Грачової з Вознесенська.
Суди не стали внікать в цю справу, просто послались на "явки" вибиті в Вознесенському РОВД і призначили СЛивоцького винним у двох вбивствах-"глухарях", і одному розбійному нападі.
Спасибі суддям Царюку В.В. і Серьожє Войтовському (з Апеляційного суду Миколаївщини - доречі обоє досі працюють на своїх посадах, а Коля - Коля відсидів вже майже третину свого життя за гратами в найстрашнішій в Україні тюрмі - Бердичівській виправній колонії - БЕЗ ВИНИ!).
В Касації вирок залишили в силі трійка перевертнів: суддя Верещак В.М., суддя Колесник М.А., Суддя Заголдний В.В. - це судді, які відмазали серійного маніяка Сергія Кравченка (з с.Табаровки - ВОзнесенського району Миколаївщини).
Це не просто судова помилка. Це правовий Чорнобиль. Бо замість серійного маніяка Кравченка Сергія відповідальним за вбивство жінки в селі Табаровка Вознесенського района 50-ти річної Вєри Кришталь вбивцею призначили 20-ти річного тракториста Сливоцького Миколу. 12 (дванадцать)+ років він вже відбув! А призначили йому П\Ж.