Не думай як фрік - У шерсті суржикокалік: Бо мовна людина (й дитина й жінка й чоловік) - Мовою мовлять, звіку - ввік: Оте "овеча вовна" - Бог ізрік, Коли створив Тварі потік: Слова - проти недорік!...
"Бо шерсть свині - сущого поріг": Міркує без вовни-й-шерсти носоріг! Наїжачився і вовк і їжак - здійняли сміх: Бо проти природи потворогріх - Проти овечої вовни та од неї втіх!... Горе вівці, горе - горе од усіх!
Тож россозредуковані та касназнеприроднені українці: зрадили мовосвіт та мовоуяву - і кинули Українську Раду Слов'янського Розуму (УРСР) та Слов'янський Світ Спільного Розуму (СССР) на поталу якихось порнопотворних "москфафрїкафффф" та москвовиродків: Ґардона (оця россотварина - посміла кинутись своїм комісароревом на пані Фаріон!) та Дуґїна!
Лисе Микито - знайди нам Франка: Бо для діточок мови нема! Запанувала москвопітьма - В умах, де розуму катма: Душі вкраїнської ганьба, Проти тварин - вершина зла, А проти мови - безодня дна!Зросійщені москфофріки - не розуміють, що вони є
( ... )
Погляд тварини - погляд її оченят, Погляд в прогалину немовлят-вівчарят: Хто плутає вовну з шерстю - який супостат? Хто непорочні оченята милих малят - Підводить суржиком стократ? + Ті серйозні оченята, Круглі, ніби в мишенят, Та цікавість їх завзята, Що і вчителя, і тата Перегонює встократ! (Максим Рильський, I, 1956, 130);
Бо: тварина і дитина - вісь розуміння справжньої, утробної свободи сущого:
Mit allen Augen sieht die Kreatur [креатура, тварина: бо створена, а не просто жива-животина] das Offene. [вдивляється в безкраїй отвір] [Єство-істота-тварина - всіма очима вдивляється у безкраю прогалину.]
The creature (die Kreatur) gazes into openness with all its eyes. But our eyes are as if they were reversed, and surround it, everywhere, like barriers against its free passage.
Was draußen ist, wir wissens aus des Tiers [тварини] Antlitz allein; We know what is outside us from the animal’s face alone: [Ми знаємо, що є назовні нас - єдино з тварі (обличчя)
( ... )
Строга педагогічна настанова - одвічна й довічна: але, бач, лиш наших беззахисних діточок кидають на поталу хаотичному россоморфозу, хижим суржикостежкам:
Приповiстi 3 13 Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала, 14 бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її, 15 дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею. 16 Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її. 17 Дороги її - то дороги приємности, всі стежки її мир [а суржикостежка та россодорога - то москвовійна!]. 18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!
Приповiстi 4 1 Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму, 2 бо даю я вам добру науку: закона мого не кидайте,... 5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст6 не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати
( ... )
Та Франка видавали ще за совєтів, а фальшування творів класики відбувається й зараз_ІБА-СЇЙЧАС ОТЕПЕР.
Щойно фальшували Винничука - й отепер фальшують, І ЗАРАЗ, ЗА хвилинку - фальшуватимуть завзято, Бо він суржикописьменник, що пише невчасно та всує: Бо теперішній час - здав москалям триклятим!
Цікаво, як він би зрозумів оці Франкові речення для справжніх україномовинх умів та діточок - од природних українських-педагогічних казкових тваринят ("Отсї байки, що зібрані в тій книжечцї, то старе народнє добро....я зупинив ся поперед усього на тих, де оповідаєть ся про самих зьвірів. Вони найбільше відповідають смакови дїтий від 6 до 12 лїт, заставляють їх сьміяти ся і думати, розбуджують їх цїкавість та увагу до явищ природи, але не розбуркують молоду фантазию дивоглядними образами заклятих замків, царів, розбійників, драконів та демонів..."):
Виховання й освіта - неможливі без примусу (не питаємось милих діточок, чи воліють ходити до школи, чи ні: бо ми їх любимо! Ґардон твердить навпики: що нікого не треба примушувати знати мову!) та болю (і штрафуємо та категоризуємо милих наших діточок оцінками):
Арістотель - Нікомахова етика (Переклад [з рассєйскаї] Віктора Ставнюка) : КНИГА ДЕСЯТА
ЕТИКА ОСВІТИ: 1 (І). Після цього належить так само розказати поміркувати про задоволення насолоду (περί ηδονής: "пері гедонес" [: геть гедонізм горе-невігластва!]). Вважається ж бо, що воно вона особливо тісно [20] з'єдналася з нашим [людським] родом, а тому й дітей виховують, направляючи їх задоволенням кермом насолоди і стражданням болю;
ЕТИКА ВДАЧІ: та й для доброчесності вдачі (προς την του ήθους όρετήν [щодо чеснотливости характеру]) найважливішим вважається насолоджуватися тішитися (το χοάρειν), чим слід, і ненавидіти, що слід. Це розповсюджується на все життя [щодо "всього життя" - ЗВАЖМО Ж: якщо етично непорочних та недозрілих дітей муштруємо болем - то тим паче треба й
( ... )
Comments 15
Не думай як фрік -
У шерсті суржикокалік:
Бо мовна людина (й дитина й жінка й чоловік) -
Мовою мовлять, звіку - ввік:
Оте "овеча вовна" - Бог ізрік,
Коли створив Тварі потік:
Слова - проти недорік!...
