Нова стратегічна реальність в Європі
Александр Вершбоу - Джерело www.nato.int
Витяг з виступу заступника генерального секретаря НАТО Александра Вершбоу на 21-й Міжнародній конференції з євроатлантичної безпеки, Краків, Польща
Зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО на початку цього тижня дала зрозуміти, що як і раніше існує консенсус між представниками Альянсу, в тому питанні що співпраця з Росією залишається нашим кращим способом просування вперед.
Криза що виникла, не є ідеологічною, також вона не є передумовою холодної війни по всьому світу з загальним паралічем будь-якої співпраці.
Наша минула співпраця принесла реальні плоди і, в багатьох областях, це співробітництво може продовжуватися, коли для того є гарні передумови.
Однак, ми маємо бути готові до можливості, що в найближчому майбутньому Росія буде створювати перешкоди для реалізації прагнень Європи щодо її цілісності, свободи та миру.
До цього часу країни НАТО відреагували на кризу в Україні чотирма способами, спільно із санкціями та іншими заходами, що вживаються нашими державами-членами та Європейським Союзом.
По-перше, ми підтвердили наше повне визнання суверенітету і територіальної цілісності України і непорушності її міжнародних кордонів. У зв’язку з цим, я переконаний в тому, що союзники продовжуватимуть дотримуватись політики “невизнання” приєднання Криму до Росії.
По-друге, ми домовилися підсилити нашу підтримку Україні через активізацію політичного та військового співробітництва. Це включатиме в себе допомогу збройним силам України на шляху перетворення в сучасні й ефективні інститути, які можуть захищати свою країну від зовнішніх загроз. Цей крок також включає в себе поглиблення співробітництва українських військових разом з союзними військами і більш широкої участі в навчаннях НАТО.
По-третє, ми також підтвердили нашу відданість ідеалам колективної оборони власних членів НАТО. Ми підтвердили, що стаття 5 Вашингтонського договору непорушна й абсолютна, і що НАТО прийде на захист будь-кого з членів альянсу як тепер, так і в майбутньому. Союзники вже задіяли додаткові винищувачі для контролю повітряного простору наших прибалтійських членів. Ми розпочали польоти для спостереження над Польщею та Румунією. Ми як і раніше готові вжити додаткових заходів, якщо того вимагатимуть обставини, і ми будемо застосовувати уроки отримані з цієї кризи для майбутніх оцінок нашої стратегії та розташування сил.
Нарешті, ми призупинили практично все цивільне і військове співробітництво в рамках НАТО - Рада РФ. Наш політичний діалог триватиме й надалі, для того щоб дозволити нам обмін думками з поточної кризи та її вирішення. Але ведення бізнесу в звичайному режимі не буде тривати.
Міністри закордонних справ країн НАТО розглянуть питання щодо наших відносин з Росією знову, коли вони зустрінуться в червні. Але в найближчі тижні й місяці ми плануємо оцінити наслідки порушення Росією букви і духу своїх зобов’язань, у тому числі тих, які передбачені в Основоположному акті Росія - НАТО 1997 року і Римської декларації 2002 року.
Очевидно, що наші власні припущення про характер відносин з Росією, а також односторонні зобов’язання, які ми зробили в 1990-х, необхідно буде переглянути. Дії Росії, які мали місце останні кілька тижнів, поставили наш наступний саміт НАТО, який має відбутись в Уельсі у вересні поточного року, в зовсім іншому світлі. Він, як і раніше буде розглядати питання щодо «Майбутнього НАТО» і встановлюватиме пріоритети для Альянсу на період після 2014 року, після завершення нашої десятирічної місії в Афганістані. Але тепер нам необхідно буде працювати з урахуванням додаткової проблеми, що виникла на Сході.
По-перше, важливий урок з недавньої кризи полягає в тому, що ми повинні підтримувати сильний захист і оборону в Європі. Якщо раніше й виникали сумніви, то теперішня криза прояснила, чому ми повинні вкладати достатні кошти в такі галузі, як оборона і безпека, і чому ми не можемо просто продовжувати щорічно зменшувати наші оборонні бюджети, в той час як інші країни світу продовжують збільшувати їх.
Велика відповідальність НАТО є охороняти й захищати нашу територію і населення наших країн. Щоб робити це, ми маємо бути впевнені, що у нас є повний спектр можливостей для стримування і захисту від будь-якої загрози. Ми маємо бути готові до виникнення будь-якої загрози. І наші народи, і відповідні платформи повинні бути готові до розгортання, де і коли необхідно, з обов’язково високим рівнем співраці, яких ми досягнули через майже два десятиліття постійних спільних операцій.
Другий ключовий урок з недавньої кризи в тому, що ми маємо не лише забезпечувати необхідні можливості для стабільності, але й вибудовувати правильні стосунки. І тому ми повинні поглиблювати наші партнерські відносини з іншими країнами та організаціями і шукати способи, щоб допомогти іншим для забезпечення стабільності в своєму регіоні. Ці кроки мають включати можливості для того щоб підтримати Україну й інших наших східних партнерів, таких як Грузія та Республіка Молдова - в тісній координації із зусиллями Європейського союзу та інших організацій. І ми повинні зберегти наши двері відкритими для забезпечення можливостей приєднання нових країн до нашого Альянсу, давши зрозуміти, що жодна зовнішня сила не може мати права вето.
Нарешті, криза в Україні підкресла важливість трансатлантичних зв’язків. У складних економічних умовах останніх кількох років, спокуса діяти поодинці - а в деяких випадках, не діяти - була сильною. Але якщо ми хочемо захистити нашу спільну безпеку і наші спільні цінності, Америка і Європа повинні продовжувати стояти разом, працювати разом, і діяти спільно.
Сполучені Штати будуть продовжувати брати участь у європейській безпеці, і ця участь постійно оновлюватиметься і модернізуватиметься. Тепер нам потрібно щоб європейські країни докладали більше зусиль, щоб відповідати прихильності США - як у політичному, так і у військовому відношенні.
Тому ми повинні подвоїти наші зусилля, щоб працювати разом, щоб заповнити основні прогалини, у тому числі в галузях протиракетної оборони, кіберзахисту і спільної розвідки, спостереження і рекогносцировки. Ми повинні більш тісно об’єднати наші зусилля для вирішення проблем безпеки на нашому європейському порозі - в таких країнах як Україна. І ми повинні продовжувати працювати разом над проблемами за межами Європи. Підвищення небезпеки в Європі не означає, що ми можемо не звертати уваги на проблеми на Близькому Сході, в Африці чи Азії.
Ми також повинні знайти кращий баланс відповідальності між союзниками - між США і Європою, а також між союзниками в Європі. Збільшення багатостороннього співробітництва може змінити ситуацію. Але в кінцевому рахунку, кращий баланс може бути досягнутий тільки шляхом адекватного рівня витрат на оборону та участі всіх союзників, чи він вимірюється у відсотках від ВВП або виходячи з оборонних бюджетів, присвячених модернізації та інвестиціям.
Пані та панове, криза в Україні створила нову стратегічну реальність в Європі, і НАТО повинно реагувати.
Ще не занадто пізно для Росії, щоб повернути назад з нинішнього шляху і домагатися мирного, політичного рішення, яке буде відповідати міжнародному праву і праву суверенних держав.
Але якщо Росія обирає конфронтацію - НАТО впорається з цим завданням.
Ми будемо дотримуватися наших принципів, ми будемо конструктивно співпрацювати з партнерами для підтримки їх свободи вибору, і ми будемо продовжувати захищати наших союзників.
Джерело