Originally posted by
antin82 at
Полтава. Зовсім нетипова прогулянка.Я вже років з 10 хоча б раз на рік їжджу погуляти по Полтаві і як виглядала моя типова прогулянка я вже
показував. Але через те що з’явилися нові захоплення та відповідно нові знайомства, цього разу прогулянка виглядала абсолютно не схожою на усі минулі. Можливо лише в кінці, коли йшли пішки до собаки.
Під час минулої прогулянки придивлявся до Кадетського корпусу, але на нього тоді не було часу та компанія не зовсім відповідна. У цей раз це була наша головна мета.
Про саму будівлю: заснували за наказом від 1.02.1830р., архітектор - М.І.Бонч-Бруєвич, будівництво закінчили у 1840 році, офіційно відкрили 06.12.1840р.
До перевороту 1917 року тут був Петровський Полтавський кадетський корпус, після - Полтавські піхотні курси, з 1958 до 1995 року - Полтавське вище зенітне ракетне командне училище.
А потім будівлю продали приватній особі і вона почала занепадати.
Панки вважають, що лисий ще живий =)
Як і усі занедбанки має свою колекцію стріт-арту
Без наскельного мистецтва нікуди :)
Без віршів теж
Трохи відволікся від інтер’єру та визирнув назовні
Залишки елементів вентиляції
Архітектура спонукає до геометричних світлин
А це дах актового залу.
Погляд на центр міста. Мені завжди подобалося як він влаштований у Полтаві.
З трохи іншого ракурсу.
Площі звісно вражають
Гарна та проста ідея освітленя сходів
Залишки оздоблення закладу
А це вид з ложі. Залізна конструкція то дах
Що повинен бути тут
Перших двох не знаю, а третього у мапет-шоу бачив
Вікно на сходи
Ну і звісно піднялися на дах. Де знайшли саркофаги :)
Наслідки візитів довбнів
Центр згори. На небокраї Успенський собор, що на Івановій горі - головному місці, куди йдуть туристи.
Ложа та балкони актового залу
Мисливці за металом не оминули будівлі
Нечасто доводиться дивитися на дах будівлі зверху
Деякий екстрим у відвідинах мав місце
Залишили мітку на пам’ять
А потім ми зустрілися з
zhorkins і він влаштував нам невеличку екскурсію містом.
Вічний вогонь, політкоректність якого вражає
Пішли пообідати на дев'ятиповерхівку.
Праворуч - Капличка Пантелеймона Цілителя, ліворуч - пам’ятник на могили І. Котляревського.
А потім спитали про щось цікаві з занедбанок. Жека відвіз нас до колишнього заводу.
Але він виявився настільки нецікавим, що навіть сам теперішній власник розбирає його на брухт. Спочатку він нас проганяв, а потім навіть запропонував роботу.
Полтавська промзона вздовж вулиці маршала Бірюзова.
Хімпром
Вентиляція всередині будівлі
Без сатаністів нікуди
А потім ми вирушили на формальний привід подорожі - футбол.
Невеличкий стілець на тій самій вулиці Бірюзова.
Місцевий МНС
Шлях зрізали крізь потяги на Полтаві-Київській
Ну і трохи нарисів
Не дуже цікавий матч проходив на фоні неймовірного заходу сонця
А потім декому стало нудно і він лишив запалити :)
Чадило так, що ледве ліхтарі можна було роздивитися
Штатний відеооператор
Хоча команда й програла, але її змусили підійти до трибун та привітати фанів
Так, як до зворотньої собаки було багато часу, то ми ще трохи прогулялися містом. Ще й місяць сяяв немов сонце
Ось така нетипова прогулянка Полтавою вийшла.