"Бо шерсть свині - сущого поріг":
Міркує без вовни-й-шерсти носоріг!
Наїжачився і вовк і їжак - здійняли сміх:
Бо проти природи потворогріх -
Проти овечої вовни та од неї втіх!...
Горе вівці, горе - горе од усіх!
Тож россозредуковані та касназнеприроднені українці: зрадили мовосвіт та мовоуяву - і кинули Українську Раду Слов'янського Розуму (УРСР) та Слов'янський Світ Спільного Розуму (СССР) на поталу якихось порнопотворних "москфафрїкафффф" та москвовиродків: Ґардона (оця россотварина - посміла кинутись своїм комісароревом на пані Фаріон!) та Дуґїна!
Лисе Микито - знайди нам Франка:
Бо для діточок мови нема!
Запанувала москвопітьма -
В умах, де розуму катма:
Душі вкраїнської ганьба,
Проти тварин - вершина зла,
А проти мови - безодня дна!Зросійщені москфофріки - не розуміють, що вони є ( ... )
Reply
Погляд тварини - погляд її оченят,
Погляд в прогалину немовлят-вівчарят:
Хто плутає вовну з шерстю - який супостат?
Хто непорочні оченята милих малят -
Підводить суржиком стократ?
+
Ті серйозні оченята,
Круглі, ніби в мишенят,
Та цікавість їх завзята,
Що і вчителя, і тата
Перегонює встократ!
(Максим Рильський, I, 1956, 130);
Бо: тварина і дитина - вісь розуміння справжньої, утробної свободи сущого:
Rainer Maria Rilke: The Eighth Elegy:
Mit allen Augen sieht die Kreatur [креатура, тварина: бо створена, а не просто жива-животина] das Offene. [вдивляється в безкраїй отвір]
[Єство-істота-тварина - всіма очима вдивляється у безкраю прогалину.]
The creature (die Kreatur) gazes into openness with all
its eyes. But our eyes are
as if they were reversed, and surround it,
everywhere, like barriers against its free passage.
Was draußen ist, wir wissens aus des Tiers [тварини]
Antlitz allein;
We know what is outside us from the animal’s
face alone:
[Ми знаємо, що є назовні нас - єдино з тварі (обличчя) ( ... )
Reply
3. Книга приказок Соломонових
Приповiстi 3
13 Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала,
14 бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її,
15 дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею.
16 Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її.
17 Дороги її - то дороги приємности, всі стежки її мир [а суржикостежка та россодорога - то москвовійна!].
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!
Приповiстi 4
1 Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму,
2 бо даю я вам добру науку: закона мого не кидайте,...
5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст6 не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати ( ... )
Reply
Кастрована класика
Юрій Винничук
06.03.2019
Та Франка видавали ще за совєтів, а фальшування творів класики відбувається й зараз_ІБА-СЇЙЧАС ОТЕПЕР.
Щойно фальшували Винничука - й отепер фальшують,
І ЗАРАЗ, ЗА хвилинку - фальшуватимуть завзято,
Бо він суржикописьменник, що пише невчасно та всує:
Бо теперішній час - здав москалям триклятим!
Цікаво, як він би зрозумів оці Франкові речення для справжніх україномовинх умів та діточок - од природних українських-педагогічних казкових тваринят ("Отсї байки, що зібрані в тій книжечцї, то старе народнє добро....я зупинив ся поперед усього на тих, де оповідаєть ся про самих зьвірів. Вони найбільше відповідають смакови дїтий від 6 до 12 лїт, заставляють їх сьміяти ся і думати, розбуджують їх цїкавість та увагу до явищ природи, але не розбуркують молоду фантазию дивоглядними образами заклятих замків, царів, розбійників, драконів та демонів..."):
- А видиш! - ( ... )
Reply
Арістотель - Нікомахова етика (Переклад [з рассєйскаї] Віктора Ставнюка) : КНИГА ДЕСЯТА
ЕТИКА ОСВІТИ: 1 (І). Після цього належить так само розказати поміркувати про задоволення насолоду (περί ηδονής: "пері гедонес" [: геть гедонізм горе-невігластва!]). Вважається ж бо, що воно вона особливо тісно [20] з'єдналася з нашим [людським] родом, а тому й дітей виховують, направляючи їх задоволенням кермом насолоди і стражданням болю;
ЕТИКА ВДАЧІ: та й для доброчесності вдачі (προς την του ήθους όρετήν [щодо чеснотливости характеру]) найважливішим вважається насолоджуватися тішитися (το χοάρειν), чим слід, і ненавидіти, що слід. Це розповсюджується на все життя [щодо "всього життя" - ЗВАЖМО Ж: якщо етично непорочних та недозрілих дітей муштруємо болем - то тим паче треба й ( ... )
Reply
Leave a comment