Originally posted by
ihorhulyk at
«Новий курс» по-нашому Ілюстрація: Перець
Що найбільше втішає у поведінці переважної більшості вітчизняних політиків, - то це їхнє святе переконання у тому, що нісенітниці, які невпинним потоком пливуть із їхніх єлейних уст, сприйматимуться спільнотою за істину в останній інстанції. Буцім, живемо у часи тотального невігластва і потребуємо «культурної революції». Натомість, панам, які беруться керувати країною, слід добре помізкувати, перш ніж звертатися до певною мірою освіченої аудиторії, позаяк, як те не ретушуй нинішніми міфологемами, але значна частина українців виросла у «найчитаючому» СРСР. До слова, зуміла зберегти цей «комуністичний атавізм» досі, не оглядаючись ні на кризові обставини, ні на жалюгідний стан книгодрукування.
Серед утопічних планів, що їх пропонують українцям на найближче майбутнє, осібно можемо зауважити «новий курс» Рузвельта як шлях виходу із затяжної кризи. Слів нема, Велика депресія початку 30-х, яка вразила США та Захід, цілком співмірна за масштабами з тим, що відбувається сьогодні. Але не варто продовжувати асоціативний ряд, позаяк для тих, хто доволі часто згадує Франкліна Делано Рузвельта, це може завершитися повним крахом ретельно вибудованого політтехнологами іміджу лібералів. Бо, згадавши про New Deal, мусимо також згадати і його деталі, зокрема, надзвичайно жорстке державне регулювання економіки, специфічне полагодження проблеми безробіття (організація трудових таборів), девальвацію долара (куди вже нижче падати нашій гривні?), у сільському господарстві - зменшення посівних площ і поголів’я худоби (але оплачене державою, як вам таке диво у злиденній Україні?)… Тобто, як не крути, але Новий курс у виконанні президента США від Демократичної партії дає підстави засумніватися у демократичності і президента, і політичної сили, яку він тоді репрезентував.
Однак не варто забувати, що Рузвельт діяв цілком у контексті часу, бо демократичні інституції і назагал демократична практика першої половини минулого століття були дещо іншими, аніж зараз. Більше того, у світі вже окреслювалася смуга тоталітаризму, який пропонував вирішувати проблеми кризи «оперативно» і «дієво», шляхом репресій і примусової праці мільйонів.
То ж, може, наші «обами», «рузвельти» зважили б на обставини часу, у якому живуть. Бо креатив креативом, а адекватна самооцінка не завадить ніколи. Тим паче, що озвучені нісенітниці, як правило, забуваються. Лише, на жаль, не тими, до кого їх адресували нинішні кандидати. Тоді виходить не казус, а цілий скандал…
Хоча, у принципі, переможцю воно й не важливо, - новий чи старий курс. Головне - покерувати…
Ігор Гулик
"Новый курс" по-нашему
Что сильно потешает в поведении подавляющего большинства отечественных политиков, - это их святое убеждение в том, что глупости, непрерывным потоком льющиеся с ихних елейных уст, восприниматься обществом как истина в последней инстанции. Будто мы живем во времена тотального невежества и нуждаемся «культурной революции». Но господам, которые берутся руководить страной, следует хорошо подумать, прежде чем обращаться к определенной степени образованной аудитории, поскольку, как это не ретушируй нынешними мифологемами, но значительная часть украинцев все-таки выросла в «самом читающем» СССР. И, к слову, сумела сохранить этот «коммунистический атавизм» до сих пор, невзирая ни на кризисные обстоятельства, ни на плачевное состояние отечественного книгопечатания.
Среди утопических планов, которые предлагают украинцам на ближайшее будущее, особняком можем заметить «новый курс» Рузвельта как путь выхода из затяжного кризиса. Слов нету, Великая депрессия начала 30-х, которая поразила США и Запад, вполне сопоставима по масштабам с тем, что происходит в Украине сегодня. Но не стоит продолжать ассоциативный ряд, поскольку для тех, кто достаточно часто упоминает Франклина Делано Рузвельта, это может завершиться полным крахом тщательно выстроенного политтехнологами имиджа либералов. Потому что, вспомнив о New Deal, они должны бы также упомянуть и его детали, в частности, чрезвычайно жесткое государственное регулирование экономики, специфическое решение проблемы безработицы (организация трудовых лагерей), девальвацию доллара (куда уж ниже падать нашей гривне?), В сельском хозяйстве - уменьшение посевных площадей и поголовья скота (но оплаченное государством, как вам такое в нищей Украине?)... То есть, как ни крути, но Новый курс в исполнении президента США от Демократической партии дает основания усомниться в демократичности и президента, и политической силы, которую он тогда представлял.
Однако не стоит забывать, что Рузвельт действовал вполне в контексте времени, ибо демократические институты и в целом демократическая практика первой половины прошлого века были несколько иными, чем сейчас. Более того, в мире уже намечалась полоса тоталитаризма, который предлагал решать проблемы кризиса «оперативно» и «действенно», путем репрессий и принудительного труда миллионов.
Так, может, наши «обамы», «рузвельты» сделали бы поправку на обстоятельства и время, в котором живут. Потому что креатив креативом, а адекватная самооценка не помешает никогда. Тем более, что озвученная ерунда, как правило, забывается. Только, к сожалению, не теми, кому их адресовали нынешние кандидаты. Тогда получается не казус, а целый скандал...
Хотя, в принципе, победителю оно и не важно, - новый курс или старый. Главное - порулить...
Игорь Гулык